Податки і податкова політика (стр. 12 из 33)

Збір у Пенсійний фонд сплачується в міру виплати заробітної плати. У випадку, якщо заробітна плата нараховується і не виплачується, то збір у Пенсійний фонд обчислюється по ставці 32% від мінімального ФОП.

Мінімальний ФОП визначається як добуток мінімальної заробітної плати на кількість працюючих на підприємстві. Авансові платежі:

АП = мінімальний ФОП х 32%

Мінімальний ФОП = мінімальна зарплата х Кількість працівників

Розрахунки сум збору в Пенсійний фонд надаються платниками в податкову адміністрацію до 10 числа місяця наступного за звітним кварталом.

У випадку, якщо на рахунку підприємства недостатньо коштів для виплати заробітної плати і зборів у ПФ, сума коштів розподіляється пропорційно.

Відповідальність платників за несвоєчасну сплату суми збору.

У випадку несплати збору в Пенсійний фонд або його несвоєчасної сплати до платника застосовується пеня в розмірі 120% дисконтної ставки НБУ від суми нестачі за кожний прострочений день.

Порядок розрахунку і сплати збору на обов'язкове соціальне страхування в тому числі у Фонд зайнятості.

1. Визначення суб'єктів, об'єктів і ставок збору.

Платниками збору у Фонд соціального страхування є підприємства, організації, суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих робітників.

Об'єктом є ФОП.

Ставка збору 4% від ФОП.

У випадку, якщо на підприємстві працюють інваліди, то з ФОП інвалідів сума збору обчислюється по ставці 1% і зараховується у фонд захисту інвалідів.

У фонд зайнятості сума збору для вищевказаних платників обчислюється по ставці 1,5% від ФОП.

З заробітної плати фізичних осіб сума збору у фонд зайнятості розраховується по ставці 0,5% від заробітної плати.

З ФОП інвалідів у фонд зайнятості збори нараховуються без застосування пільг. З загального ФОП інвалідів 1,5% із заробітної плати 0,5% .

Державний інноваційний фонд, порядок його формування і використання.

Платниками даного збору є платники податку на прибуток підприємств (згідно Закону України «Про державний бюджет на 2000 рік).

Об'єктом оподатковування збору в Державному Інноваційному Фонді є обсяг реалізованої продукції без обліку ПДВ і акцизного збору.

Ставка податку в ГІФ складає 1% від об'єкта оподатковування.

Існують пільги щодо збору в ДІФ:

1. По ставці 0,5 від об'єкта оподатковування і сплачують підприємства гірничометалургійного комплексу збір ДІФ.

2. Не є платниками збору в ДІФ сільгосп. підприємства, що сплачують єдиний фіксований податок.

3. Не є платниками збору в ГІФ підприємства малого бізнесу, що сплачують єдиний податок.

Хоча не існує закону України по зборі в ГІФ, звітність по цьому зборі повинна суворо виконуватися, необхідно надавати в податкову службу декларацію про збір у ГІФ щокварталу до 20 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до змін Закону України «Про державний бюджет на 2000 м» кошти з державного інноваційного фонду дозволяється направляти на погашення відшкодування по ПДВ із бюджету.

Порядок придбання торговельного патенту на здійснення окремих видів підприємницької діяльності

Торговельний патент, його суб'єкти й об'єкти.

Торговельний патент – це державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єктів підприємницької діяльності або його структурного підрозділу займатися торговельною діяльністю, діяльністю по наданню побутових послуг, послуг ігорного бізнесу.

Торговельний патент не засвідчує право суб'єктів підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Суб'єктами патентування є суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, як резиденти, так і нерезиденти, які займаються підприємницькою діяльністю (торговельною діяльністю, діяльністю по наданню послуг ігорного бізнесу й діяльністю по наданню побутових послуг).

Об'єктом патентування є торговельна діяльність, діяльність по наданню послуг ігорного бізнесу й т.д.

Не є суб'єктами патентування:

підприємства й організації військової торгівлі;

УКООПСПІЛКА;

аптеки, які перебувають у державній власності; суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, якщо вони:

сплачують податок на промисел; сплачують ринковий збір;

здійснюють продаж продукції, вирощеної в підсобному господарстві; сплачують державний збір за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження

особистого майна. (якщо майно реалізується не частіше разу в рік);

сплачують фіксований податок з доходів, отриманих від торгівлі на ринку, крім підакцизних товарів, якщо він одержує річний доход не більше 119 тисячі гривень і з ним працює не більше 5 чоловік; суб'єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів, що мають пільги згідно чинного законодавства й здійснюють торгівлю винятково продовольчими товарами вітчизняного виробництва й продукцією, виготовленою на підприємствах української спілки сліпих і української спілки глухих.

Патентування здійснюється згідно Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98-96 від 23.03.96.

Торговельний патент отримується суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність яких підлягає патентуванню. Підставою для придбання торговельного патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, що надається в органи податкової служби. Заявка на придбання торговельного патенту повинна містити наступні реквізити:

1. Найменування суб'єкта підприємницької діяльності.

2. Витяг з установчих документів про юридичну адресу суб'єкта підприємницької діяльності. А у випадку придбання патенту структурним підрозділом - довідка органа, що погодив місце знаходження структурного підрозділу з зазначенням адреси.

3. Вид підприємницької діяльності.

4. Найменування документу про повну або часткову оплату вартості патенту. Торговельний патент на підставі заявок видається суб'єктам підприємницької діяльності органами податкової служби за місцем перебування підприємницької діяльності.

Торговельний патент містить наступні реквізити:

1. Найменування власника торговельного патенту.

2. Вид підприємницької діяльності.

3. Місце реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

4. Термін дії патенту.

5. Місце знаходження державного податкового органа, що видав патент.

6. Відмітка державного податкового органу про надходження плати за виданий ним торговельний патент

Спеціальний торговельний патент – це державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єктів підприємницької діяльності на особливий (альтернативний) порядок оподатковування. Згідно Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» при придбанні торговельного патенту суб'єкти підприємницької діяльності не сплачують наступні податки й збори:

1. ПДВ.

2. Податок на доходи фізичних осіб.

3. Податок на прибуток підприємств.

4. Плату за землю, але тільки за ту земельну ділянку, що використовується по цільовому призначенню.

5. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.

6. Збір на обов'язкове соціальне страхування.

7. Збір на загальнодержавне пенсійне страхування.

8. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі й сфери послуг.

Спеціальний торговельний патент в Україні був уведений як експеримент і діяв на території окремих 16 регіонів до 2 жовтня 2003 року.

Порядок придбання торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їхніми структурними підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю, відповідно до патентування, варто розуміти роздрібну й оптову торгівлю, діяльність у торгово-виробничій сфері (общепит) за готівкові кошти, інші готівкові платіжні кошти й з використанням кредитних карток.

У випадку якщо суб'єкт підприємницької діяльності має структурні підрозділи, то торговельний патент отримується окремо для кожного структурного підрозділу.

Вартість торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від пункту продажу товару, а також його асортименту.

Вартість торговельного патенту за календарний місяць установлюється в наступних розмірах:

1. На території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 грн..

2. На території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів: від 30 до 160 грн. 3. На території інших населених пунктів - до 80грн.

У випадку якщо пункти продажу товарів розташовані в курортних місцевостях, або на територіях, що прилягають до митниці - органи місцевого самоврядування мають право збільшувати плату за торговельний патент, але не більш ніж на 20 грн. за календарний місяць.