· Високий рівень ціни
Завдання:
· Ознайомити споживача з різнобічними властивостями товару
· Врахувати умови, що стримують використання товару.
3. Спадаючому попиту відповідає ремаркетинг – ринкова ситуація в яку рано чи пізно потрапляє будь-який товар.
Завдання:
· Модернізація
· Надання йому ринкової новизни з завданням переорієнтуватися на інші ринки або замінити товар.
4. Прихованому попиту відповідає розвиваючий маркетинг – ринкова ситуація, коли товару в наявності практично не має, потреба в ньому є, але про наявність цього товару споживачі навіть не запитують.
Завдання:
· Створити відповідні товари та послуги
· Перемістити товар з інших ринків
5. Нерегульованому попиту відповідає синхромаркетинг – ринкова ситуація за якої споживачі в певні періоди відмовляються від споживання деяких товарів та послуг.
Завдання:
· Переорієнтація мотивів
· Гнучкі ціни
· Реклама
6. Повноцінному попиту відповідає підтримуючий маркетинг – ринкова ситуація за якої успішно реалізовується весь вироблений товар.
Завдання:
· Оптимальна цінова політика
· Реклама
7. Надмірному попиту відповідає демаркетинг – ринкова ситуація, яка склалась у зв’язку з дефіцитом певних товарів (модних, престижних).
Завдання:
· Підвищення ціни
· Припинення витрат на рекламу
· Продаж за кордон ліцензії
8. Нераціональному попиту відповідає протидіючий маркетинг продаж товарів небезпечних для життя людини (алкоголь, тютюн, наркотики).
Завдання:
· Вилучити товар з торгової мережі
· Припинення випуску
2 Попит як і товар з часом змінюється відповідно до свого життєвого циклу. Класичний характер попиту на товари і послуги має такий вигляд:
Схема 2.1
Попит та характер його зміни
Попит
Надмірний
Повноцінний
Скритий
(прихований)
Відсутній
Від’ємний
Таблиця 2.2
Вікова характеристика споживачів
| Період | Вік | Характер споживачів | Основні потреби |
| Раннє дитинство | 0-5 | Егоцентризм, залежність від батьків | Харчування, одяг, іграшки |
| Пізнє дитинство | 6-12 | Роздуми, схильність до супер-ництва, вплив школи | Харчування, одяг, розваги, книги |
| Ранній підлітковий вік | 13-15 | Початок статевої зрілості, увага до зовнішнього вигляду, бажання незалежності | Розваги, музика, специфічний одяг, тусовки, хобі |
| Пізній підлітковий | 16-17 | Частина підлітків працює | Розваги, спорт, зменшення читання |
| Рано продуктивний | 18-19 | Навчання у ВУЗі, алкоголь, паління, інтерес до своєї особи | Одяг, розваги, кафе, ресторани, автомобілі |
| Ранній подружній | 20-24 | Молода сім’я, фінансовий опти-мізм, цікавість до своєї особи | Квартира, меблі, автомобілі, харчування |
| Подружній | 25-34 | Сімейна активність, діти | Благоустрій, харчу-вання, одяг, меди-цина, авто, відпочинок |
| Середній подружній | 35-44 | Діти школярі, кар’єра | Дім, дача, автомо-біль, відпочинок, подарунки, допомога дітям |
| Пізній подружній | 45-54 | Діти віддаляються, зростає цікавість до здоров’я, зменшується цікавість до роботи | Відпочинок, дача, ліки, допомога дітям |
| Ранньопенсійний | 55-64 | Здоров’я, активний відпочинок | Ліки, товари невисокої якості, подарунки |
| Повний пенсійний | З 65 | Пенсія, погіршення здоров’я, погіршення розумової діяльності | Лік, дієта, відпочинок |
3 Життєвий попит піддається математичному моделюванню і така математична модель в загальному вигляді може бути записана так:
,де
Z – множина відповідних реакцій споживачів
P – основний елемент прийняття рішення про покупку
X – збуджуючі фактори
Y – множина характеристик покупців
A – множина невизначених факторів
Q – множина іншої інформації щодо проблеми покупки.
