Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України.
Податкові пільги з мита передбачаються щодо товарів та інших предметів, які походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі чи обертаються в прикордонній торгівлі, встановленням преференцій щодо ставок єдиного митного тарифу України у вигляді:
- звільнення від обкладення митом;
- зниження ставок мита;
- встановлення квот на преференційне ввезення [3].
Звільнення від обкладення митом передбачає вилучення з об’єкта оподаткування, тобто звільнення від сплати мита (дод. М).
Допускається зниження ставок мита при ввезенні на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів:
б) пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних для використання як вироби або матеріали;
в) в інших випадках, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Допускається безмитне ввезення та вивезення або пільгове обкладення митом товарів, які [3]:
-ввозяться у спеціальні митні зони на території України для кінцевого споживання в цих зонах;
-вивозяться із спеціальних митних зон для споживання за межами митної території України та походять з цих зон;
-вивозяться із спеціальних митних зон на митну територію України та походять з цих зон.
Умовно-безмитне ввезення і вивезення, що передбачає пропуск через митний кордон України без сплати мита застосовується щодо товарів та інших предметів, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені для зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані [3].
Мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію України для складання, монтажу, переробки або обробки з подальшим зворотним вивезенням протягом одного року, може бути повністю або частково повернуто власнику товарів при їх вивезенні за межі митної території України [3].
Сума мита над міру стягнутого підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення, мито, що не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку з нарахуванням пені в розмірі 0,2 % суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати [3].
Оподаткуванні акцизним збором та митом має багато спільних рис, на відміну від оподаткування податком на додану вартість, адже, якщо податок на додану вартість сплачується до бюджету поступово на кожному етапі продажу певного товару, починаючи з виробника і закінчуючи суб’єктом роздрібної торгівлі, то акцизний збір і мито сплачуються одноразово на етапі, коли товари стали потенційно доступними для споживання на території України – під час їх реалізації виробником, або при ввезенні їх на митну територію України імпортерами [3].
Таким чином, акцизний збір і мито є податками на споживання, які слугують не лише джерелом наповнення державного бюджету України, виконуючи фіскальну функцію, але і виконують захисні функції щодо обмеження вживання шкідливих товарів населенням України та захисту національного товаровиробника від конкуренції імпортованих товарів.
РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
2.1 Роль непрямого оподаткування у формуванні доходів Зведеного та Державного бюджетів України
Податки є найдавнішим джерелом доходів держав, у тому числі України. Саме вони, у розрізі прямих та непрямих податків, формують найбільшу частку доходів Зведеного та Державного бюджетів України. Відтак, слід дослідити склад і структуру доходів Зведеного бюджету України (рис. 2.1) [58].
Рис. 2.1. Структура доходів Зведеного бюджету України у 2009 році
Отже, доходи Зведеного бюджету України у 2009 році, головним чином, сформувалися за рахунок податкових та неподаткових надходжень на 72,1 % та 25,7% відповідно, тоді як інші види доходів цього бюджету мали зовсім незначну частку, що в сукупності не перевищувала 3 % у структурі доходів Зведеного бюджету України.
Отже, податкові надходження є найбільшим складовим елементом у структурі доходів Зведеного бюджету України, формуючи у 2009 році 72,1 % надходжень до бюджету, більшу частка з яких (39,1 %) складають надходження непрямих податків, решту (33 %) - надходження прямих податків. Тобто, непрямі податки зайняли більшу частку у структурі доходів зведеного бюджету, аніж прямі на 6,1 %, незважаючи на незначну кількість видів непрямих податків, порівняно з прямими.
Варто розглянути динаміку структури доходів зведеного бюджету України протягом 2007-2009 років, аби дослідити частку непрямих податків за вказані досліджувані роки (дод. Н).
Доходи Зведеного бюджету України за 2007-2009 рр. мали змінний характер: у 2008 році, склавши 297,8 млрд. грн., суттєво зросли на 35,4 % або 77,9 млрд. грн. порівняно з попереднім роком, головним чином, завдяки збільшенню податкових надходжень на 40,9 % або 65,9 млрд. грн., проте у 2009 році доходи зведеного бюджету знизились на 3,1 % або 9,3 млрд. грн. порівняно з минулим роком, склавши 288,6 млрд. грн., що було спричинене помітним зниженням податкових надходжень на 8,4 % або 19,1 млрд. грн., зниженням доходів від операцій з капіталом на 45,5 % або 3 млрд. грн. та зниженням доходів від цільових фондів на 35,5 % або 1,2 млрд. грн. Проте компенсацію такому зниженню здійснено зростанням неподаткових надходжень на 22,4 % або 13,5 млрд. грн. та стрімким зростанням доходів від урядів зарубіжних країн та організацій на 377,29 % або на 510,1 млн. грн.
