На ТОВ “Козова-цукор” є вираженим такий резерв, як постійне удосконалення засобів виробництва. Впровадження нової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології, упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції і цим самим підвищити прибуток. Це відбувається внаслідок того, що не застаріле (тут мається на увазі морально, хоча це опосередковано відноситься і до нового обладнання фізично) потребує меншої кількості обслуговуючих працівників. А це в свою чергу приведе до зниження витрат на оплату праці в розрахунку на одиницю продукції – або знизиться кількість працівників при незмінному об’ємі виробництва, або збільшиться обсяг при тій же величині працівників.
Збільшення обсягу виробництва, як відомо приводить до зниження витрат в розрахунку на одиницю продукції. Однак значно легше сказати, ніж досягнути збільшення обсягу виробництва, це завдання не з простих.
Підприємству слід шукати нові ринки збуту продукції. На думку фахівців продукція даного підприємства має шанси завоювати більшу частку ринку, ніж зараз, оскільки відрізняється значно нижчою ціною, але для цього необхідні певні зусилля в плані просування продукції. Для цього потрібні певні витрати і в першу чергу – наявність маркетингових спеціалістів високого класу. Також не завадило б виділити деякі кошти на рекламу, це обов’язково принесе результати.
Слід також відмітити, що з ростом обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і внаслідок збільшення кількості продукції, що випускається. Таким чином, чим більший обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше сума одержуваного підприємством прибутку.
Підвищення прибутку може відбутися також за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємство повинне активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби: перевести якомога більше працівників на відрядну форму оплати праці, працівникам погодинної форми у більшому розмірі оплачувати роботу в понад нормований час, забезпечувати доставку працівників на роботу та з роботи за узгодженими маршрутами.
Важливе значення в боротьбі за зниження собівартості та підвищення прибутку має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по обслуговуванню виробництва і керуванню й інших непродуктивних витрат.
Підводячи підсумок курсової роботи, у ході нашого дослідження були зроблені наступні висновки.
В даній курсовій роботі було наведено основні техніко-економічні показники роботи ТОВ “Козова-цукор” проведено аналіз фінансово-економічних показників та їх динаміки, аналіз прибутку підприємства. Для цього було використано баланс підприємства і звіт про фінансові результати його діяльності.
Виходячи із всіх цих даних було наведено шляхи підвищення прибутку підприємства. Головними з них виявились:
· вдосконалення засобів виробництва;
· збільшення обсягу виробництва;
· підвищення продуктивності праці;
· економія матеріальних ресурсів.
Слід сказати, що найбільш дієвим є третій з вищенаведених аспектів. Для втілення його в життя потрібні невеликі капіталовкладення (особливо відносно перших двох шляхів). При цьому найбільшу увагу слід приділити мотивації працівників. Перші два шляхи не передбачають великих капіталовкладень, але слід сказати, що перший також потягне за собою і підвищення продуктивності праці. Одним з шляхів як досягнути збільшення обсягу виробництва є випуск нових видів продукції, це є необхідним з точки зору психологічного впливу на споживачів. Проте для досягнення повної віддачі від цього необхідно вжити заходів для донесення інформації про нову продукції, про її переваги та нові властивості (такими вона повинна обов’язково володіти) до потенційного споживача.
Що ж стосується економії матеріальних ресурсів, то цей метод є найбільш простим, зусилля які необхідно для цього прикласти не потребують ніяких капіталовкладень, але й ефект від нього є найбільш незначним.
Список використаної літератури:
1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник – 3-е вид. перероб. – М.: Фінанси і статистика, 2008 - 416с.
2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства – Львів: Виробництво “Спалон” 2006 – 212с.
3. Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник Й.М. Петрович., І.О. Будицева. та ін.; За ред. Й.М. Петровича – Л. Оскарп,2006 – 325с.
4. Економіка підприємства: Навчальний посібник / А.В. Шегда, П.М. Литвиненко, М.П. Накаба., та ін.; За. ред. А.В. Шегди – 2-ге вид/ спор. – К: Знання – Прес, 2006 – 286с.
5. Економіка підприємства: Навчальний посібник – 2-ге вид., доп. – К: “Каравела”, Львів “Новий світ – 2007”, – 320с.
6. Економіка підприємства: Навч. посібник / За ред. О.П. Крайник / - Львів: “Інтелект – Захід”: , 2008 – 208с.
7. “Економіка підприємтсва: Навчально методичний посібник”, Київ, 2006.
8. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид 2-ге, перероб. та доп . – К.: КНЕУ , 2006 - 528с.
9. Економіка підприємства: Уведення в спеціальність: Навч. пос. / За наук. і заг. ред. д-ра економічних наук, професора В.А. Ткаченка – Київ: Центр навчальної літератури, 2006 - 288с.
10. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. Й.М. Петровича.- Львів: “ Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча – 2007 – 680с.
11. Мец В.О., “Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства”, Київ, 2008.
12. Мочерний С.В. Бізнес віл "А" до "Я" - Львів: Світ, 2007 200с,
13. Петрова Й.М., Будіщева І.О., “Економіка виробничого підприємства”, Львів, 2006.
14. Примак Т.О. Економіка підприємства. – К.: МАУП. 2008. - 108 с.
15. Тарасенко Н.Ф. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006 – 485с.
16. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навч. пос. – 3-є видання, перероблене. – Львів: “Новий Світ – 2006” 2004 – 344с.
17. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К: Кондор, 2007 – 400с.
18. Фінанси підприємств : Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: „Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча. – 2007 – 367с.
19. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів – 2-ге вид. – К: “Каравела”, 2006 – 568с.
20. Закон України “Про підприємства в Україні” // Відомості ВРУ, 2007, № 24, С. 611-629.
21. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. К., Знання, 2006.
22. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. К., Вища школа, 2005.
23. Економічна теорія. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К., Заповіт, 2007.
24. Кожанова Є.П., Коюда О.П. Факторний аналіз прибутку // Фінанси України, № 4, 2008, С. 33—40.