Запроваджено правила контрольованих іноземних компаній - CFC rules.
9) Негативні зміни. Облік фінансових витрат [31].
До складу інших витрат включаються:
Фінансові витрати, до яких належать витрати на сплату процентів (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов’язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку);
Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних/створених повністю або частково за рахунок запозичень, крім випадків, передбачених підпунктом 7.10.5 пункту 7.10 статті 7 цього розділу.
Обов’язкова капіталізація процентних витрат, якщо вони капіталізуються в бухгалтерському обліку.
10) Негативні зміни. Відокремлені підрозділи платника податку [31].
Прибуток платника податку - юридичної особи визначається окремо від результатів діяльності відокремлених підрозділів, виходячи з доходів та витрат, визначених відповідно до підпункту 21.6.2 цього пункту. При цьому до витрат платника податку - юридичної особи, здійснених юридичною особою з метою ведення господарської діяльності всіх відокремлених підрозділів, не включається та їх частина, яка розподілена між іншими платниками - відокремленими підрозділами відповідно до підпункту 21.6.2 цього пункту.
Прибуток платника податку - юридичної особи або будь-якого відокремленого підрозділу не зменшується на суму збитків інших відокремлених підрозділів. Збитки відокремлених підрозділів переносяться на майбутні звітні періоди у порядку, встановленому пунктом 19.1 статті 19 цього розділу.
Відмінено консолідований податковий облік для філіалів. Збиток однієї філії не може бути зарахований проти прибутку іншої філії.
ВИСНОВКИ
Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподатковування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки – це обов’язкові платежі, що їх установлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.
Становлення системи оподатковування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991р. за № 1251-XII Закону «Про систему оподаткування в Україні». У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподатковування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об’єкти оподатковування. Так було закладено підвалини системи оподатковування, створено передумови для її наступного розвитку [3].
В останньому варіанті закону дано більш повне й чітке визначення принципів побудови системи оподатковування, понять цієї системи (платники податків і зборів, об’єкти оподаткування), обов’язків, прав і відповідальності платників податків, видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.
Оподатковування прибутку є досить активним важелем, за допомогою якого держава може суттєво впливати на фінансово-господарську діяльність підприємств. Це значною мірою пов’язано з установленням об’єкта оподаткування, методикою його розрахунку. Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб’єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображає новостворену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами.
Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що об’єктом оподатковування здебільшого є прибуток підприємств. Податок на прибуток належить до тих податків, завдяки яким активно реалізується регулювальна функція щодо виробництва, інших сфер господарської діяльності. Фіскальній функції податку на прибуток належить другорядна роль.
Враховуючи викладений вище матеріал та досвід проведення податкових реформ у розвинених країнах, пропонуються такі заходи удосконалення податкової системи України:
– основним податковим платежам необхідно надати більшої еластичності в плані диференціації ставок оподаткування, скорочення пільгового оподаткування, гармонізації податків на споживання з податками на особисті доходи і прибутки підприємств. Мається на увазі, що податки повинні доповнювати один одного з метою досягнення рівномірного податкового навантаження, оптимального перерозподілу коштів між окремими соціальними групами і територіями;
– на кардинальні зміни заслуговує чинний в Україні порядок справляння податків на споживання; йдеться передусім про ПДВ, із якого 50 % платників мають пільги, що деформує вартісні пропорції в доходах громадян і може мати негативні соціальні наслідки. Пропонується диференціювати ставки ПДВ у розрізі товарних груп;
– податок на прибуток підприємств недостатньо виконує регулятивні функції, для їх оптимізації слід диференціювати ставки залежно від розміру отриманого прибутку;
– потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування капітального доходу від індексації вартості основних фондів, недостатньо диференційована шкала норм прискореної амортизації для основних фондів третьої групи, застосування знижувального коефіцієнта амортизаційних відрахувань, спроби удосконалити перерахування до бюджету частини амортизації – все це значно дестимулює реальні інвестиції.
Підсумовуючи, можна зробити такі висновки. Для удосконалення системи оподаткування в Україні необхідно:
1) на основі майбутнього податкового законодавства України розробити єдину методику обчислення податків, упорядкувати податкові пільги, обґрунтовано застосовувати фінансові санкції за порушення норм оподаткування;
2) досягти оптимального співвідношення між прямими та непрямими податками і зберегти тенденції зростання прямого оподаткування;
3) впровадити науково обґрунтовану систему диференціації ставок податків залежно від обсягів господарської діяльності, виду діяльності та технологічних умов виробництва;
4) підвищити відповідальність платників податків за своєчасну та повну сплату податкових платежів, включаючи встановлення матеріальної та кримінальної відповідальності;
5) привести податкове законодавство у відповідність до умов ЄЕС, дотримуватись міжнародних угод щодо оподаткування.
Узагальнимо позитивні та негативні аспекти Проекту Податкового кодексу:
1) позитивні:
- більш тісна прив’язка податкового обліку до бухгалтерського;
- оновлена класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації;
- відмінено правило першої події по відношенню до доходів та витрат
- зміна ставки податку у бік скорочення;
- авансовий податок на прибуток із чітким переліком виключень;
- дивіденди отримані від нерезидента, який перебуває під контролем, не включаться до складу оподатковуваного доходу;
- інвестиційно-інноваційний податковий кредит;
- пільговий режим для підприємств енергозберігаючої галузі. Заохочення виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій.
2) негативні:
- роялті на користь неплатників податків (зокрема – нерезидентів) не можуть бути віднесені до складу валових витрат;
- нереалізовані курсові різниці: доходи оподатковуються, в витрати відносяться до валових лише в разі погашення;
- витрати по імпорту на умовах постоплати не будуть перераховуватись після фактичної оплати;
- правила недостатньої капіталізації стали більш суворими;
- із платежів за нематеріальні активи, що здійснюються неплатникам податку, утримується податок за ставкою 15%;
При продажу товарів, робіт послуг компаніям, розташованим в офшорних зонах отриманий дохід повинен бути помножений на коефіцієнт 1,15
- запроваджено правила контрольованих іноземних компаній - CFC rules;
- обов’язкова капіталізація процентних витрат, якщо вони капіталізуються в бухгалтерському обліку;
- відмінено консолідований податковий облік для філіалів. Збиток однієї філії не може бути зарахований проти прибутку іншої філії.
Отже, як видно, існує значна кількість як позитивних, так і негативних нововведень. Зазначимо, однак, що значна частина негативних моментів Проекту Податкового кодексу стосується врегулювання взаємовідносин щодо операцій з компаніями - резидентами офшорних зон, стосунків з державами з преференційним та пільговим режимом оподаткування та оподаткування компаній з часткою володіння в країні з пільговим режимом оподаткування – що є загальносвітовою тенденцією.
Таким чином, реформувати податкову систему України слід у напрямку її стабілізації в інтересах як держави, так і господарських структур, а також населення.
Список використаної літератури
1. Конституція України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30.
2. Бюджетний кодекс Україні 21 червня 2001 р. № 2542 – ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №32.
3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №41.
4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» // www.zakon1.rada.gov.ua
5. Закон України «Про державну податкову службу України» в №3813–XII от 24.12.1993 // www.zakon1.rada.gov.ua
6. Закон України «Про систему оподаткування» №77/97–ВР от 18.02.1997// www.zakon1.rada.gov.ua
7. Афонцев С.А., Капелюшников Р.И. Структурные характеристики предприятий и их налоговое поведение // Вопросы экономики. – 2009. – № 9. – С.82-101.