Зношення, амортизація та відновлення основних фондів підприємства (стр. 9 из 15)
Проведені розрахунки є приблизними, адже вони не враховують ні інфляції, ні процентних ставок і т. п. На момент відкриття підприємства це є найважливіший підрахунок, адже від його правильності залежить прибуток підприємства на початку його діяльності .
6. РОЗРАХУНОК ПОДАТКУ З ПРИБУТКУ ТА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ, ЩО ЇХ СПЛАЧУЄ СУБ’ЄКТ ПІДПРИЄМНИЦТВА – ЮРИДИЧНА ОСОБА
В процесі своєї діяльності суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевих податків. Основними із них є податок на прибуток та податок на додану вартість. Розрахунок величини цих податків здійснюється на основі чинного законодавства, даних бухгалтерського обліку, звітів про результати діяльності підприємства за встановленими формами.
Податок на прибуток – це один з основних прямих податків. Керуючись формулами оптової ціни та витрат підприємства в розрахунку на один виріб, можна записати, що величина податку на прибуток Пп в розрахунку на один виріб може бути розрахована за формулою:
, (6.1)В тому випадку, якщо ставка податку на прибуток α задана в відносних одиницях, величина податку на прибуток в розрахунку на один виріб Пп визначається за формулою:
, (6.2)де Пдо – прибуток на оподаткування в розрахунку на один виріб, грн.;
Цо – оптова ціна виробу, грн.;
Вр – витрати на виробництво та реалізацію одного виробу (з урахуванням операційних та інших витрат), грн.;
α – ставка податку на прибуток;
Податок на прибуток, що його повинно сплачувати підприємство за результатами діяльності в цілому, розраховується за даними бухгалтерського обліку даного підприємства. Величина податку на прибуток Пп(заг), що його повинно сплатити підприємство за результатами діяльності в цілому протягом певного періоду часу, може бути розрахована за формулою:
, (6.3)ВД – валовий дохід (виручка) підприємства за визначений період часу, зазвичай за квартал, грн.;
ВВ – валові витрати підприємства за той же період часу, включаючи амортизаційні відрахування, грн.;
α – ставка податку на прибуток, %. В 2009 році α = 0,25.
Розраховуємо величину податку на прибуток. Для розрахунку використаємо дані завдання та формулу 6.3.
1. Визначаємо дати настання валового доходу та валових витрат:
а) Валовий довий дохід: 1.01 (І квартал); 21.04 (II квартал); 12.07 (III квартал); 12.11 (IV квартал).
б) Валові витрати: 22.02 (І квартал); 12.08 (II квартал);14.09 (III квартал); 10.12 (IV квартал).
2. Визначаємо величину податку на прибуток
І квартал Ппзаг =(380000 –153000)∙0,25 = 56750 грн.
ІІ квартал Ппзаг = 310000∙0,25 = 77500 грн.
ІІІ квартал Ппзаг = (360000 – 157000 – 154000)∙0,25 = 12250 грн.
IV квартал Ппзаг = (396000 – 152000) ∙0,25 = 61000 грн.
3. Якщо продукція відвантажена, але неоплачена вже платиться податок на прибуток, а реальних грошей на підприємстві в цьому випадку немає. Отже може статись так, що у підприємство буде не в змозі заплатити податок.
4. Коригувати величину податку на прибуток в певному кварталі можна зменшуючи чи збільшуючи валові надходження чи валові витрати, змінюючи дату фіксації валового доходу або валових витрат.
Податок на додану вартість ПДВ - один із найголовніших непрямих податків. Об’єктом оподаткування є операції з пролажу товарів, робіт, послуг, а також вивезення товарів в Україну.
Величина податку на додану вартість ПДВ у розрахунку на один виріб розраховується по формулі:
, (6.4)де Цо – вільна ринкова ціна виробу, грн.;
β – ставка податку на додану вартість; В 2009 році β=0,20.
Величина податку на додану вартість в цілому на підприємстві розраховується за формулою:
, (6.5)де Цві – вільна ринкова ціна виробу і-го найменування, грн.;
n – кількість найменувань виробів.
Величина ПДВ, що підлягає сплаті в цілому по підприємству, розраховується за формулою:
, (6.6)де Цві2 – вільна ринкова ціна проданого товару і-ого виду, грн.;
Цвj1 – вільна ринкова ціна купленого матеріалу j-ого виду, грн.;
n – кількість видів проданих товарів;
m – кількість видів куплених матеріалів.
Розраховуємо величину податку на додану вартість
1. Визначаємо величину, дату та суму рахунку податкового кредиту (ПК) для кожної операції, для отриманих матеріалів.
Операція а: 13.01 – січень; ПК = 3250000∙0,2 = 650000 грн.;
Сума рахунку = 3250000+650000 = 3900000 грн.
Операція б: 21.02 – лютий; ПК = 3700000∙0,2 = 740000 грн.;
Сума рахунку = 3700000+740000 = 4440000 грн.
Операція в: 12.03 – березень; ПК = 3550000∙0,2 = 710000 грн.;
Сума рахунку = 3550000+710000 = 4260000 грн.
2. Визначаємо ціну вільну ринкову
Операція а: Цвр = 6100000+3250000 = 9350000 грн.
Операція б: Цвр = 6130000+3700000 = 9830000 грн.
Операція в: Цвр = 6320000+3550000 = 9870000 грн.
