Смекни!
smekni.com

Дорожно-будівельні машини (стр. 9 из 15)


Рис.16. Схеми руху скреперів при переміщенні ґрунту: а-із виїмки в насип; б-із двох виїмок в одну насип; в- із одної виїмки в два насипи.

Схеми, показані на Рис.16.,6 й в, найбільш раціональні, тому що на два робочих цикли доводиться всього до двох поворотів, тобто агрегати переміщаються з мінімально можливим числом поворотів, а отже з найбільшою можливою швидкістю, причому повороти виконують на порожньому ходу.

По аналогічним схемам профілюють траси при будівництві магістральних водних каналів на пересіченій місцевості, планують більші площі - зрізують пошарово пагорби й бугри й засинають їхнім ґрунтом западини, яри, лощини. Так саме, як і при зм’якшені профілів доріг і каналів, суміжне розташування вибою й відвала необов'язково. Але середні відстані між вибоями й відвалами повинні бути в межах що допускають дальності переміщення ґрунту для застосовуваних типорозмірів скреперів.

Зведення дорожніх і гідротехнічних насипів з бічних резервів. Для скреперних агрегатів повинні бути створені з'їзди на відкосах резерву й насипу, причому в міру поглиблення резерву й зве- дення насипу з'їзди й в'їзди повинні зберігати ухили, прийнятні для безвідмовного рухові агрегатів. З'їзди й в'їзди споруджують самими скреперними агрегатами, які зрізують зайві маси ґрунту при порожньому ході й досипають у міру споживи при русі із ґрунтом. При невеликому числі одночасно працюючих скреперних агрегатів з'їзд і в'їзд часто влаштовують в одному місці резерву або насипу. Місця для з'їздів і в'їздів вибирає виконавець робіт.

Спорудження котлованів. Під великі гідротехнічні й промислові об'єкти цю операцію організують аналогічно розробці резервів з обов'язковим пристроєм з'їздів і в'їздів на укосах котловану й кавальєру (якщо останній відсипають).

Відсипання насипів— підходів до земляних споруджень (мостам або естакадам).Наскрізний проїзд скреперів отут виключається. Такі насипи відсипають «з голови» скреперами за допомогою бульдозерів. Поступово насип наближають до земляного спорудження. Скрепер розвантажується на деякому видаленні від «голови» насипу, а бульдозер зміщає вивантажений ґрунт по поверхні насипу в її «голову». При цьому повинна бути забезпечена можливість розвороту скреперного агрегату по насипі на 180° для зворотного ходу. Якщо ширина насипу не дозволяє агрегату розгорнутися, то для нього повинні бути передбачені з'їзди на укосі насипу.

Допоміжні роботи. До них ставляться видалення рослинного шару ґрунту, транспортування сипучих вантажів і планувальні роботи.

Рослинний шар видаляютьпри будівництві будь-яких земляних споруджень із усією площі їхньої підстави. Якщо розміри підстави штучного спорудження в плані більші, цю роботу виконують скреперними агрегатами. Скрепери зрізують рослинний шар ґрунту й відвозять його за межі фундаменту споруди у відвал або в місцеву природну западину (наприклад яр, лощину).

Транспортні роботивиконують скреперними агрегатами в перервах до основних скреперних робіт або взимку, коли скреперні роботи припиняють.

Скреперні агрегати перевозять ґрунти, щебені, гравій й інші сипучі вантажі, що не викликають утруднень при вивантаженні. Занурюють ці вантажі в ковші скреперів екскаваторами, одно- або багатоковшевими навантажувачами. Для цього використають також бункери й естакади. Розвантажують скрепери у відвали або штабелі.

При планувальних роботахзрізують дрібні нерівності (бугри, купини) і засипають зріза- ним ґрунтом западини й вибої. Скрепери можуть планувати площі й лінійні об'єкти, у тому числі й шляху для власного руху по будівельному об'єкті. В останньому випадку скреперні агрегати планують поверхня, переміщаючись порожняком.

Для планування (Рис.17.) ножі / порожнього скрепера опускають на рівень опорної поверхні, заслінку 3 піднімають нагору до відмови, а стінку, що розвантажує 2 установ- люють у крайнє переднє положення. Приведений у таке положення скрепер при русі вперед зрізує ножами / місцеві виступи або нерівності 4 і зрізаним ґрунтом при подальшому русі засипає западини 5 або вибої, розрівнюючи (плануючи) у такий спосіб поверхня на шляху рухові. Ніж і стінка, що розвантажує, ковша в даному їм положенні працюють як бульдозерний відвал.

Шляхи рухові скрепера планують за кілька паралельних проходів (2-4 по одному сліді) при порожньому русі з відвала у вибій. Знижена швидкість порожнього рухові компенсується прискореним навантаженим ходом і загальним підвищенням продуктивності.

Площі планують скреперами лише у вигляді виключення, тому що подібні роботи бульдозерами виконувати швидше і краще. Скрепери планують площі рядами суміжних поздовжніх і поперечних проходів, причому перекриття сусідніх проходів повинне бути мінімальним (10-12 см) або перекриття проходів не роблять зовсім.


