Розрахунок економічного ефекту від впровадження роботів (стр. 6 из 7)

Постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт пропорційно встановленій базі розподілу, виходячи з нормальної потужності підприємcтва. Постійні нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу реалізованої продукції в період їх виникнення.

В загальному вигляді величину загальновиробничих витрат можна спрогнозувати за нормативами по відношенню до основної заробітної плати робітників, які виготовляють цю продукцію.

Витрати на утримання обладнання розраховуємо за формулою 6.13.

, (6.13)

де Но – норма нарахування (110-120)

Цехові витрати за формулою 6.14

, (6.14)

де Нц – норма нарахування (60-70)

Величину загальновиробничих витрат розраховуємо за формулою 6.15.

, (6.15)

де Нзв – норма нарахування (0,9)

Сума всіх статей витрат утворює виробничу собівартість виробів.

Результати розрахунків всіх видів витрат зводимо до таблиці 7.

Таблиця 7 – Собівартість обробки деталей річного випуску

Стаття витрат	Умовне позначення	Базовий варіант	Проектний варіант
1	2	3	4
1. Основні матеріали за відрахуванням відходів	М	439393,5	439393,5
2. Витрати на електроенергію	Ве	90731,92	48803,85
3. Витрати на амортизацію основних фондів	А	53959,2	60423,0
4. Витрати на основну заробітну плату виробничих робітників	Зр	3496234,8	3496234,8
5. Додаткова заробітна плата робітників	Здод	341413,5	341413,5
6. Збори на обов’язкове державне пенсійне страхування	Зпс	1136907	1136907
7. Збори на обов’язкове соціальне страхування		51677,6	51677,6
8. Збори на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття		44787,2	44787,2
9. Збори на обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків		34451,7	34451,7
10. Витрати на утримання й експлуатацію обладнання		3569322,735	3569322,735
11. Цехові витрати		2017443,285	2017443,285
12. Загальновиробничі витрати		2948570,955	2948570,955
13. Позавиробничі витрати		2805158,76	2787427
Всього		17030052,16	16976856

2.7 Розрахунок величини річного економічного ефекту

Розрахуємо суму проведених витрат:

- за базовим варіантом за формулою 7.1.

, (7.1)

де С1 – собівартість продукції при застосуванні старого технологічного процесу, грн.;

К1 – додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних затрат (Ен = 0,22).

(грн.)

- за проектом за формулою 7.2.

, (7.2)

де С2 - собівартість продукції при застосуванні модернізованого технологічного процесу, грн.;

К2 – додаткові капітальні вкладення на модернізацію технологічного процесу, модернізацію дільниці, грн..

(грн.)

Розрахуємо величину річного економічного ефекту за формулою 7.3.

(7.3)

Якщо технологічний процес 1 (базовий) удосконалюється (модернізується), внаслідок чого з’являється удосконалений техпроцес 2 (проектний), то в цьому випадку ведеться розрахунок додаткових капітальних вкладень на модернізацію техпроцесу, а також зменшення собівартості продукції, що буде виготовлятися при застосуванні модернізованого техпроцесу в порівнянні з базовим.

Механізм порівняння додаткових капітальних вкладень та економії на собівартості продукції зводиться до розрахунку терміну окупності додаткових капітальних вкладень за формулою 7.4.

, (7.4)

де С – зменшення собівартості продукції, грн.

(року)

Оскільки термін окупності Т є рівним нормативному, тобто дорівню 4

5 років, то модернізація технологічного процесу економічно не виправдана.

ВИСНОВКИ

В ході виконання даної курсової роботи вивчено основні закономірності в організації виробництва та організації виробничого процесу, закріплено навики застосування системного підходу до вирішення задач організації виробництва та засвоєно методику організаційних розрахунків.

За базовим та проектним варіантами розраховано календарно-планові нормативи: ефективний фонд часу роботи обладнання; кількість та розмір партій деталей відповідного найменування; число переналагоджень обладнання за плановий період часу; річний фонд часу, який витрачається на переналагодження обладнання; періодичність чергування партій деталей; число одиниць обладнання за варіантами; тривалість виробничого циклу обробки партії деталей; величину незавершеного виробництва; число одиниць транспортних засобів; чисельність виробничого персоналу.