Незважаючи на зниження податкових надходжень під час суттєвого зростання інших видів доходів у 2009 році, податкові надходження займали найбільшу частку у структурі доходів зведеного бюджету України, яка протягом 2007-2009 років мала змінний характер, оскільки у 2008 році, склавши 76,3 %, вона зросла майже на 3 % порівняно з попереднім роком, тоді як у 2009 році - знизилась на 4,2 %, склавши 72,1 % у структурі доходів зведеного бюджету України.
Оскільки, непрямі податки зараховуються до Державного бюджету України, окрім акцизного збору із вироблених в Україні товарів (за винятком нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується зареєстрованими платниками в Автономній Республіці Крим (дод. А), який склав лише 1,6 % надходжень акцизного збору у 2009 році, тому слід детально дослідити значимість непрямих податків безпосередньо у формуванні Державного бюджету України, до якого вони зараховуються (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Структура доходів Державного бюджету України у 2009 році
Таким чином, найбільшим бюджетоутворюючим видом доходів Державного бюджету України є податкові надходження. У 2009 році вони сформували більше половини доходів Державного бюджету України, склавши 66,1 % у структурі доходів цього бюджету. Хоча, на відміну від Зведеного бюджету України їх частка є меншою, зокрема у 2009 році на 6 %.
Слід звернути увагу, що половину доходів Державного бюджету України за 2009 рік було сформовано завдяки надходженням саме непрямих податків, частка яких склала майже 50 %, на противагу надходженням від прямих податків, частка яких склала лише 16,2 %. Тобто, основними бюджетоутворюючими доходами державного бюджету України за 2009 рік стали надходження непрямих податків.
Варто розглянути динаміку структури доходів Державного бюджету України за 2007-2009 роки, аби дослідити частку непрямих податків у формування державного бюджету Україна та динаміку їх надходжень за вказані досліджувані роки (дод. П).
Отже, надходження непрямих податків до Державного бюджету України за 2007-2009 роки відіграли найбільшу роль у формуванні доходів цього бюджету, складаючи 50 % у його структурі. Частка непрямих податків у структурі доходів державного бюджету протягом досліджуваних років не зазнавала суттєвих змін залишаючись в середньому на рівні 50 %. У 2008 році зросла на 2,5 %, порівняно з минулим роком, склавши 50,5 %, та незначно знизившись на 0,5 % у 2009 році, склавши 50 %.
Суттєве зростання доходів державного бюджету України у 2008 році на 39,6 % або на 65,7 млрд. грн. порівняно з минулим роком, склавши 231,7 млрд. грн., передусім, було досягнене саме за рахунок стрімкого зростання надходжень непрямих податків майже на половину - на 46,9 % або 37,2 млрд. грн.
Проте, у 2009 році відбулось незначне зниження доходів державного бюджету України на 2,8 % або 6,3 млрд. грн., що було спричинене зниженням надходжень майже за усіма статтями доходів державного бюджету, головним чином, зниженням податкових надходжень на 11,3 % або 19 млрд. грн. Причому, найбільшого зниження зазнали надходження прямих податків на 28,3 % або 14,5 млрд. грн., тоді як надходження непрямих податків знизились лише на 3,9 % або 4,5 млрд. грн., що свідчить про більш стійкі їх надходження.
Дослідивши динаміку та частку надходжень непрямих податків, слід дослідити частку кожного виду непрямого податку у структурі державного бюджету України, аби детальніше дослідити значимість кожного виду непрямого податку у формуванні доходів держави (рис. 2.3).
Окрім, вище зазначеної ролі непрямих податків у формуванні половини доходів Державного бюджету України у 2009 році, ця половина була головним чином утворена саме за рахунок надходжень податку на додану вартість, частка яких склала 37,6 %. Наступним найбільш бюджетоутворюючим непрямим податком у 2009 році став акцизний збір, частка якого склала 9,4 % у структуру доходів державного бюджету, причому більшу частину частки - 7,8 % було сформовано акцизним збором із вироблених в Україні товарів, тоді як лише 1,6 % - акцизним збором із ввезених на територію України товарів.