Касові термінали займають центральне місце в складі автоматизованої системи керування великим торговим підприємством. Це зібрані в одному корпусі комп'ютер, клавіатура, принтер чекової і контрольної стрічки, монітор.
Застосування електронного устаткування і спеціального програмного забезпечення для обліку товарів і розрахункових операцій дозволяє магазинам:
• постійно мати повну інформацію про обсяг і склад товарних запасів, що зберігаються на складі магазина (кількості, місцезнаходженні, терміну придатності й інших характеристик товарів), оптимізувати товарні запаси;
• організувати фасовку товарів з їхнім одночасним маркуванням;
• здійснювати гнучку цінову політику, оперативно змінювати роздрібні ціни з урахуванням попиту на товари і термінів їхньої реалізації, друкувати цінники й етикетки;
• зменшити час розрахункових операцій за рахунок використання скануючих пристроїв, що дозволяють у кілька разів скоротити час уведення даних про один товар у касу (у порівнянні з уведенням із клавіатури),знизивши при цьому кількість помилок і час на їхнє виправлення;
• використовувати диференційовані ціни для різних категорій покупців і вести розрахунок з ними за допомогою дисконтних карт;
• вести вартісний і кількісний облік товарів, проданих через касові апарати в торговому залі.
Слід зазначити, що застосування електронного устаткування доцільно при всіх методах продажу, а не тільки при самообслуговуванні.
Для залучення уваги покупців до нових чи маловідомих продовольчих товарів проводяться дегустації. Їхньою метою може бути також показ блюд, виготовлених зі знайомих покупцям продуктів, попит на який відсутній через незнання споживчих властивостей, чи смаку способів готування виробів з них у домашніх умовах.
У процесі купівлі-продажу велика роль усної реклами, що виходить від продавця. Її ціль — домагатися, щоб покупець не втратив інтерес до товару. Пропонуючи товар, продавець пояснює його призначення, особливості застосування, властивості.
Але усна інформація про товар принесе користь тільки за умови, що Вона буде переконливою і кваліфікованою. Така інформація повинна ґрунтуватися на знанні продавцем основ технології виробництва, споживчих властивостей товарів, умінні запропонувати товар. Варто пам'ятати, що продавець повинний не умовляти, а переконувати в необхідності придбати товар. Біли покупатель сумнівається, те продавцю випливає, погодившись зі справедливими зауваженнями, знайти переконливі доводи на користь покупки товару.
Мова продавця повинна бути чіткою, містити необхідну інформацію, пояснення. Не слід бути багатослівним, тому що це дезорієнтує покупця, але не можна і допускати пасивності, особливо при продажі товарів, що вимагають консультації, ради.
Розмову з покупцем треба вести тільки про цікавлячий його товарі, попередньо тактовно з'ясувавши смаки і фінансові можливості покупця.
Грамотну консультацію і рекламу товару може дати тільки професійно підготовлений продавець, що уміє вичерпно відповісти на будь-яке цікавляче покупця питання про пропоновані для продажу товарах.
Продаж товарів зі знижкою. Продаж товарів визначеної торгової марки зі знижкою може бути присвячена до святкових дат чи до проведення фірмою-виготовлювачем рекламної кампанії. Однієї з форм надання знижки є пропозиція покупцю додаткової кількості товару за колишньою ціною чи пропозиція купити в одному упакуванні, наприклад, три одиниці товару за ціною двох і т.і.
У магазині можуть бути встановлені знижки на супутні товари у випадку придбання основного товару. Можливе надання покупцю права придбання зі знижкою якого-небудь товару при придбанні іншого (наприклад, продаж зі знижкою відеомагнітофона при покупці телевізора). Існують також знижки з визначеної суми покупки: чим більше вартість придбаних товарів, тим вище знижка.
Правом одержання знижок можуть користуватися постійні покупці магазина. У цьому випадку застосовуються так звані дисконтні магазинні пластикові карти. Вони вручаються покупцю при покупці, як правило, дорогого чи товару здобуваються їм у магазині на певний строк за встановлену плату.
Дисконтна карта дає її власнику право на одержання фіксованої торгової знижки з кожної покупки. При використанні мікропроцесорних дисконтних карт, що дозволяють вести облік товарів, що здобуваються клієнтом,, йому можуть надаватися диференційовані знижки в залежності від вартості зроблених раніше покупок.
Одним з найбільш діючих методів стимулювання продажу товарів є проведення рекламних кампаній.
У супермаркеті «Вест Лайн» підтримується низький рівень цін. Це досягається за рахунок зниження накладних витрат різними способами, застосовуваними, як правило, у комплексі.
По-перше, супермаркет розташовується в приміщеннях з низькою орендною платою.
