Смекни!
smekni.com

Механізований взвод на БМП (стр. 2 из 7)

У всіх випадках взвод перебуває в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника.

Рішення на наступ командир механізованого взводу приймає звичайно в ході рекогносцировки, проведеної старшим командиром. Якщо обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію по карті або на макеті місцевості. При наступі з положення безпосереднього зіткнення із противником вся робота з організації бою проводиться на місцевості.

У ході рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, указує орієнтири й уточнює:

- накреслення переднього краю оборони противника й розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця й характер загороджень, а також цілі, що вражають;

- бойові завдання відділень і додаткових вогневих засобів;

- місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди і їхнє позначення, місця оснащення танків катковими мінними тралами;

- маршрут висування, рубежі розгортання, переходу в атаку, спішування й безпечного висування.

У рекогносцировці беруть участь командири відділень, а іноді й механіки-водії (водії).

При постановці завдань відділенням командир взводу в бойовому наказі вказує:

- командир механізованого взводу - об'єкт атаки, напрямок подальшого наступу й рубіж переходу в атаку;

- командир гранатометного взводу - цілі для поразки в період вогневої підготовки атаки й з початком атаки, вогневу позицію, напрямок стрільби й порядок переміщення в ході бою;

- командир кулеметного (протитанково-кулеметного) взводу - цілі для ураження, напрямок наступу, рубіж переходу в атаку, місце в бойовому порядку.

Командири механізованого, гранатометного й кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів при атаці в пішому порядку вказують також місця спішування, а командир механізованого взводу при постановці завдання снайперові - цілі для знищення, порядок ведення вогню й місце в бойовому порядку взводу, стрільцеві – санітарові - завдання й місце знаходження.

Організовуючи взаємодію, командир взводу повинен:

- указати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї, бойових машин піхоти руху в атаку, пророблення проходів у загородженнях і перешкодах і їхнього подолання, а також міри безпеки при нанесенні ядерних ударів по противнику;

- при наступі з положення безпосереднього зіткнення із противником вказати порядок заняття вихідного положення для наступу, пропуску танків через бойові порядки своїх підрозділів, а командир танкового взводу - порядок проходження танків через позиції механізованих підрозділів і ведення вогню при русі в атаку; указати порядок ведення вогню по повітряних цілях;

- погодити дії відділень між собою й з додатковими вогневими засобами й сусідами, а командири гранатометного, кулеметного (протитанково-кулеметного) взводу-дії своїх відділень із механізованими підрозділами;

- повідомити сигнали оповіщення, керування, взаємодії й порядок дій по них.

Командири механізованого, гранатометного й кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів при атаці в пішому порядку, крім того, указують порядок спішування особового складу й дій після цього бойових машин піхоти.

При наступі з ходу механізований і кулеметний (протитанково-кулеметний) взводи в період вогневої підготовки атаки висуваються до рубежу переходу в атаку в колоні роти. Гранатометний взвод висувається на вогневу позицію для підтримки атаки механізованих підрозділів у порядку, зазначеному командиром батальйону.

Якщо командиром роти призначений пункт розгортання у взводні колони, то взводи після його проходження самостійно з максимально допустимою швидкістю виходять на свої напрямки. З підходом до рубежу переходу в атаку взводи по команді командира роти розгортаються в бойовий порядок і, знищуючи противника вогнем з ходу, продовжують рух до переднього краю оборони противника. При цьому механізований взвод діє слідом за танками й знищує вогневі засоби противника, у першу чергу протитанкові, не даючи противникові можливості відрізати себе від танків.

З переходом підрозділів в атаку командири взводів уточнюють положення противника, а при необхідності бойові завдання відділенням і порядок подолання загороджень.

Бойові машини, оснащені мінними тралами, переборюють мінне поле противника в бойовому порядку самостійно, а інші бойові машини, що не мають тралів - установленим порядком по проробленому проході. Особовий склад механізованого й кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів при атаці в пішому порядку переборює мінне поле слідом за танками по їхніх коліях або по проробленому проході.

Подолання механізованим взводом загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника здійснюється під прикриттям вогню артилерії, гранатометного й кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів, а також при взаємодії, бойових машин піхоти і стрілецької зброї.

