Фінанси підприємств (стр. 10 из 12)

де ВК – власний капітал підприємства,

Б – загальні джерела фінансування – баланс.

На початок звітного періоду

Кфн = 65821/120062 = 0,55.

На кінець звітного періоду

Кфн = 66138/159874 = 0,41.

2) Коефіцієнт фінансової стійкості вказує питому вагу фінансових джерел, які підприємство має змогу використовувати тривалий час.

,(2.2)

де ДК – довгострокові забов”язання.

На початок звітного періоду

К. ф. с = (65821+4971) /120062 = 0,59.

На кінець звітного періоду

К. ф. с = (66138+4606) /159874 = 0,44.

3) Коефіціент фінансування показує співвідношення поміж джерелами власних коштів підприємства і залученими.

,(2.3)

де З – зобов’язання підприємства (залучені кошти).

На початок звітного періоду

Кфин = 65821/(4971+49270) = 1.2.

На кінець звітного періоду

Кфин = 66138/(3000+4606+86130) = 0.71.

Розраховані показники зведені у таблицю 2.2.

Висновок: аналізуючи коефіцієнт фінансової незалежності можна побачити що, на початок звітного періоду він становив 0,55 це більше норми на 0,05,що означає що підприємство може не залучати зайомні кошти а використати власні на кінець періоду цей коефіцієнт зменшився та становить 0,41. Що говорить про те, що підприємство на кінець року перестало буті фінансово незалежним.

Коефіцієнт фінансової стійкості на початок звітного періоду становив 0,59 та на кінець періоду він щє більше впав та став 0,44, що говорить про тє, що економіка підприємства не стійка та потребує балансування.

Коефіцієнт фінансування на початок звітного періоду становив 1,2 що є більше ніж норма а на кінець періоду він знизився та становив 0.71, що говорить про те що підприємство працює собі на вбиток.

2.4. Структура джерел фінансових ресурсів підприємства

Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб’єкта господарювання і необхідні для виконання ним фінансових зобов’язань, здійснення витрат з розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників.

Фінансові ресурси комерційного підприємства складаються з таких елементів:

· статутного (або пайового) капіталу (фонду);

· додаткового капіталу, одержаного за рахунок того, що вартість реалізації випущених акціонерним товариством (АТ) акцій перевищує їх номінальну вартість; суми дооцінки необоротних активів (вартості активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних і фізичних осіб);

· резервного капіталу;

· амортизаційних відрахувань;

· забезпечення наступних виплат і платежів (резервів на оплату наступних відпусток тощо);

· нерозподіленого прибутку;

· довго - і короткострокових кредитів комерційних банків;

· позикових коштів від реалізації облігацій власної емісії;

· законної кредиторської заборгованості всіх видів, включаючи аборгованість з бюджетних платежів, відрахувань у державні страхові фонди з оплати праці, за виданими векселями, за одержаними авансами;

· інших коштів, відображених у пасиві бухгалтерського балансу підприємства.

Актив балансу підприємства показує, як воно розмістило наявні фінансові ресурси, куди вони спрямовані на дату складання бухгалтерського звіту.

Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок власних і прирівняних до них коштів, а також позикових коштів.

Створенню підприємства будь-якої організаційно-правової форми і форми власності передує формування статутного фонду.

Основним джерелом власних фінансових ресурсів на діючих підприємствах є надходження коштів від реалізації продукції (надання послуг), різні частини якої у процесі розподілу виручки набирають форми відшкодування витрат і прибутку. Фінансові ресурси збільшуються переважно за рахунок прибутку від основної діяльності з виробництва і реалізації певної продукції (товарів, робіт, послуг), що є основною метою створення підприємства.

За напрямками надходження фінансові ресурси поділяють на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні фінансові ресурси - це додаткові власні та позикові кошти, одержані через фінансовий ринок (розміщення власних акцій та облігацій), від кредитно-банківської системи (отримання кредитів) та інших кредиторів (отримання авансів замовників, товарних кредитів від постачальників). За рахунок зовнішніх надходжень може збільшуватись як власний капітал підприємства (продаж власних акцій, додаткові внески до статутного фонду у вигляді фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, страхові відшкодування за застрахованими ризиками, що відбулися, бюджетні дотації), так і позиковий (продаж облігацій власної емісії, банківські кредити, кошти інших кредиторів).

Внутрішні фінансові ресурси - це нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування та кредиторська заборгованість, що постійно перебуває на балансі підприємства (стійкі пасиви). У процесі діяльності підприємство повинно вибрати оптимальні варіанти збільшення капіталу - за рахунок зовнішніх чи внутрішніх фінансових ресурсів. При управлінні фінансами необхідно, наприклад, з’ясувати: · яку частину прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків, спрямувати на розвиток виробництва, технічне переоснащення, а яку - у фонд споживання; · як використати кошти - на будівництво нового цеху чи придбання акцій іншого підприємства;

куди вкласти кошти - придбати понад мінімальні потреби виробництва запаси дефіцитних матеріалів чи купувати їх у міру потреби; · збільшити статутний фонд за рахунок додаткової емісії акцій чи звернутися за кредитом до комерційного банку.

