Податки і податкова політика (стр. 8 из 33)

- митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без сплати їх вартості або з частковою сплатою.

Не підлягають оподаткуванню акцизним збором на алкогольні напої та тютюнові вироби:

- продаж підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту;

- продаж легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

- митна вартість ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли до держави за правом спадкоємства;

- митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

- митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних

товарів;

- вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

- митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів.

- митна вартість зразків алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезених на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускаються через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з урахуванням мети переміщення.

Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору в Україні встановлюються Верховною Радою України.

Акцизний збір обчислюється:

1. За ставками у процентах до обороту з продажу товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування торговельних знижок, а також сум податку на додану вартість.

2. У твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Обчислення акцизного збору проводиться виходячи з обсягів проданих товарів (оподатковуваного обороту) і встановлених ставок.

Платники щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до державних податкових інспекцій за місцем свого знаходження (реєстрації) розрахунку акцизного збору.

4. Податок з доходів фізичних осіб.

1. Податок c доходів фізичних осіб і його роль у системі оподатковування.

Порядок розрахунку й сплати податку на доходи фізичних осіб здійснюється згідно Закону України № 889 від 22.05.03. Податок з доходів фізичних осіб - це загальнодержавний податок, за формою оподатковування - прямий податок і є основним джерелом наповнення доходів місцевих бюджетів, займаючи провідне місце.

Прибутковий податок до січня 2004 нараховувався по прогресивній шкалі, на сьогоднішній день - по пропорційній. Надходження по прибутковому податку склали 13,5 млрд. грн., а це 100% показник від планового показника дохідної частини місцевих бюджетів. Надходження із цього податку в 2003 році в порівнянні з 2004 перевиконані на 23,3% або на 4,2 млрд. грн. На другому місці по сумі надходження стоїть податок на землю. Але високі ставки оподатковування привели до поступового зниження бази оподатковування, тому було проведено реформу щодо оподатковування доходів фізичних осіб. Податок з доходів фізичних осіб повинен виконувати функцію стимулювання споживання населенням, цього можна досягти лише через поступове збільшення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до розмірів прожиткового мінімуму. Через це господарюючі суб'єкти переносять свої доходи в тіньовий сектор економіки. Отже, порядок стягнення податку з доходів фізичних осіб має потребу в додатковій реформі по таких напрямках:

- підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до офіційної межі малозабезпеченості;

- зменшення навантаження на фонд оплати праці.

Це приведе до легалізації суми доходів і відповідно суми податку з доходів фізичних осіб.

―Легалізація доходів населення― - це запорука успіху податкової й пенсійної реформи.

2. Характеристика суб'єктів й об'єктів по податку з доходів фізичних осіб.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є резиденти які одержують доходи із джерелом їхнього походження з України, а також доходи нерезидентів, що одержують доходи, із джерелом їхнього походження з України. Податковим агентом по податку з доходів фізичних осіб є підприємство, роботодавець яких повинен утримувати й перераховувати в бюджет суму податку.

Об'єктом оподатковування резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний податком доход;

- чистий річний оподатковуваний податком доход, що визначається шляхом зменшення загального річного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року.

При перерахуванні доходів у вигляді з/п. об'єкт оподатковування визначається як нарахована сума з/п. зменшена на суму збору в пенсійний фонд України, або внесків у фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування, які платяться за рахунок найманої особи:

ООЗП

ФСССВПТ)

При нарахуванні доходів у не грошових формах, об'єкт оподатковування визначається як вартість майна в натуральній формі, що оцінюється за звичайними цінами, збільшена на суму ПДВ і суму акцизного збору й помножена на коефіцієнт:

ОО_НФ (S_Т ПДВ АЗ) К

К 1,149

Така ж сума є базою для нарахування збору в пенсійний фонд України, а також страхових внесків у фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Об'єктом оподатковування нерезидентів є:

- загальний місячний доход із джерелом його походження з України;

- загальний річний оподатковуваний доход із джерелом його походження з України.

3. Податкові соціальні пільги, і порядок їхнього застосування.

Податкова соціальна пільга - це сума, на яку зменшується оподатковуваний податком доход. Розмір податкової соціальної пільги визначається виходячи з мінімальної з/п. у розрахунку за 1 місяць, установленої Законом на 1 січня звітного податкового року. Але в повному розмірі пільга буде застосовуватися лише з 2007 року:

2004 рік - 30% від min з/п.;

2005 рік - 50% від min з/п.; 2006 рік - 80% від min з/п.

Наступна особливість порядку застосування пільги складається в тім, що на суму податкової соціальної пільги зменшується не загальна сума доходу, а лише доход, які одержують від одного роботодавця у вигляді з/п. Крім того, уведене обмеження суми доходу отриманого фізичною особою як з/п протягом податкового місяця до якого застосовується податкова соціальна пільга й такий доход розраховується:

Д min П 1,4 , де

1,4 - коефіцієнт, установлений законодавством (Const)

Пільгу може надавати лише один роботодавець, незалежно - це основне або не основне місце роботи.

5. Податок на землю, порядок його розрахунку і сплати фізичними і юридичними особами

Форми плати за землю.

Порядок розрахунку й сплати податку на землю регламентується Законом України «Про плату за землю» від 19.06.1996р. із змінами й доповненнями.

Використання землю в Україні є платним, існує 2 форми плати за землю: - податок на землю; - орендна плата.

Користувачі землі, власники земельних паїв сплачують податок на землю, а орендарі - орендну плату за землю.

Орендна плата сплачується щомісяця протягом 30 днів які ідуть за наступним днем звітного місяця.

Орендна плата за землю не може бути менше суми податку на землю за орендовану ділянку.

Платники податку на землю.

Платниками податку на землю є власники, користувачі земельних ділянок, а також власники земельних паїв.

Об'єктом оподатковування є площа земельної ділянки, що перебуває або в користуванні, або у власності.

Ставки податку на землю

Ставка податку на землю - це річний розмір плати суб'єктів господарювання за одиницю площі землі.

Ставки податку на землю визначені окремо для кожної категорії землі. Визначення земель по категорії здійснюється залежно від їх цільового призначення.

Ставки податку на землю встановлюються окремо для земель сільськогосподарського призначення:

- для ріллі, косовиць і пасовищ - 0,1% від грошової оцінки землі; - для багаторічних насаджень - 0,03% від грошової оцінки землі.

Грошова оцінка землі здійснюється органами державного комітету із земельних ресурсів відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Щорічно згідно Постанови Кабінету Міністрів № 783 від 12.05.2000р. «Про проведення індексації грошової оцінки землі» державний комітет із земельним ресурсам уточнює коефіцієнт індексації грошової оцінки землі. За станом на 1.01.2004р. коефіцієнт індексації склав 1,12, що визначається виходячи із середньорічного індексу інфляції в розмірі 112 %.