Зношення, амортизація та відновлення основних фондів підприємства (стр. 12 из 15)
(8.12)Підставивши, отримаємо:
Додатковий випуск продукції при цьому:
(8.13) 
Це означає, що при збільшенні обсягу виробництва та реалізації продукції на 239 шт. величина прибутку, що його отримає підприємство, зросте на 21%.
У відносному вимірі зростання обсягу виробництва та реалізації продукції N(%) повинно скласти:
(8.14) 
Фінансова стійкість - це різниця між реальним та критичним обсягами реалізації продукції. Величина ФС може бути розрахована за формулою:
(8.15)де ОРф - фактичний обсяг реалізації продукції, грн.;
ОРкр - критичний обсяг реалізації продукції, грн.;
В - ціна реалізації одиниці продукції, грн./шт.;
N - фактичний обсяг реалізації продукції, шт.;
Х6ез - точка беззбитковості, шт.
Фінансовий запас міцності
ОР(%) розраховується за формулою: 
(8.16)Фактичний обсяг реалізації продукції складе:
ОРф = 430
1900 = 817000 грн.Точка беззбитковості буде дорівнювати:
Критичний обсяг реалізації складе:
ОРкр = 430
760 = 326800 (грн.)Фінансова стійкість підприємства буде дорівнювати:
ФС = 817000- 326800 =490200 (грн.)
Це означає, що фінансовий стан підприємства задовільний. Фінансовий запас міцності (формула 8.16) буде дорівнювати:
Це означає, що підприємство може зменшити обсяг реалізації продукції на 150% і не зазнає при цьому збитків.
Зробимо висновки:
Точка беззбитковості буде досягатися при виготовлені 760 шт. при зменшені виробництва підприємство не отримає збитків.
Фінансовий стан підприємства є стабільним, так як ФС>0. Також підприємство має великий запас міцності
.9. АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТРУКТУРИ ВИРОБНИЦТВА НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА
Точка беззбитковості - це такий рівень (обсяг) виробництва (або обсяг реалізації), при якому в діяльності підприємства відсутній як прибуток, так і збитки, тобто, дохід від реалізації продукції повністю покриває витрати на її виробництво. Точку беззбитковості Хбез можна розрахувати за формулою:
нат. одиниць (шт.), (9.1)де ПВ - постійні витрати на виробництво продукції, грн.;
В - виручка (або дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;
ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт. Ці витрати ще носять назву "неповна собівартість" [6].
Проведемо розрахунок точка беззбитковості Хбез, коли на підприємстві виготовляються вироби різних найменувань. Для цього скористаємося таблицею 9.1
| Показники | Позначення | Одиниці вимірювання | Види продукції | ||
| А | Б | В | |||
| Ціна реалізації виробу | В | грн./шт.. | 138 | 148 | 208 |
| Кількість | N | шт.. | 264 | 2640 | 1240 |
| Зміна витрат на один виріб | ЗВ | грн./шт.. | 68 | 79 | 118 |
| Постійні витрати | ПВ | тис.грн. | 203 | ||
Виріб, що виготовляється в найменшій кількості, приймаємо за базовий. Це буде виріб А. Тоді: NА = Nбаз= 264 шт.
Виразимо кількість інших видів виробів Ni через кількість виробу, що був взятий за базовий, за наведеною нижче формулою:
(9.2)де Nбаз - кількість виробів i-го найменування, що був взятий за базовий.
Для нашого випадку:
Оскільки точка беззбитковості означає, що підприємство, виготовивши та реалізувавши певну кількість виробів, не отримує ні прибутків, ні збитків, то формулу 9.1 можна записати у вигляді:
(9.3)де Nі - кількість виробу і-го найменування, який заплановано виготовити та реалізувати, виражена через кількість виробу, що був взятий за базовий, шт.;
Ві - ціна реалізації виробу і-го найменування, грн./шт.;
ЗВі - змінні витрати в розрахунку на один виріб і-го найменування, грн./шт.;
ПВ - величина постійних витрат, грн.;
n - кількість найменувань (видів) виробів.
