Результати занести в таблицю 2.6
автомобіль технічне обслуговування
Таблиця 2.6 – Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт
Вид робіт | % | Трудомісткість , люд*год |
ЩТО | ||
Прибиральні | 80 | 131,12 |
Миючі | 20 | 407,78 |
Всьго | 100 | 2038,9 |
Діагностичні | 15 | 188,34 |
Закріплюючі | 50 | 627,8 |
Регулювльні | 15 | 188,34 |
Змасчювальні, очистні | 20 | 251,12 |
Всього | 100 | 1255,6 |
Діагностичні | 10 | 162,124 |
Закріплюючі | 45 | 729,558 |
Регулювльні | 15 | 243,186 |
Змасчювальні, очистні | 10 | 162,24 |
Відновлювальні | 15 | 243,186 |
Розбирально-збиральні | 5 | 81,06 |
Всього | 100 | 1621,24 |
Діагностичні | 5 | 685,065 |
Регулювльні | 10 | 1370,13 |
Розбирально-збиральні | 35 | 4795,455 |
Дефектація | 13 | 1781,169 |
Комплектація | 10 | 1370,13 |
Відновлювальні | 17 | 23299,21 |
Змасчювальні, очистні | 10 | 1370,13 |
Вього | 100 | 13701,3 |
2.6 Розрахунок чисельності робітників
Чисельність робітників знаходиться окремо по проектуємій дільниці. Визначається штатна і явочна кількість робітників.
Чисельність робітників залежить від об’єму робіт на дільниці із фонду робочого часу працівника.
Фонди робочого часу явочних і штатних працівників знаходяться за формулами:
ФЯ= (ДК-ДВ-ДСВ)*tЗМ-ДПС*tСК ,
ФШ= (ДК-ДВ-ДСВ-ДВІД-ДПОВ)*tЗМ-ДПС*tСК . (2.14)
де , ДК – календарні дні;
ДВ – кількість вихідних днів;
ДСВ – кількість святкових днів;
ДВІД – кількість днів відпустки;
ДПОВ – кількість пропусків по хворобі та інших поважних причинах;
ДПС – кількість передсвяткових днів;
tЗМ – тривалість зміни, год;
tСК – час на який скорочується зміна , в суботні та передсвяткові дні;
Для розрахунку приймаємо:
tЗМ – 7 год при 6-денному робочому тижневі;
tСК – 1 год;
ДВІД – 18 днів;
ДПОВ – 3 дні.
ФЯ=(365-52-9)7-9*1=2119 (год);
ФШ= (365-52-9-18-3)*7-9-1=1972(год).
Явочна і штатна чисельність робітників :
(2.15)
де, Ті – річний об’єм робіт по проектуємій дільниці ( 10 % від загальної суми).
Ті=9994;
Приймаємо на дільницю таку кількість робітників:
- Явочних РЯ=4(чол);
- Штатних РШ=4(чол).
2.7 Вибір обладнання
Все обладнання для виконання робіт по ТО та ПР в проектуємій дільниці поділяємо на дві групи : технологічне обладнання (станки, стенди, прилади, діагностичне обладнання і т.д.) та технологічна оснастка і інструмент (стелажі, шафи, верстаки, комплекти інструментів).
Номенклатура і кількість обладнання приймається по табелях технологічного обладнання і спеціалізованого інструменту для АТП, а також по різних довідниках обладнання для ТО і ПР. [6]
Таблиця 2.7 – Табель виробничого обладнання для дільниці ТО та ремонту системи живлення двигуна.
Обладнання, прилади, інструменти | Тип | Кіл- сть | Габаритні розміри,мм | Площа, м2 | ПотужністькВт | ||
один | заг. | один. | заг. | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Устаткування для перевірки форсунок | − | 1 | 1400х1000 | 1,4 | 1,4 | − | − |
Стенд для розбирання та випробовування ПНВТ | − | 1 | 1500х2000 | 3 | 3 | − | − |
Стіл для ремонту насосів | − | 1 | 1300х1700 | 2,21 | 2,21 | − | − |
Компресор | − | 1 | 1000х600 | 0,6 | 0,6 | 3 | 3 |
Дизельний випробовувальний стенд | NC – 108„Морорпал” | 1 | 2000х1000 | 2 | 2 | 2 | 2 |
Прилад для діагноcтування форсунок | КИ – 3333А | 1 | 600х700 | 0,42 | 0,42 | 1,5 | 1,5 |
Стенд для розбирання і збирання паливних насосів | СО – 1606А | 1 | 1200х1000 | 1,2 | 1,2 | − | − |
Лещата | − | 1 | 700х500 | 0,35 | 0,35 | − | − |
Електросварка | − | 1 | 200х500 | 0,1 | 0,1 | 15 | 15 |
Токарний верстат | − | 1 | 1500х700 | 1,05 | 1,05 | 7 | 7 |
Сумарна площа обладнання складає 47 м2.
