Смекни!
smekni.com

Міжнародні фінанси 2 (стр. 2 из 10)

Термін “міжнародні фінансові ринки” стосується різних фінансових установ по всьому світу. В цих установах беруть участь багатонаціональні фірми та уряди країн, щоб позичити кошти або ж інвестувати власні надлишки коштів.

Міжнародний фінансовий ринок - це грошові відносини між різними фінансовими установами світу, що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на міжнародний позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах. Іншими словами це ринок, де товарами є самі гроші і цінні (грошові) папери.

Мета міжнародного фінансового ринку - акумулювання та ефективне розміщення міжнародних заощаджень у світовій економіці.

Міжнародний фінансовий ринок охоплює різноманітні ринки, котрі складаються з багатьох інститутів. Він складається із складових “власне фінансового ринку” та специфічних ринків - міжнародних.

Кожен ринок має справу з певним типом зобов’язань (цінних паперів) обслуговує різні інституції.

До власне фінансових ринків можна віднести:

1) ринок матеріальних активів (physical asset markets) та ринки фінансових активів (financial asset markets);

2) ринки спот (spot markets); ринки ф’ючерсів (futures markets);

3) ринки грошей (money markets);

4) ринки капіталів (capital markets);

5) ринки іпотек /заставних/ (mortgage markets);

6) ринки споживчого кредиту (consumer credit markets);

7) ринок євровалют.

8) міжнародний ринок облігацій.

За сферою поширення виділяють світові, національні, регіональні та місцеві ринки. Ринки класифікують також на первинні (primary markets), тобто такі, на яких нові випуски зобов’язань (цінних паперів) продаються та купуються вперше та вторинні (secondary markets) - такі, на яких відбуваються подальші продаж та купівля непогашених зобов’язань. Вторинні ринки існують також для заставних, деяких видів позик та інших фінансових активів.

Основними на міжнародному рівні вважаються два фінансові ринки - євроринок та ринок облігацій (єврооблігацій).

Для кращого розуміння сутності даної теми слід з’ясувати спектр і суть операцій, які здійснюються на фінансовому ринку; механізм проведення операцій на фінансовому ринку: розрахунок дисконту, дисконту-фактора, суть простого і складного проценту. Операції типу сьогодні/завтра, завтра/післязавтра, сьогодні / спот. Поняття днів розрахунків по операціях на дату, передуючу даті спот. Особливості застосування системи зворотного котирування. Суть форвардного опціону. Форвардний ділінг. Використання форвардних позицій. Переваги та недоліки форвардного ділінгу. Розрахунок дати спот і форвард. Їх вплив на розрахунково-кредитні операції при проведенні трансакції. Правило компенсованої вартості. Особливість та механізм використання овердрафту. Економічний зміст фінансового ф’ючерсу. Система маржі Фінансові ф’ючерси з інструментами, що приносять дохід. Опціонні, ф’ючерсні та форвардні контракти. Поняття ф’ючерсної та опціонної стратегії.

Виходячи із сутності фінансового ринку як каналів для потоку грошових коштів від тих, хто зберігає, до тих, хто позичає, з'ясуємо суть операцій, які забезпечують такого роду переміщення, основні принципи дисконтування, розрахунку за механізмом простого і складного проценту, ефективності ставок, оцінки потоків односторонніх та двосторонніх платежів на прикладі цінних паперів, виходячи з того, що кожен вид цінного паперу засвідчує певну фінансову операцію, яка йому притаманна. У результаті цього відбувається визначення цін, їх динаміка, врахування факторів впливу, прогнозування можливого результату, оцінка вигідності та ефективності.

Найпростішою фінансовою операцією є одноразове надання в кредит певної суми S0 з умовою, що через час (термін) Т буде повернено суму ST. Важливим є визначення ефективності такої угоди. Для цього використовується дві величини: відносне зростання /ступінь ефективності/ (interest rate, return, інтерес) та відносну скидку ( discount rate, дисконт /депорта/).

Поряд із наданням у кредит фінансові операції проводяться на умовах спот, форвард та специфічні короткострокові операції (сьогодні на завтра, завтра на післязавтра). За відсутністю чіткого опису, який дав би можливість розмежування, дата розрахунків, передуюча даті спот, дата, яка співпадає з днем спот (наявний розрахунок) і наступний день можуть вважатися перед форвардними датами. Дата спот може виступати в якості форвардної дати і при поданні звітності фінансові органи розглядають залишки по рахунках “ностро” на звітну дату як залишки по умовах спот.