Рис.17.Схема планування ґрунтової поверхні скрепером:

1-ніж; 2-розвантажуюча стінка; 3-заслінка; 4-виступаюча нерівність місцевості; 5-впадина, що засипається.

Технологічні операції основного робочого циклу. Завантаження ковша - перша й основна операція робочого циклу. Ціль завантаження - максимально наповнити ківш ґрунтом «із шапкою», тому що від наповненості залежить продуктивність машини за даний робочий цикл.

У міру наповнення ковша безупинно збільшуються опір рухові, опір призми волочіння й опір просуванню ґрунту в ківш. Оскільки рушійне зусилля скрепера, що розвивається тягачем і штовхачем, майже не змінюється (при постійному зчепленні їхніх рушіїв з поверхнею вибою) то, отже, компенсувати збільшення перерахованих опорів можна тільки зменшенням опору від зрізання стружки ґрунту. Знизити цей опір можна шляхом зменшення перетину стружки, що при її постійній ширині, рівній ширині ковша, можна забезпечити тільки зниженням висоти (товщини) стружки. Для цього зменшують глибину різання ножів ковша або, як прийнято говорити, виглублюють ножі.

Таким чином, у процесі завантаження глибина різання (товщина стружки) ґрунту повинна безупинно й плавно знижуватися відповідно ступеню наповнення ковша. Однак практично безупинно меншувати глибину різання в процесі завантаження не вдається через недоско- налість керування.

У початковій стадії завантаження при максимальній для даного ґрунту товщині стружки зрізаний ґрунт легко просувається в ківш. Потім перед ковшем утвориться призма волочіння що підвищує опір рухові скрепера. Це викликає відповідно збільшення буксування рушіїв тягача й штовхача, що служить сигналом для виглиблення ножів шляхом впливу на важелі керування робочими органами скрепера.

Машиніст не може точно виглиблити ножі. Внаслідок цього за ножами скрепера, що завантажується, у вибої майже завжди залишається східчаста смуга поверхні зрізаного ґрунту. Таким чином, до кінця завантаження стружка значно зменшується по товщині й не має належну міцність для проштовхування ґрунту в ківш. Тому наприкінці завантаження скрепера інтенсивність надходження ґрунту в ківш значно скорочується, тобто сповільнюється процес наповнення. Завантаження припиняють, оцінюючи наповненість ковша на око.

Своєчасне припинення завантаження ковша має важливе значення для підвищення продуктивності скреперного агрегату. Якщо машиніст прагне збільшити «шапку» наповнення ковша, то він значно збільшить шлях і час завантаження при малому надходженні ґрунту в ківш, оскільки інтенсивність наповнення до кінця завантаження різко знизиться. Навпаки, вчасно припинивши завантаження, машиніст хоча небагато втратить у наповненні ковша, але значно скоротить шлях і час завантаження. Це сприятливо позначиться на продуктивності скреперного агрегату в даному робочому циклі. Своєчасність припинення завантаження ковша цілком залежить від досвіду й уміння машиніста оцінити межу завантаження ковша на даному різновиді ґрунту.

Щоб підвищити інтенсивність надходження ґрунту в ківш наприкінці завантаження, на скреперах застосовують східчасті ножі. У них середня третина ріжучої крайки виступає вперед і вниз щодо крайок крайніх секцій ножів, тому середня частина перетину стружки стовщена в порівнянні із крайніми частинами при загальній площі перетину стружки, що відповідає сумарному зусиллю тягача й штовхача. Завдяки цьому наприкінці завантаження середня частина перетину стружки зберігає товщину, а отже, і міцність, достатні для інтенсивного проштовхування ґрунту в ківш, що поліпшує його наповнення.

Спосіб завантаження скреперів з поступовим східчастим виглибленням ковша до кінця наповнення застосовують тільки на зв'язних не сипучих ґрунтах.

Під час роботи на піщаних сипучих ґрунтах, особливо на сухих пісках, застосовують гребінчастий спосіб завантаження; при ньому після проходу скрепера на поверхні вибою залишається смуга, що складається з поперечних гребенів, що чергуються.

При гребінчастому способі на початку завантаження передню заслінку ковша повністю піднімають, ківш опускають до максимального заглиблення ножів і рух здійснюється до майже повного буксування рушіїв тягача й штовхача. Потім заслінку опускають на призму, що утворилася, волочіння, а ківш піднімають до висоти, що дозволяє припиняти буксування рушіїв. Операцію підйому опускання ковша повторюють до гранично можливого наповнення його ґрунтом.

При такому способі сипучий ґрунт краще надходить в ківш порціями (у моменти різкого заглиблення ножів у ґрунт), чим при безперервному русі без зміни глибини різання або з поступовим східчастим зменшенням глибини. Механізми управління скрепера навантажується інтенсивніше, тому потрібно не допускати перегріву масла в гідросистемі.