Розходження в характері виробництва приводять до деяких розходжень у методиці розрахунків розмірів вантажообігу по окремих галузях промисловості. Загальна послідовність цих розрахунків така:
1) установлюється перелік промислових підприємств, розташованих у районі тяжіння;
2) установлюється перелік промислових підприємств, намічуваних до будівництва;
3) промислові підприємства групуються по галузях (металургійна, хімічна, текстильна, харчова і т.д.), по станціях і ділянках проектованої дороги;
4) виробляються розрахунки вантажообігу існуючих і проектованих промислових підприємств по кожній галузі окремо.
Для кожного промислового підприємства визначаються:
А. Виробництво:
1. Кількість виробленої продукції в натуральному вираженні на кожен розрахунковий термін.
2. Кількість продукції, що вивозиться по проектованій дорозі.
3. Пункти і райони призначення продукції.
Б. Споживання.
1. Кількість сировини, напівфабрикатів, палива і допоміжних матеріалів, необхідних для випуску продукції, у тому числі підметів завезенню.
2. Пункти і райони, з яких будуть надходити сировина, паливо і допоміжні матеріали.
Сільськогосподарські вантажі.
Сільськогосподарські вантажі на окремих напрямках мають дуже велике значення, особливо в районах розвитку зернового господарства. Перевезення сільськогосподарських вантажів протягом року проводиться нерівномірно, зростаючи в осінні місяці, коли проводяться основні їх заготівлі.
Розрахунки перевезень виробляються звичайно окремо для культур продовольчих (пшениця, жито, горох, круп'яні культури), кормових (кукурудза, кормові боби, овес, ячмінь), технічних (бавовна, льон, соняшник, тютюн, цукровий буряк), бахчево-городних і для продукції тваринництва.
Лісові вантажі.
Лісові вантажі на ряді залізниць є вирішальною частиною вантажного потоку. При розрахунку лісових вантажів варто враховувати деякі їхні особливості.
1. Видобуток і обробка лісу зосереджені тільки у визначених районах, споживання ж лісових вантажів поширено повсюдно. Тому залізниці, що зв'язують основні райони лісозаготівель з мережею, мають звичайно велике завантаження.
2. Умови підвозу лісових вантажів з районів заготівель до залізниці різко відрізняються від умов підвозу інших вантажів. Якщо підвіз лісових вантажів до станцій залізниці виробляється сухопутним безрейковим транспортом, то дальність підвозу звичайно менше, ніж для інших вантажів; якщо ж для цих цілей використовуються сплавні ріки, то дальність підвозу лісу може бути досить значної.
При розрахунках звичайно визначається також, вантажообіг інших вантажів, тобто тих, котрі не входять до складу так званих основних.
Перевезення для потреб залізниці.
Крім народно-господарських вантажів, необхідно також врахувати перевезення для потреб самої дороги, матеріали необхідні для будівництва і її експлуатації.
3.3. Транзитне перевезення.
Транзитними вантажами даної дороги або ділянки називаються такі вантажі, початкові і кінцеві пункти проходження яких перебувають за межами місцевого району тяжіння розглянутої ділянки або дороги.
При визначенні транзитного вантажообігу потрібно не тільки розрахувати загальна кількість перевезених по дорозі транзитних вантажів, але установити також і пункти або райони відправлення і призначення їх, що вкрай істотно для розробки всіх матеріалів по організації руху (план формування, графіки руху, організація роботи станцій).
Для визначення транзитного вантажообігу необхідно установити транзитний район тяжіння і транзитний грузообмін по окремих вантажах.
Установлення схеми транзитного району тяжіння, лінії й окремих її ділянок виробляється шляхом зіставлення маршрутів проходження вантажів для різних взаємно кореспондуючих пунктів і районів. Якщо в результаті зіставлення будуть установлені переваги нового маршруту, створюваного розглянутою дорогою, то ці пункти і райони включаються в транзитний район тяжіння.Транзитний район тяжіння даної лінії визначається на основі зіставлення маршрутів проходження між центрами економічних адміністративних районів, великими вузлами, вхідними і вихідними пунктами значних секторів мережі.
Після визначення транзитного району тяжіння, тобто тих областей і економічних районів, що можуть сполучатися через розглянуту дорогу, варто перейти до визначення обсягу цього обміну по окремих вантажах.
Для визначення перспективного грузообміна встановлюються розміри виробництва і споживання по окремих видах продукції і по окремих економічних районах; кожен район споживання прикріплюється до одного або кількох районів виробництва, виходячи з особливостей споживання, технології виробництва і доцільного розподілу роботи між різними видами транспорту.
3.4. Загальне вантажне та пасажирське перевезення.
Після того як встановлені розміри місцевих і транзитних перевезень вантажів, можна перейти до зведення і систематизації цих даних з метою одержання наступних матеріалів:
1) склад перевезень по родах вантажів і напрямкам;
2) склад перевезень по видах сполучення і напрямкам;
3) вантажообіг і пробіги по напрямках, по родах вантажів і видам сполучення;
4) вантажні потоки (сумарні або по вантажах) і середня густота руху вантажів.
Внутрірічна нерівномірність вантажообігу і вантажопотоків.