3.Визначаємо величину, дату та суму рахунку податкових забов’язань для кожної операції.
Операція а:– січень; ПЗ = 9350000∙0,2 = 1870000 грн.;
Сума рахунку = 9350000+1870000 = 11220000 грн.
Операція а:– лютий; ПЗ = 9830000∙0,2 = 1966000 грн.;
Сума рахунку = 9830000+1966000 = 11796000 грн.
Операція а:– березень; ПЗ = 9870000∙0,2 = 1974000 грн.;
Сума рахунку = 9870000+1974000 = 11844000 грн.
4.Розраховуємо ПДВ за касовим методом:
Дати податкового забов’язання по касовому методу:
Січень – 17.01; Лютий – 18.02; Березень –13.03;
Визначається за датою отримання коштів.
ПДВ = ПЗ – ПК
ПДВсічень = 1870000 – 650000 = 1220000 грн.
ПДВлютий = 0 – 740000 = -740000 грн. (від’ємне значення означає, що держава або відшкодує кошти або зменшить величину податку в майбутньому)
ПДВберезень = 1974000+1966000 – 710000 = 20916000 грн.
∑ = 1220000 – 740000+20916000 = 21396 тис. грн.
5.Розраховуємо ПДВ за методом настання ПЗ у момент відвантаження
продукції:
Дати ПЗ за методом настання ПЗ у момент відвантаження продукції:
ПДВ = ПЗ – ПК
ПДВсічень = 0 – 650000 = -650000 грн.
ПДВлютий = 1966000+1870000 – 740000 = -3564000 грн.
ПДВберезень = 0 – 710000 = -710000 тис. грн.
ПДВквітень = 1974000 – 0 =1974000грн.
∑ = -650000 -3564000 – -710000 +1974000 = -3660000 тис. грн.
- Таким чином, ми розрахували основні види податків для підприємства: податок на прибуток та податок на додану вартість. Ми бачимо, що величину одного і того ж податку можна розраховувати декількома способами.
7. РОЗРАХУНОК ТОВАРНОГО ЗАПАСУ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПОВНОТИ ТОРГОВОГО АСОРТИМЕНТУ МАГАЗИНУ
Основою діяльності будь-якого торговельного підприємства є формування товарного асортименту.
Товарний асортимент - це сукупність груп, видів, різновидів, сортів товарів, об'єднаних за певною ознакою. Товарний асортимент буває:
а) виробничий і торговий.
Виробничий асортимент - це номенклатура (перелік) товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Торговий асортимент - це номенклатура товарів, що підлягають продажу в роздрібній торгівлі. Торговий асортимент, в свою чергу, поділяється на дві товарні галузі: продовольчі та непродовольчі товари. Кожна із галузей ділиться на товарні групи, товарні групи поділяються на товарні підгрупи, кожна підгрупа складається з різних видів товарів; види поділяються на різновиди (або сорти). Сукупність всіх різновидів (сортів) складає асортиментний перелік товарів, що знаходяться в магазині.
б) груповий і внутрішньо груповий (розгорнений).
Груповий асортимент - це перелік товарних груп. Внутрішньогруповий асортимент - це де галізація групового асортименту за конкретними підгрупами, видами і різновидами товарів. Ширина асортименту - це кількість товарних груп. Глибина асортименту - це кількість різновидів товару в рамках кожної товарної групи;
в)простий та складний.
Простий асортимент складається із товарів, які практично не мають різновидів (наприклад, овочі, сіль, господарське мило). Складний асортимент складається із товарів, які в межах одного виду товару мають власну внутрішню класифікацію: фасони, розміри тощо;
г) з різною частотою попиту на товари. За частотою попиту товари поділяються на такі, що купуються найчастіше і навіть щодня; товари періодичного попиту; товари рідкого попиту (предмети тривалого користування); сезонні товари;
д) з різною стабільністю попиту на товари. За рівнем стабільності попит на товари буває:
- стабільним, коли попит на товари стійкий. Такі товари не допускають заміни;
- схильним до різних коливань;
- альтернативним, коли є взаємозамінність товарів (наприклад, цукерки);
- імпульсним, коли попит виникає безпосередньо в торговому залі під впливом реклами, аргументацій продавця тощо;
є) з різними ознаками комплексності товарів. За комплексністю розрізняють:
- комплекси товарів за статевовіковою ознакою: „Товари для жінок", „Товари для дітей" і т. ін.;
- комплекси товарів за особливостями стилю життя і проведення дозвілля: „Товари для саду", „Товари для туриста", „Товари для дому" тощо.
Зазначені комплекси, в свою чергу, можуть поділятися на мікрокомплекси: „Одяг", „Взуття", „Білизна" тощо.
ж) для оптових та для роздрібних підприємств (магазинів).
Формування торгового асортименту на оптових підприємствах - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення. Формування асортименту здійснюється у такий послідовності:
- визначається груповий асортимент товарів;
- визначається число різновидів товарів кожного виду.
Контроль за наявністю на оптовому підприємстві товарів відповідно до асортиментного переліку здійснюють товарознавці-комерсанти. Для цієї мети використовуються картки обліку, які зведені в картотеки для кожної товарної групи. Картотеку рекомендуються ділити на три частини. В першій знаходяться картки на товари, запаси яких є в необхідній кількості, у другій - картки на товари, запас яких є критичним, і в третій - картки на товари, відсутні в даний момент часу [6].