Дипломная работа
Об‘єкт дослідження — Запорізьке регіональне управління КБ “Приватбанк”.
Мета роботи — поліпшення фінансово-економічного стану комерційного банку за рахунок підвищення ефективності проведення його основних операцій та удосконалення методики їх аналізу.
Метод дослідження — структурний аналіз.
В роботі викладено теоретичні основи проведення основних операцій банку та оцінка їх ефективності; фактори і резерви підвищення фінансових результатів банку; методологічні підходи до фінансового аналізу кредитних, депозитних і розрахункових операцій; рекомендовано напрямки удосконалення методики аналізу і поліпшення фінансово-економічного стану банку. Фінансовий аналіз операцій комерційного банку підказує, як забезпечити його дохідність та ліквідність, витримати конкуренцію на ринку банківських послуг, здобути довіру вкладників та клієнтів.
В умовах становлення та розвитку банківської системи України актуальна проблема аналізу діяльності банківських установ з метою оцінювання їхньої інвестиційної привабливості, надійності та фінансової стійкості.
Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях.
Аналізом керуються при виконанні більшості банківських операцій — він підказує, як забезпечити дохідність та ліквідність банку, витримати конкуренцію на ринку банківських послуг, здобути довіру вкладників та клієнтів.
Результати фінансового аналізу дозволяють застережити споживачів банківських послуг від проблемних банків, самі кредитні установи потребують об’єктивної та надійної системи оцінки поточного (і, можливо, перспективного) стану, оскільки ефективність управління комерційним банком визначає можливість здійснювати свою діяльність уміло та в повній відповідності з потребами й економічними цілями держави, чого не можливо досягнути, не маючи оперативної інформації.
Мета даної роботи полягає в спробі довести необхідність проведення фінансового аналізу банку, привести наявний на цей час інструментарій оцінки проведення основних банківських операцій (на прикладі конкретного банку), виявити недоліки існуючих в Україні підходів і показати приклади із зарубіжного досвіду.
Завданням цієї дипломної роботи є розробка напрямків підвищення ефективності проведення основних операцій банку та поліпшення його фінансово-економічного стану, що визначило необхідність аналізу цих операцій за різними методиками.
Метою даної роботи є також розгляд фінансових результатів банку як наслідків його успіхів або невдач в сфері кредитування, надання депозитних послуг та розрахунково-касового обслуговування. Для досягнення поставлених цілей в цій дипломній роботі вирішено наступні задачі:
— розглянуто теоретичні основи проведення основних операцій банку та оцінка їх ефективності, де вивчено особливості надання кредитних, депозитних і розрахункових послуг;
— вивчено фактори і резерви підвищення фінансових результатів банку, а також методологічні підходи до аналізу діяльності комерційного банку;
— проведено аналіз ефективності основних банківських операцій з викладенням його методики на прикладі Запорізького регіонального управління КБ “Приватбанк”;
— рекомендовано напрямки удосконалення методики фінансового аналізу і напрямки поліпшення фінансово-економічного стану банку за рахунок підвищення ефективності надання основних банківських послуг.
1 Методологічні принципи аналізу банківської діяльності
1.1 Економічна сутність і задачі фінансового аналізу
Розвиток банківської системи, її надійність в умовах ринкової економіки великою мірою залежать від стану і якості аналітичної роботи у центральному банку країни та комерційних банках. Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем.
Банки на ринку діють із різною ефективністю. Але простежується така закономірність: далеко позаду залишають конкурентів ті, хто бездоганно обслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінюючи ефективність діяльності банку, надзвичайно важливо звіряти її з вимогами ринку. Кваліфіковано зроблений економічний аналіз діяльності банків є джерелом цінної інформації для самих банків, юридичних та фізичних осіб (як потенційних клієнтів банку), Національного банку України.
Кожна з перелічених сторон-контрагентів у процесі аналізу дбає про власні цілі.
Комерційні банки ставлять перед собою такі завдання:
— визначити, як зробити банківські доходи якісними і стійкими;
— дотриматися всіх вимог щодо ліквідності;
— підтримувати капітал у стані адекватності й достатності;
Аналіз прибутковості, ліквідності й достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління, конкурентоспроможність банку на ринку послуг, а також зважити вплив фінансової політики держави на діяльність банківської системи в цілому.
Економічна робота у банку, як і визначення класу кредитоспроможності позичальника, аналіз стану обліку та звітності, укладання угод, обов’язково передбачає аналіз фінансового стану банку, на основі якого:
приймаються управлінські рішення;
координується діяльність різних підрозділів і служб;
з’ясовується об’єктивна оцінка результатів діяльності установи і перспектив її розвитку;
визначається надійність і фінансова стійкість банку-партнера, клієнта, кореспондента.
Юридичні та фізичні особи, проаналізувавши опубліковані баланси і звіти про прибутки та збитки, приймають рішення щодо доцільності співробітництва з тим чи іншим банком.
Національний банк України на основі аналізу діяльності банків прогнозує ситуацію на кредитних ринках країни, робить висновки щодо стійкості та надійності банківської системи в цілому, контролює виконання банками встановлених економічних нормативів.
Основним об’єктом аналізу є комерційна діяльність кожного окремого банку. А суб’єктами водночас можуть бути і комерційні банки, і їхні контрагенти, серед них — центральний банк, інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні й потенційні клієнти та кореспонденти, інші юридичні та фізичні особи.
Основна мета аналізу діяльності банку — забезпечити оптимальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання і кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.
Аналіз фінансових форм звітності — це процес оцінки поточного й минулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності. Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку.
Аналіз діяльності комерційного банку включає:
оцінку стану та результатів діяльності банку на момент проведення аналізу;
порівняння стану та результатів діяльності банку за вибраний період;
порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших комерційних банків;
узагальнення результатів аналізу та підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення діяльності банку.
При оцінці стану і результатів діяльності банку необхідно:
провести аналіз структури активних і пасивних операцій;
визначити значення показників, які характеризують достатність капіталу і ліквідність балансу банку, та виконання нормативів, встановлених Національним банком;
провести аналіз прибутковості діяльності банку.
Аналіз структури активних і пасивних операцій може біти ясним і кількісним. При якісному аналізі активних операцій визначаються напрямки використання коштів банку, а при аналізі пасивних операцій — джерела власних і залучених коштів. При кількісному аналізі активних операцій спочатку слід визначити виконання нормативу мінімального розміру обов’язкових резервів, депонованих в Національному банку. Далі визначаються відносна вага напрямків використання коштів банку, за якими можна оцінити їх значимість в активних операціях. При кількісному аналізі пасивних операцій можна аналогічно визначити відносну вагу різних джерел коштів банку, за якими оцінюється стратегія, яка використовується керівництвом банку в роботі по залученню коштів. Деталізація кількісного аналізу активних і пасивних операцій буде, звісно, залежати від детальності інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.
При аналізі достатності капіталу і ліквідності балансу банку необхідно, насамперед, розрахувати відповідні показники (коефіцієнти), на основі яких можна перевіряти виконання нормативів, встановлених для комерційних банків НБУ. До таких нормативів належать:
мінімальний розмір статутного капіталу;
граничне співвідношення між розміром статутного капіталу банку і сумою його активів з урахуванням оцінки ризику;
показники ліквідності балансу;
максимальний розмір ризику а одного позичальника.
При виявленні порушень нормативів НБУ може пред’явити засновникам комерційних банків вимоги про проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банку (збільшення капіталу, зміна структури активів тощо).