Загальна модель споживчого попиту має такий вигляд:
Таблиця 2.3
Модель споживчого попиту
| Збуджуючі фактори | Інші подразники | “Чорна скриня” свідомості споживачів | Відповідні реакції споживачів | |
| Товар Ціна Товарорух СНТ3 Х | Економічні, науково-технічні, політичні, культурні Q, A | Характери-стики споживачів Y | Прийняті споживачами рішення P | Вибір товару Вибір марки Вибір дилера Вибір часу покупки Вибір об’єму покупки Z |
Проходячи через “чорну скриню” свідомості споживача збуджуючі фактори та інші збудники викликають низку споживчих реакцій. Завдання маркетологів – зрозуміти, що діється в “чорній скрині” свідомості споживача.
Модель споживчого попиту в найбільшій мірі залежить від характеристики суспільних класів.
Таблиця 2.4
Характеристика суспільних класів
| Вищий клас (<1%) | Еліта суспільства, яка походить від родовитих предків і живе на успадкованому багатстві, володіють більш ніж одним будинком, шикарними авто. |
| Ринок | Коштовності, антикваріат, туризм, нерухомість. |
| Нижчий вищий клас (2%) | Особи вільних професій, бізнесмени. Демонстративно витрачають гроші, гостро бажають перейти у вищий клас. |
| Ринок | Дорогі будинки, автомобілі, яхти. |
| Вищий середній клас (12%) | Проявляють турботу про освіту, духовне життя, культуру, політику. |
| Ринок | Нерухомість, авто, туризм. |
| Нижчий середній клас (30%) | Службовці, підприємці. Дотримуються норм та правил культури. Бажають заявити про себе в громадських справах і політиці. |
| Ринок | Товари типу “Зроби сам”, недорогі авто, побутова техніка |
| Вищий нижчий клас (35%) | Дрібні службовці, кваліфіковані робітники стурбовані проблемою свого становища в суспільстві |
| Ринок | Товари для домашнього господарства, пиво |
| Нижній клас (20%) | Некваліфіковані робітники, пенсіонери, безробітні, соціально мало захищені громадяни. |
| Ринок | Дешевого харчування, “Секонд хенд”, алкоголь. |
4 Міжнародний маркетинг – маркетинг товарів і послуг за межами країни
перебування товаровиробника.
Для успішної роботи підприємства за рубежем потрібно:
- вивчити середовище маркетингу в цій країні
- обрати потрібні ринки
- визначити методи виходи на ці ринки
- розробити відповідний комплекс маркетингу
- створити службу міжнародного маркетингу.
При цьому потрібно пам’ятати, що робота на зарубіжних ринках, особливо в розвинутих країнах має базуватись на концепціях соціально-етичного маркетингу (СЕМ). Концепція Сем розрізняє п’ять підходів до організації маркетингової діяльності:
· концепція виробництва – енергозберігаючі технології, використання досягнень НТП, утилізація відходів, зменшення екологічного забруднення середовища
· концепція товару – товар має бути екологічно чистим і відповідати міжнародним стандартам конкурентно спроможності
· концепція збуту – передбачає мінімальну кількість посередників
· концепція маркетингу – використовує його загальні теорії і тактики
· концепція СЕМ – базується на всіх попередніх
Ринок та суб’єкти маркетингу
1 Ринок – категорія економічного механізму, яка заснована на обміні продуктами суспільної праці.
Міжнародна класифікація ринків:
ö Ринок продуктів праці
ö Ринок ресурсів
ö Внутрішній
ö Національний
ö Регіональний
ö Світовий
ö Робочої сили
ö Грошовий
ö Капіталів
ö Спеціальний
До організаційних форм відносять:
· Базар – організаційна форма ринку, яка передбачає купівлю/продаж одиниці продукції або невеликих партій
· Ярмарок - організаційна форма ринку, яка передбачає в першу чергу оптовий продаж товару, як правило, за угодами або контрактами.
· Магазин - організаційна форма ринку, яка передбачає індивідуальний продаж товару.
· Аукціон - організаційна форма ринку, яка передбачає прилюдні торги за принципом зростаючої ціни
· Біржа - організаційна форма ринку, яка передбачає оптовий продаж товарів, яких не має в наявності. Біржа є посередником.
2 Ринок поділяється на ринковий сегмент, вікно, нішу.
Сегмент – умовний поділ ринку на частини за певними ознаками (демографічними, географічними, психографічними та поведінка споживача).