Фінансове управління Черняхівської районної державної адміністрації (стр. 6 из 8)

Іще одним доходним джерелом районного бюджету в 2010 році є плата за оренду майнових комплексів та іншого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл селищ району. У відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орандареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Рішенням позачергової 5 сесії районної ради від 15.12.2006 року «Про затвердження положень з питань управління спільною власністю територіальних громад району» затверджено Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району, згідно з якою розраховується орендна плата за цілісний майновий комплекс, нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення), інше окреме індивідуально визначене майно.

До районного бюджету перераховується 50 відсотків орендної плати за нерухоме майно підприємств, організацій, установ спільної власності територіальних громад сіл, селищ району. В 2010 році планується одержання надходжень орендної плати в сумі 79,5 тис. грн.

Крім цього, за попередніми розрахунками у 2010 році до районного бюджету прогнозується одержати:

- плати за користування надрами місцевого значення – 1,1 тис. грн.;

- плати за державну реєстрацію, крім плати за державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності – 0,6 тис. грн.;

- частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності, або у статутних фондах яких є частка комунальної власності), що вилучається до бюджету – 1 тис. грн.;

- інших надходжень – 3,6 тис. грн..

Таким чином розглянемо структура доходів бюджету Черняхівського району (див. рис. 1)

Рис. 1 - Структура доходів бюджету Черняхівського району

Детально проаналізувавши зведений бюджет Черняхівського району, роблю висновок, що основною складовою доходів є офіційні трансферти з державного бюджету, оскільки в районі слабо розвинена соціально – економічна інфраструктура ця частка складає – 85 %, другу сходинку займають податкові надходження – 12 %, і 5 % - неподаткові надходження, з яких найбільшу частку складають спеціальні кошти та адміністративні штрафи та власні надходження. По структурі доходів можна проаналізувати виконання плану по доходам станом на 01.07.2010 року (див. додаток 4).

2.4 Характеристика видатків бюджету Черняхівської РДА

Видатки місцевих бюджетів відображають ті самі соціально-економічні відносини, що й видатки Державного бюджету, але на місцевому рівні й з урахуванням регіональних особливостей.

Видатки місцевих бюджетів базуються на тих самих законодавчих актах, що і доходи місцевих бюджетів. Так, ст.64 Закону Украйни „ Про місцеве самоврядування в Україні ” передбачає поділ видатків місцевих бюджетів на дві частини – видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень органами місцевого самоврядування, і видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Видатки місцевих бюджетів передбачені ст. 70 Бюджетного кодексу. Вони включають бюджетні призначення, установлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією відповідних програм.

Перелік програм залежить від рівня місцевого бюджету. Згідно Бюджетного Кодексу України ст. 89 до видатків, що здійснюються з районних бюджетів можна віднести :

1) державне управління:

- органи місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

- органи місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту:

- дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та містах обласного значення);

- загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи-дитячі садки (для міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи;

- інші державні освітні програми;

- вищу освіту (вищі навчальні заклади I-IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, спільній власності територіальних громад, а також вищі навчальні заклади державної та комунальної форм власності) відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів;

3) охорону здоров’я:

- первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, в тому числі ті, що знаходяться на території сіл, селищ, міст районного значення відповідного району);

- програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров’я і заходи по санітарній освіті);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

- державні програми соціального забезпечення: притулки для неповнолітніх (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають в цих закладах, формується на території відповідного міста чи району), територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

- державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім’ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

- державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

- районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

5) культуру і мистецтво:

- державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей);

- сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки;

6) державні програми розвитку фізичної культури і спорту:

утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл всіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення. Розглянемо асигнування на прикладі Черняхівської дитячо – юнацької спортивної школи (ДЮСШ), її кошторис та помісячний план асигнувань (див. додаток 5 та 6)

7) місцеву міліцію.

Таким чином розглянемо структура видатків бюджету Черняхівського району (див. рис. 2).

Рис. 2 - Структура видатків бюджету Черняхівського району

Найбільшу частку у структурі видатків у районі займає освіта – це зумовлене збільшенням дітей у школах, будівництвом нових та реконструкцію старих шкіл, підвищення заробітної плати працівникам освіти. Наступне місце займає соціальний захист, адже в районі велика кількість безробітних та чимала частка людей, які потребують державної допомоги. Провідне місце займає державне управління та охорона здоров’я і найменшу частку складає видатки на культуру. Охарактеризувавши структуру видатків, я ознайомився із звітом про виконання бюджету Черняхівського району станом на 01.07.2010 року (див. додаток 7). Прослідковується цікава тенденція, що виконання відбувається лише на половину, а інша половина це офіційні трансферти, які надає держава переважно в другій половині року. Для кращого ознайомлення з видатками району, я переглянув річний розпис зведений на 2010 рік, який засвідчує що найбільша частка у видатках складає асигнування в освіту та соціальний захист населення (див. додаток 8), адже в Державному бюджеті 2010 більша частина видатків - 92 % передбачена на “соціалку” і лише 8% на розвиток.

Розділ 3. Міжбюджетні відносини на 2010 рік та шляхи покращення роботи фінансового управління Черняхівської РДА

3.1 Міжбюджетні відносини на 2010 рік

Міжбюджетні відносини є невід'ємною частиною бюджетного процесу. Через цей механізм центральні, регіональні та місцеві органи влади реалізують свої повноваження з дотриманням вимог незалежності бюджетної політики від вищестоящого керівництва, але за обов'язкової умови соціальної спрямованості бюджетної політики усіх рівнів.

Головними механізмами міжбюджетних відносин є відрахування в регіональні бюджети (від основних загальнодержавних податків) і міжбюджетні трансферти. Під основними загальнодержавними податками маємо на увазі податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток підприємств (ППП), прибутковий податок з громадян (ППГ) і акцизний збір (АКЦ). Як відомо , бюджетна система кожної країни представляє сукупність усіх бюджетів; вона функціонує як єдине ціле, на певних організаційних засадах, що визначаються державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом. Між бюджетами різних ланок і видів обов’язково виникають різноманітні взаємозв’язки, які зумовлені:

1) необхідністю досягнення збалансованості усіх бюджетів;

2) забезпечення виконання завдань центральних органів влади та управління і місцевого самоврядування;

3) здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів в зв’язку із розбіжностями у рівнях податкового потенціалу і відмінностями у обсягах видатків в територіальному розрізі.

В основу формування показників міжбюджетних відносин держави і територій до проекту Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік ” були покладені вимоги Бюджетного кодексу України та іншого базового законодавства України завдання бюджетної політики наступного року, визначенні постановами Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2010 р. N 315 “ Про схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік ” та Верховної Ради України від 4 червня 2010 р. № 2318 “ Про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік ”, іншими програмними документами, що визначають бюджетну політику у наступному році.