Враховуючи відповідні статті калькуляції, було визначено собівартість виготовлення продукції за базовим (С1 = 17030052,16 грн.) та проектним(С2 = 16976856 грн.) варіантами. Оскільки собівартість обробки деталей річного випуску проектного варіанту менша ніж базового, то це означає, що проектний варіант виправдовує вкладені інвестиції. Тобто проектний варіант організації виробництва за поданими початковими даними є економічно вигідним.

Отже, економічно вигідним є другий варіант організації виробництва, який передбачає розробку гнучкої автоматизованої дільниці, яка укомплектована роботизованими комплексами та верстатами з ЧПК.

Список використаної літератури

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи “Організація виробничої діяльності підприємства” з дисципліни “Організація виробництва” для студентів спеціальності ”Менеджмент організацій”/В.В. Кавецький, В.О. Козловський. – Вінниця: ВДТУ, 2003 – 36 с.

2. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. видання. – Львів: Світ, 1996. – 352с.

3. Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием: Учеб. пособие для вузов/Н.С.Сачко, И.М.Бабук, В.И.Демьянов и др.; Под ред. Н.С.Сачко, И.М.Бабука. – Мн.: Выш. шк., 1988. – 272 с.

4. Методические указания к выполнению курсовых работ по курсу «Организация, планированье и управление предприятием» для студентов специальностей 0701, 0705/Козловский В.А. – Винница: ВПИ, 1983. – 40с.

5. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Організація та планування виробництва” для спеціальностей 12.01; 12.02 всіх форм навчання/П.К. Білокур, П.Г. Білоконний. – Вінниця: ВПІ, 1991. – 68с.

6. Козловський В.О., Білоконний П.Г. Основи організації виробничого процесу: Навч. посібник. – К.: УМК ВО, 1991. – 172с.

7. Организация, планирование приборостроительного производства и управление предприятием/Под общ. ред. В.А.Петрова. – Л.:Машиностроение, 1987.

8. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия/Под. ред. С.М. Бухало. – К.: Выща школа, 1989.

9. Плоткін Я.Д. Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент: Навчальний посібник; Збірник вправ. – Львів: Державний університет «Львівська політехніка», 1999.

10. Галузева угода на 2003 рік//Єдність, №1-2 (75-76) січень 2003.-С.5

Додаток А

Початкові дані для розрахунку

Показники	Умовнепозначення	Варіант 1 (б)	Варіант 2 (п)
Число змін роботи обладнання	Кзм	1	1
Річний обсяг випуску продукції, шт	N	39924	39924
Кількість найменувань виробів	Н	6	6
Передвиробничі витрати з врахуванням фактору часу, грн	Кпр	6300	29650
Початкова вартість транспортних засобів, грн	Кmр	1580,8	5390
Початкова вартість технологічного обладнання, грн	Коб	44489	32890
Початкова вартість енергетичного обладнання оснастки великої вартості, вимірювальних та регулювальних приладів, грн	Ке	6017,5	9521
Вартість матеріального складу цеху, грн	Кск	3210	15679
Вартість виробничого та господарчого інвентаря, грн	Кін	1750	1580
Вартість програм управління, грн	Кпу	1105	2000
Вартість оборотних засобів, грн	Ос	1270	1170
Вартість будівлі, що її займає дільниця, грн	Кбуд	54380	69459
Встановлена потужність обладнання та транспортних засобів, кВт	W	128	76,5
Коефіцієнт, що враховує використання двигунів
за часом	Квч	0,75	0,75
за потужністю	Квп	0,5	0,45
Коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі	j	1,15	1,15
ККД обладнання	h	0,80	0,80
Час, що витрачається на транспортування, завантаження та розвантажування однієї деталі, хв	tmp	0,6	0,6

Додаток Б

Техніко-економічні показники деталей, що обробляються