Підставивши наші значення у формулу 9.3, отримаємо:
0 = [NA(138 - 68) + 10NA (148 - 79) + 4NA (208 - 118)] – 203000;
70 NA + 690NA + 360 NA = 203000;
1120 NA =203000,
NA =181 шт.
Тоді NБ = 10 NA = 1810 шт., а NВ = 4 NA = 724 шт.
Це означає, що точку беззбитковості утворюють 181 виробів «А», 1810 виробів «Б» та 724 виробів «В». Тобто, для досягнення точки беззбитковості підприємству потрібно додатково виготовити та реалізувати 180 виробів «А», 1080 виробів «Б» та 1680 виробів «В»:
NA=(181-264) = -83 шт., NБ = (1810-2640) = -830 шт., NB = (724-1240) = -516 шт.Прибуток П, що його отримає підприємство у випадку зміни кількості виробництва та реалізації продукції відносно точки беззбитковості, розраховується за формулою:
, (9.4)Де ОРкр - критичний обсяг виробництва та реалізації продукції, грн. (дивися практичне заняття 33);
±
Nі - збільшення (+) або зменшення (-) обсягів виробництва виробів і-го найменування відносно точки беззбитковості, у відносних одиницях.Кількість виробів, що утворюють точку беззбитковості: вироби А - 181 шт., вироби Б - 1810 шт., вироби В - 724 шт.
Розрахуємо критичний обсяг виробництва та реалізації продукції ОРкр:
0Ркр = 138 • 181 + 148 •1810+208•724 = 443450 грн.
I, нарешті, розрахуємо прибуток, що його отримає підприємство, у випадку збільшення виробництва та реалізації виробів А, Б та В:
Зробимо висновки:
Підприємство отримає збиток у 118744,5 грн., змінивши структуру виробництва та реалізації продукції, тому доцільніше буде не змінювати структуру виробництва.
ВИСНОВОК
У першому розділі курсової роботи міститься теоретичні відомості про зношення, амортизацію та ремонт основних фондів. Розглянуто класифікація основних фондів, методи амортизації та види зносу.
В другому розділі розглянуто питання державної реєстрації підприємств. Розроблено установчі документи, що подаються в орган державної реєстрації підприємств – статут та реєстраційна картка (додаток А та Б). Після проведення державної реєстрації суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи отримують свідоцтво, зразок якого наведено в додатку В.
В третьому розділі курсової роботи розроблено комерційну ідею: ”Виготовлення навісних ультра тонких телевізорів з сріблястою, чорною, білою рамкою ”.
В четвертому розділі проводився вибір оптимального місця розташування підприємства.
В п’ятому розділі представлено етапи розрахунку стартового капіталу та обраховано величину капіталу покриття та термін погашення позики.
В шостому розділі було розраховано податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір. При розрахунках для порівняння використано різні методи. Порівнюючи загальну суму акцизного збору за кожним з методів визначаємо, що кращим методом обрахунку акцизного збору є метод за ставками, які встановлені одночасно у процентах до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару .
В сьомому розділі було проведено розрахунок товарного запасу та оцінювання повноти торгового асортименту магазину.
В восьмому розділі проведено аналіз беззбитковості роботи підприємства.
В дев’ятому розділі проведено аналіз впливу структури виробництва на фінансовий стан підприємства.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. http://www.refine.org.ua/pageid-4872-1.html
2. Шегда А.В. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – Київ: “Знання”, 2005. – 431 c.
3. Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 1. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 175 с.
4. Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 2. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 170 с.
5. Козловський В.О. Основи підприємства. Курс лекцій. Частина 1. – Вінниця: ВНТУ, 2005. – 196 с.
6. В.О. Козловський / Основи підприємництва/ В.О. Козловський, Б.В. Погріщук // Навчальний посібник/ Тернопіль 2005
ДОДАТОК А