По-друге, товари в торговому залі викладені на устаткуванні (стелажах, піддонах) таким чином, що покупець одержує прямий доступ до них. Він знайомиться з товарами, інформацією на їхній упаковці, а потім самостійно укладає відібрані товари в спеціальний візок.
Візок з товарами переміщається покупцем до каси, а після проведення розрахунків вивозиться з магазину. Таким чином, у магазині відсутня необхідність у використанні праці продавців для обслуговування покупців.
По-третє, до супермаркету ведуть зручні під'їзні колії. Обов'язковим є наявність поруч з ним безкоштовної стоянки для автомобілів покупців. Це дозволяє підприємству обійтися без вантажників, тому що покупець має можливість довезти товари у візку до автомобіля і самостійно занурити їх.
По-четверте, розрахунки за товари виробляються тільки наявними, що прискорює оборотність засобів, вкладених у їхню закупівлю.
Усе перераховане вище сприяє зниженню витрат обігу і, отже, дозволяє установити в магазині оптові ціни на дрібнооптові партії товарів.
Як показують дані аналізу по ПП "Вест Лайн", на даному підприємстві відсутній повноцінний комплекс маркетингових комунікацій. Певною мірою використовується реклама в межах району функціонування супемаркету. Крім того, відвідувачів приводить до супермаркену реклама виробників окремих товарів.
Для підвищення показників діяльності підприємству необхідно в майбутньому нарощувати обсяги діяльності, скорочувати витрати обігу на одиницю товарообороту, а також дещо скоротити обсяги товарних запасів підприємства для прискорення їх оборотності.
Як показала практика управління товарною політикою у ПП “Торговий дім "Вест Лайн", на підприємстві існують деякі недоліки стосовно асортименту, розробки товарів, дослідження тенденцій на ринку нових товарів.
Товарна політика будь-якого торговельного підприємства містить декілька складових частин, основними з яких є: визначення асортименту товарів та його поновлення, забезпечення високої якості реалізованих товарів, відповідна упаковка, наявність набору споживчих властивостей, які найбільш повно задовольняють потребам і запитам споживачів.
У ПП “Торговий дім "Вест Лайн" надаються деякі додаткові послуги, основними з яких є: надання консультацій по вибору і використанню товару; доставка товарів до місця призначення; додаткове пакування товарів та оформлення подарункових наборів; телефонна довідка про наявність і надходження товарів тощо.
В цілому асортимент товарів відповідає спеціалізації приватного підприємства "Вест Лайн", але в подальшому відповідно до статуту можна розширювати перелік реалізованих товарів та послуг. Це допоможе знизити операційні ризики діяльності підприємства.
Таким чином всі проаналізовані показники говорять про певну стабільність діяльності приватного підприємства “Торговий дім “Вест Лайн” та подальші перспективи розвитку на ринку фотопродукції в Україні.
Стимулювання збуту використовує сьогодні різні засоби активізованого впливу на цільову аудиторію, здатні прискорити чи посилити відповідну її реакцію.
Об'єктами уваги повинні бути покупці, посередники, які допомагають підприємству реалізувати товари, торговельний персонал фірми, постачальники (створення необхідних умов для ефективної реалізації їх товарів) та інші цільові аудиторії.
1. Аникеев С. Н. Методика разработки плана маркетинга. Серия «Практика маркетинга». - М., 1995. – 248 с.
2. Ассэль Генри. Маркетинг: принципы и стратегия. - М., 1999. – 340 с.
3. Благоев В. Маркетинг в определениях и примерах. - С-Пб, 1993. – 544 с.
4. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. - М.: Экономика, 1997. – 432 с.
5. Бревнов А.А. Маркетинг малого предприятия. - К., 1998. – 286 с.
6. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. - К., КНЕУ, 1998. – 234 с.
7. Волков О.М. Методическое пособие по изучению иностранных фирм. - М, 1998. – 186 с.
8. Все о маркетинге. Сборник для руководителей предприятий, экономических и коммерческих служб. - М., 1999. – 128 с.
9. Гаркавенко С.С. Маркетинг. - К., 1998. – 388 с.
10.Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. - К., 1994. – 356 с.
11.Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. - К.:КНЕУ, 1997. – 292 с.
12.Карлоф Б. Деловая стратегия. - М., 1995. – 314 с.
13.Котлер Ф. Основы маркетинга. - М., 1999. – 642 с.
14.Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент. - СПб, 1998. – 816 с.
15.Кретов И.И. Маркетинг предприятия. - М., 1998. – 148 с.
16.Павленко А.Ф. Потреби та цінності в системі маркетингу. - К.:КНЕУ, 1996. – 186 с.
17.Павлова Н.Н. Стратегия и тактика маркетинга //Стандарты и качество. - 1997. - №3. – с. 35-36.
18.Перерва П.Г. Управление маркетингом на предприятии. - Харьков, 1993. – 88 с.