Відкриті операції з розрахунками на наступний день спот можуть розглядатися як частина загального пакету форвардних контрактів організації. Такий підхід є цілком логічним, так як в умовах розвиненого валютного ринку позиції, відкриті до наступного дня і навіть на той день, можуть бути трансформовані у більш довгострокові.

В активно працюючих ділінгових відділах вимушені операції своп регулярно мають місце. І не тільки через те, що звичні термінові операції можуть бути покриті тільки тоді, коли по них передбачаються втрати, але ще і в результаті того, що клієнти і банки-кореспонденти пропонують угоди на відносно невеликі суми. Дуже часто число таких операцій є невеликим у порівнянні з загальним обсягом операцій на світовому ринку. За виключенням невеликих сум в неосновних і рідкісних валютах, маленькі замовлення не можуть бути розміщені на міжбанківському ринку, так як обійдуться дуже дорого.

Дата спот, кеш дата, дата форвард, дата зарахування грошей на банківський рахунок, день завершення терміну угоди, день розрахунків по угоді - це день, на який партнери платять і отримують валюти, що купляються і продаються.

Загалом, дата спот - це другий діловий банківський, робочий чи кліринговий день після дня укладення угоди, якщо сюди не потрапляють святкові чи вихідні дні центру, який дає котирування. Єдиним винятком є той випадок, коли дата спот в банку, який надає котирування будь-якої валюти співпадає з банківським вихідним у країни цієї валюти.

Форвардні дати. У різних фірмах фінансового і споживчого ринку термінові, контракти, підпадають виконанню на 30-й, 60-й, 90-й, 120-й, і т.д. плюс 30 днів до наступної форвардної дати так звані звичні форвардні дати.

Ф’ючерсна операція (англ. Futures transactions) - строкова господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф’ючерсної угоди, тобто зобов'язання на купівлю-продаж сировинних товарів, золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів у визначений час в майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на момент здійснення реалізації. При цьому покупець (продавець) ф’ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф’ючерсної угоди. Розрахунки за ф’ючерсною операцією здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів і валютних цінностей. До завершення угоди, як гарантія її виконання, вноситься невелика сума. Розрахунки здійснюються через клірингову палату - спеціальну міжбанківську організацію, що здійснює безготівкові розрахунки на підставі розрахункових документів шляхом зарахування взаємних вимог), котра стає посередником між продавцем і покупцем і гарантує виконання зобов’язань. Переважна більшість ф’ючерсних операцій не закінчується поставкою товару чи іншого об’єкта угоди, оскільки однією з основних їх цілей є хеджирування (страхування) наявних активів чи зобов’язань від зміни цін, курсів чи процентних ставок. Для цього на біржі паралельно до наявних угод проводяться рівні за сумою або протилежні їм ф’ючерсні операції. При наближенні термінів оплати наявних активів чи зобов’язань ф’ючерсні операції зараховуються (зворотними угодами), що дає можливість компенсувати втрати на наявному ринку прибутком на біржі чи навпаки.

Система маржі - система гарантій, які надає біржа, що бере на себе відповідальність за врегулювання контрактів на відповідний розрахунковий день, стає ще більш надійною в силу існування системи гарантійного внеску. Система маржі забезпечує покриття будь-яких дефіцитів, які утворюються при переоцінці, за рахунок гарантійного внеску, який повинен бути внесеним до здійснення угоди.

Тема 4. СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ: УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ФОРМИ

У даній темі висвітлюються передумови та форми розрахунків. Можливі ризики при розрахунках. Платіжні засоби і платіжні форми. Види платежів та механізм проведення. Банківський переказ; дебіторське доручення; платіж на відкритий рахунок; інкасо, види інкасо; акредитив, види, механізм проведення, система комісій. Розрахунки чеками та кредитними картками, дорожніми чеками.

Валютно-фінансові і платіжні умови зовнішньоторговельних угод. Валюта ціни, валюта платежу, умови платежу, форми розрахунків, засоби платежу, застереження.

Розрахунки готівкою - здійснюються між юридичними та фізичними особами; вони проводяться на незначні суми, верхня межа котрих визначається нормативними актами. В останні роки все більша увага приділяється переведенню населення на безготівкові розрахунки з підприємствами та іншими юридичними особами. Це звужує сферу застосування розрахунків готівкою. Проте їх обсяг росте у зв’язку з інфляцією, що ще має місце в нашій економіці.

Розрахунки грошові - процес пред’явлення та задоволення у грошовій формі вимог та зобов’язань, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обігу сукупного суспільного продукту, національного продукту та національного доходу. Розрахунки грошові поділяються на готівкові і безготівкові.