Механізований взвод при атаці на бойових машинах піхоти переборовши мінне поле, слідом за танками в точно встановлений час («Ч») стрімко уривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, у першу чергу протитанкові броньовані, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко й неспинно наступає в глибину.

При атаці механізованого й кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів у пішому порядку для спішування особового складу командири взводів подають, а командири відділень дублюють команду «Взвод, приготуватися до спішування». По цій команді бойові машини піхоти доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає його з бійниць і підготовляється до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування по команді командира взводу «Взвод - до машин» механіки-водії (водії) зменшують швидкість руху машин або, використовуючи наявні вкриття, роблять коротку зупинку. Відділення по команді своїх командирів «До машини» швидко вискакують із машин, а по команді «Відділення, на такий-то предмет - до бою, уперед» розгортаються в ланцюг і, ведучи інтенсивний вогонь на ходу, прискореним кроком або бігцем продовжують рух до переднього краю.

Особовий склад, подолавши мінне поле й ведучи вогонь на ходу, стрімко наближається до противника, закидає його гранатами й у точно встановлений час («Ч») з криком «ура» слідом за танками уривається на передній край оборони, знищує противника вогнем в упор і неспинно продовжує атаку в зазначеному напрямку.

Бойові машини піхоти, переборовши мінне поле по проходах, доганяють свої підрозділи, вогнем своєї зброї підтримують їхню атаку, діючи за ланцюгом свого підрозділу, а іноді й безпосередньо в ланцюзі.

Додані взводу вогнеметчики, наступаючи в бойових порядках взводу, знищують противника в траншеях, ходах повідомлення й інших фортифікаційних спорудженнях.

При атаці в пішому порядку розрахунки кулеметів, діючи в бойових порядках механізованих підрозділів, вогнем на ходу, з коротких зупинок і з місця знищують живу силу, вогневі засоби й низько літаючі цілі противника. Вогневі позиції відділенням для ведення вогню із зупинок вказуються командиром кулеметного взводу або вибираються кулеметниками самостійно. Переміщення кулеметного (протитанково-кулеметного) взводу, що діє в пішому порядку, здійснюється по відділеннях прискореним кроком, бігцем або перебіжками залежно від характеру місцевості й вогню противника, як правило, при взаємній вогневій підтримці, у тому числі й вогнем бойових машин піхоти.

При діях особового складу в пішому порядку командири механізованого й кулеметного (протитанково-кулеметного) взводів спішуються й просуваються за ланцюгом взводу на віддалі до 50 м у тому місці, звідки зручніше спостерігати за діями взводу й керувати ним. Керування вогнем і рухом бойових машин піхоти командир взводу здійснює через свого заступника.

У ході наступу командир взводу веде спостереження, ставить завдання відділенням і бойовим машинам піхоти, а також доданим вогневим засобам на знищення й придушення противника. Командир механізованого взводу, крім того, указує танкам цілі, що перешкоджають просуванню особового складу.

Опорний пункт, у якому противник чинить опір, взвод обходить і атакує його у фланг або в тил. Для маневру використаються складки місцевості, проміжки в бойових порядках або відкриті фланги противника, а для маскування можуть застосовуватися дими й аерозолі. При неможливості обходу опорного пункту противника командир взводу зосереджує вогонь взводу по цілям, що перешкоджають просуванню, і рішучою атакою із фронту завершує його знищення.

У міру ослаблення опору противника механізований і кулеметний (протитанково-кулеметний) взводи, що наступають у пішому порядку, по команді (сигналу) старшого командира роблять посадку в машини. Для цього бойові машини піхоти по команді командирів взводів доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку. Особовий склад по команді командирів відділень «До машини» бігцем висуваються до своїх бойових машин піхоти, ставлять зброю на запобіжник, потім по команді «По місцях» швидко роблять посадку й готуються до ведення вогню з ходу. Навідники-оператори бойових машин піхоти під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на бойових машинах піхоти, а іноді десантом на танках, взвод продовжує виконувати завдання. Успішне просування хоча б одного відділення або сусідів командир взводу негайно використає для розвитку успіху.