Перевезення вантажів здійснюються протягом року нерівномірно. Показником цього є коефіцієнт нерівномірності — відношення обсягу перевезень максимального місяця до середньомісячного їхнього обсягу. Нерівномірність перевезень усередині місяця (по окремих днях) повинна освоюватися за рахунок резервів потужності дороги.
Нерівномірність перевезень може залежати від сезонності виробництва, наприклад, по продукції сільського господарства. Для зниження нерівномірності перевезень сільськогосподарських вантажів планується розширення складської й елеваторної мережі, спорудження консервних, овочесушильних і інших заводів. Проте нерівномірність перевезень сільськогосподарських вантажів усе ще дуже значна.
Іншим фактором, що визначає нерівномірність перевезень, є сезонність споживання. Це відноситься, наприклад, до споживання рідкого палива, мінеральних добрив, до використання машин і запасних частин у сільському господарстві, до витрати палива для побутових нестатків, до перевезень баласту для нестатків залізниць.
При розрахунках підсумкової величини коефіцієнта місячної нерівномірності варто установити розподіл перевезень кожного з основних вантажів по місяцях. При цьому періоди збільшення перевезень для одних сезонних вантажів можуть зігатися з періодом скорочення їх для інших. Наприклад, у період збільшення перевезень хліби трохи скорочуються перевезення будівельних матеріалів, вугілля і руди.
Пасажирські перевезення.
Для проектування пристроїв, зв'язаних з обслуговуванням пасажирів, визначення можливості і доцільності переключення на нову дорогу частини пасажирських потягів, що раніше випливали по інших напрямках, і розрахунку потрібної пропускної здатності необхідно, поряд з вантажними перевезеннями, установити також і розміри пасажирських перевезень.
Для вузлів, розташованих у невеликих і середніх містах, розміри приміських пасажирських перевезень робітників та службовців, що живуть за містом, можуть бути розраховані за даними окремих підприємств. Для цього необхідно одержати зведення про розміщення робітників та службовців, що проживають за містом, по ділянках дороги, про можливості використання інших транспортних засобів, що обслуговують приміські перевезення (метро, трамвай, автобус, тролейбус, водні шляхи). Крім поїздок виробничого характеру, необхідно врахувати поїздки приміського населення, зв'язані з задоволенням культурних і інших потреб, поїздки за необхідними товарами й інші.
Для великих економічних пунктів ці обстеження проводяться не по всім, а лише по найбільш великих підприємствах через велику трудомісткість цієї роботи.
4. Висновки.
Залізничний транспорт маєвеликезначення для зв'язку міжгалузями народного господарства, міжмістомі селом, міжокремими районами країни. Вінсприяєсуспільномутериторіальномуподілупраці, єактивним фактором формуванняекономічноїспеціалізаціїгосподарстваокремихрайонів, неможливої без обмінупродукцією.
Залізничний транспорт виннийсприятиякнайшвидшійінтеграціїУкраїни в загальноєвропейськуекономічну систему, щопотребуєствореннязалізничнихшляхівзцентральнихчастинЗахідноїЄвропи — україниСНД, зпівночіЗахідноїЄвропи — україниБлизького Сходові.
Роботові залізничного транспортові забезпечуєтранспортнаінфраструктура — економічнозбалансованасукупністьшляхівсполучення, рухомого складові, засобівуправлінняі зв'язку, різноманітноготехнічногообладнання.
Ефективністьфункціонуванняцієїінфраструктуривизначають за рівнемекономічногозбалансуваннявсіхїїскладовихчастин, якогоможнадосягтилише при раціональномурозподілізагальногообсягуперевезень на залізничномутранспорті.
Просторовазалежністьтранспортнихмережвідрозміщенняпродуктивних сил впливає на територіальнуорганізаціюзалізничного транспортові. Цеяскравовиявляється в існуванніпервинних форм просторовогозосередженнязалізничного транспортові -транспортнихвузлів, пунктів.
Найважливішоюпроблемою для України при їїінтеграціївєвропейськуєдинузалізничну систему єзвуженняшириниукраїнськоїзалізничноїколії (1524 мм) до європейськогозразка (1435 мм), як уПольщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та ін. Зараз на кордонізцими державами існуютьскладнісистемипереведеннялокомотивівірухомого складові поїздівзколії на колію, щозначнознижуєефективністьроботизалізничного транспортові, зокрема в часі.
Необхіднотакожвключитися в європейськупрограмубудівництвашвидкіснихзалізничнихмагістралей (швидкість 200-300 км/рік.).
5.Список використаної літератури.
1. Гібшман А.Е. Основи проектування залізниць.-К., 1981.-
-С. 24-76.
2. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. Підручник.-К., Либідь, 1997.-С. 199-206.
3. Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. Розміщення продуктивних сил України.-К., 2000. –С. 16-276.
4. Пащенко Ю.Е. , Давиденко А.М., Чернюк Л.Г.Перспективи розвитку транспортного комплексу.-К.,Либідь,1998 .-С.40.
5. Пащенко Ю.Е. , Давиденко А.М.Розвиток міжнародного транспортного сполучення України //Економіка України.-1999.-№5.-С.47-55.
6. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник /За ред.В.В.Ковалевського , О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова.-К., Либідь,1996.-С.369-380.