Площа відділення визначається:
(2.17)де
- коефіцієнт ущільнення, який враховує проходи та відстані між обладнанням (приймається =3-5); - сумарна площа під обладнання, м2.SВІД= 47*4=188 м2
Отже площа відділення складає 188 м2.
До даного розділу додається план розміщення обладнання на відділенні АТП.
1-ящик для відходів; 2-підйомник; 3-токариний верстат; 4-лещата; 5-стенд для розбирання та випробовування ; 6-устаткування ; 7-дизельний випробовувальний стенд; 8-стіл для ремонту фільтрів, насосів; 9-прилад для діагностування форсунок; 10-стенд для розбирання і збирання паливних насосів; 11-ванна для миття деталей; 12-електросварка; 13-компресор.
Рисунок 2.1 – План розміщення обладнання
3. ТО ТА РЕМОНТ
Капітальний ремонт спрямований на відновлення частково або повністю витраченого ресурсу автомобіля (агрегату), проводиться на спеціальних АТП і передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонт чи заміну всіх несправних агрегатів, вузлів і деталей, втому числі базових, а також складання, регулювання та випробовування. Ресурс автомобіля та його частин після капітального ремонту має становити не менше 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.
Існують такі методи капітального ремонту:
- індивідуальний
- агрегатний
Термін роботи деталей двигунів залежить як від якості їх виготовлення, так і від точного виконання правил технічної експлуатації. При нормальних умовах експлуатації та правильному обслуговуванні дизеля спрацьовування деталей кривошипно-шатунного механізму незначне і його надійна робота забезпечується протягом всього ресурсу дизеля. У випадку порушення правил технічного обслуговування деталі кривошипно-шатунного механізму, які працюють в дуже зменшується, інколи це може призвести до серйозних аварій. спеціалізованих постах. Для забезпечення нормальних умов роботи деталей кривошипно-шатунного механізму забороняється:
1.Повністю завантажувати без попередньої обкатки, згідно з інструкцією з експлуатації, новий двигун або після капітального ремонту. Обкатка двигуна при поступово зростаючих навантаженнях забезпечує наближення тертьових поверхонь до розрахункових геометричних параметрів.
2.Працювати на авто без попереднього прогріву двигуна до температури охолодної рідини не нижче 50 °С. Непрогрітий двигун не забезпечує повної потужності через порушення процесів сумішоутворення і згоряння палива, а також різкого погіршення умов мащення. При цьому прискорюється спрацювання деталей, в першу чергу гільз, поршнів, поршневих кілець, а також відбувається обсмолення цих деталей.
3.Тривалий час працювати з перевантаженням двигуна.
4.Працювати при температурі охолоджувальної рідини нижче 70 °С і вище 95 °С.
5.Допускати тривалу роботу двигуна (понад 15 хв.) при холостому ході, оскільки це супроводжується значним нагароутворенням і пригорянням (заклинюванням у канавках) поршневих кілець.
6. Запускати двигун при температурі повітря нижче -5 °С без попереднього його прогрівання за допомогою підігрівального пристрою або іншими способами.
7.Експлуатувати двигун зі стуками, димними вихлопами, низьким тиском масла (нижче 0,1 МПа) та інтенсивним вигорянням масла.
8.Розбирати кривошипно-шатунний механізм без необхідності. Робити це можна лише у закритому приміщенні і лише у випадку крайньої потреби.
Технічний догляд за кривошипно-шатунний механізмом треба виконувати згідно з вимогами інструкції заводу-виготовника.
Для запобігання підвищеного спрацьовування деталей кривошипно-шатунного механізму водій зобов'язаний виконувати такі операції:
– при щоденному технічному обслуговуванні (ЛІТО) очищати двигун від пилу і бруду.
– усувати підтікання охолоджувальної рідини і масла;
– перевіряти зовнішнє кріплення деталей, звертаючи особливу увагу на щільність з'єднання повітроочисника і впускних трубопроводів;
– перевіряти рівень і стан масла в картері двигуна; під час роботи слідкувати за тиском масла і кольором вихлопних газів, перевіряти роботу дизеля для виявлення сторонніх стуків;
– при перших ознаках ненормальної роботи потрібно усунути несправності;
При першому і другому технічному обслуговуванні (ТО1 і ТО 2) перевірити і при необхідності долити масло в картер двигуна; перевірити тиск масла в головній магістралі системи мащення. Зниження тиску масла до 0,15–0,10 МПа на прогрітому двигуні при працюючих агрегатах системи мащення і правильних показаннях манометра свідчить про значне спрацювання підшипників колінчастого вала;