Певні висновки щодо ефективності використання фінансових ресурсів підприємства (і, отже, щодо ефективності його фінансової діяльності) можна робити шляхом порівняння досягнутого результату його господарської діяльності - прибутку - з обсягом фінансових ресурсів, що були в розпорядженні підприємства у відповідний період.

Власні фінансові ресурси та їх використання для фінансування створення активів. Статутний фонд будь-якого підприємства є важливим джерелом формування його активів. Він поділяється на два фонди коштів, без яких підприємство не може нормально функціонувати.

По-перше, це фонд власних основних засобів і нематеріальних активів, по-друге - фонд власних оборотних засобів і засобів обігу. Матеріально-технічною основою виробництва на будь-якому під приємстві є основні виробничі фонди. В умовах ринкової економіки їх першочергове формування, функціонування та розширене відтворення здійснюються за безпосередньої участі фінансів. З їх допомогою створюються та використовуються грошові фонди цільового призначення, які опосередковують придбання, експлуатацію та відновлення засобів праці.

Поряд з коштами, які надходять у розпорядження підприємства з різних джерел (від акціонерів, пайовиків та інших засновників), статутний фонд формується з вартості майна (будівлі, машини, устаткування, транспортні засоби, сировина, матеріали, інші товарно-матеріальні цінності), цінних паперів, а також нематеріальних активів. До нематеріальних активів належить вартість права користуватись: · результатами інтелектуальної діяльності у вигляді винаходів, відкриттів, промислових зразків, технологій, гудвілів, ноу-хау, раціоналізаторських пропозицій, звітів про науково-дослідну діяльність та інших об’єктів інтелектуальної власності; землею, водою або іншими природними ресурсами; будівлями, обладнанням.

Порядок формування, використання і збільшення коштів статутного фонду як джерела виконання фінансових зобов’язань юридичних осіб перед кредиторами залежить від форми власності підприємства і його організаційно-правової форми.

Статутний фонд державного підприємства - це сума коштів і вартість майна, безоплатно наданих державою в постійне розпорядження підприємства на праві господарського відання або оперативного управління (для казенних підприємств). Чинним законодавством України встановлено, що, здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається цими ресурсами, чинить щодо них будь-які дії, що не суперечать закону і меті його діяльності.

Джерелами фінансових ресурсів підприємства є власні кошти та залучені. Відображаються джерела фінансування у пасиві баланса. З метою проведення аналізу заповнюється таблиця 2.3., використовуючи дані якої проводиться аналіз джерел.

Таблиця 2.3. - Склад та структура джерел фінансування діяльності підприємства

Джерела фінансування	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Зміни
тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Власний капітал, усього:	65821	100	66138	100	+317	0
статутний капітал	20942	31.84	20942	31.6	0	-0.24
інший додатковий капітал	27706	42.09	27706	41.89	0	-0.2
нерозподілений прибуток	17173	26	17490	26.4	+317	+0.4

Продовження таблиці.

Залучені кошти, всього:	54241	100	93736	100	+39495	0
цільове фінансування	-	-	3000	3.2	+3000	+3.2
довгострокові кредити банків	32	0.06	32	0.03	0	-0.03
інші довгострокові зов’язав.	4939	9.1	4574	4.88	-365	-4.22
короткострокові кредити банків	-	-	150	0.16	+150	+0.16
векселі виданікредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	697	1.29	757	0.81	+60	-0.48
кредиторська заборгован.	1544	2.85	2974	3.17	+1430	+0.32
поточні зобов’язання за розрахунками:
з бюджетом	30754	56.7	53584	57.17	+22830	+0.47
З позабюдж. платежів	2558	4.72	3619	3.86	+1061	-0.86
Зі страхування	3044	5.6	2734	2.92	-310	-2.68
З оплати праці	4997	9.21	2783	2.97	-2214	-6.24
Із внутр. . розрах.	2918	5.38	11112	11.86	+8194	+6.48
інші	2758	5.08	8417	8.98	+5659	+3.9

Висновок

Аналізуючи склад та структуру джерел фінансування діяльності підприємства можна побачити, що власні кошти знизилися за рахунок зменшення нерозподіленого прибутку можна сказати, що у секторі власного капіталу найбільшу частину складає інший додатковий капітал – 42,09%, та статутний капітал – 31,84%. Але на кінець року обидва зменшили свій обсяг на незначний відсоток. У секторі залучених коштів найбільший відсоток складають довгострокові зобов’язання – 9,1%, але на кінець року вони зменшилися вдвоє. Поточні зобов’язання з бюджетом мають дуже великий відсоток - 56,7. Це говорить про те, що підприємство являє собою злісного неплатника податків. І протягом поточного року борги виросли на 0,47%.