Керівництву України стало зрозуміло, що альтернативи виходу з рублевої зони не було. Підписання угоди про єдину грошову систему призвело б до надзвичайно важких наслідків для економіки України, спричинило б подальше зниження і без того дуже низького життєвого рівня, різко загострило б соціально-політичне становище.
10 січня 1992 року в Україні почалася грошова реформа. В готівковому обертанні з'явилася перехідна національна валюта - український карбованець (купон). Його завданням було захистити споживчий ринок України від напливу російських рублів з Росії і інших країн СНД. У міждержавних розрахунках на кордонах СНД продовжували використати російський рубель, який негативно впливав на економіку України. Функціонування російського рубля паралельно з купоном продовжувалося до 12 листопада 1992 року. З цього дня спеціальним Указом Президента України функціонування рубля в грошовому обігу було припинено. Так завершився перший етап грошової реформи.
Однак позитивний потенціал купоно-карбованця себе практично вичерпав. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших функцій ринкового господарства - функцію накопичення. А без реалізації цієї функції не можна подолати кризу виробництва, зупинити інфляцію, вирішити складні питання приватизації, проблеми платіжного балансу.
Через затримку з введенням в обіг власної грошової одиниці знижувався і міжнародний престиж України [8].
25 серпня 1996 року Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», по якому:
1) з 2 вересня 1996 року в обіг вводиться національна валюта України - гривня і її сота частина - копійка;
2) в обіг були випущені банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Емісія українських карбованців була припинена;
3) українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти і розмінну монету) по курсу 100 000 карбованців за 1 гривню, суми до 100 млн. українських карбованців обмінювалися на гривні готівкою, а більше за 100 млн. крб. зараховувалися на внески в банках з правом їх вільного використання в гривнях;
4) з 2 по 16 вересня 1996 року на території в готівковому звертанні функціонували і гривня і український карбованець, який поступово вилучався із обігу;
5) з 24.00 16 вересня 1996 року функціонування українського карбованця в готівковому обігу припинилося.
Єдиним законним засобом платежу на території України стала гривня. З цього моменту почалося формування сучасної грошової системи України [9].
Таким чином, Україна на шляху до становлення власної грошової системи пройшла певні етапи її еволюції: від первісних кунних грошей, до теперішньої широко розвиненої, упорядкованої, визнаної на міжнародному рівні грошової системи.
1.2 Структура грошової системи України
1.2.1 Сутність національної грошової системи
Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою. Сутність грошової системи випливає з її призначення, структури, обумовленої рівнем розвитку грошових відносин, їх адекватністю ступеню зрілості ринкової форми суспільного виробництва, а, отже, й динаміки співвідношення елементів (складових) грошової системи. Вона передбачає рушення готівки і здійснення безготівкових розрахунків в процесі звертання товарів, виробництва і надання послуг, здійснення різних платежів і тому подібне (Таблиця 1,2) [8].
Таблиця 1
Становлення сучасної грошової системи
| Типи загальних еквівалентів | Форма грошей | Грошова система |
| Товарний | Товари (худоба, хутро, прикраси) | Товарно-грошова |
| Металево-чеканний | Благородні метали в формі монети | Металево-грошова |
| Емісійний (вексельно-депозитний) | Кредитні гроші | Кредитно-грошова |
Таблиця 2
Структура сучасних грошей
| Державні | Приватні | Готівкові | Безготівкові (депозитні) |
| Банкноти центрального емісійного банку | Поточні рахунки в комерційних банках | Білонна монета10% | Квазі-гроші (термінові ощадні рахунки) 90% |
Україні доводилося національну грошову систему створювати з самого початку, оскільки та, що до цього існувала, не була національною. Національна грошова система включає:
· назву грошової одиниці;
· міру цін;
· види державних грошових знаків;
· порядок емісії грошей;
· регламентацію безготівкового звертання;
· державні органи по регулюванню грошового обігу.
Грошова система України функціонує відповідно до закону про Національний банк України (НБУ). Офіційною грошовою одиницею (валютою) є гривня.Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний курсгривні до іноземних грошових одиниць визначається НБУ і публікується впресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами грошей, що мають законуплатіжну силу, є банкноти і металеві монети, що забезпечуються всімаактивами Національного банку України. Крім готівки функціонують і безготівковігроші (у виді засобів на рахунках у кредитних установах). Виключним правомемісії готівки, організації і їхнього обертання і вилучення володіє НБУ.З метою регулювання економіки НБУ залучає такі інструменти:· ставки облікового відсотка;· норми обов'язкових резервів кредитних установ;· операції на відкритому ринку;· здійснює регламентацію економічних нормативівдля кредитних заснувань.Для здійснення касового обслуговування кредитних заснувань, а такожінших юридичних осіб, на території України створюються розрахунково-касовіцентри при територіальних головних управліннях НБУ. Ці центри формуютьоборотну касу по прийомі і видачі готівки, а також резервні фонди грошовихбанківських квитків і монет.Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет усховищах НБУ і мають важливе значення для організації і централізованогорегулювання касових ресурсів. Залишок готівки в оборотній касі лімітуєтьсяі при перевищенні ліміту надлишки грошей передаються з оборотної каси врезервні фонди. Об'єктивна потреба в резервних фондах обумовленанеобхідністю:· задоволення потреб економіки в готівці;· відновлення грошової;· маси в обігу в зв'язку з приходом у негодність окремих банкнот;· підтримкиобов'язкового покупюрного складу грошової маси в цілому покраїні ірегіонам;· скорочення витрат на перевезення і збереження грошових знаків.Готівка випускається в обіг на основі емісійного дозволу - документа, що дає право НБУ підкріплювати оборотну касу за рахунок резервних фондів грошових банкнот і монет.Звідси можна зробити висновок, що існування незалежної держави неможливе без створення власної грошової системи, ведучу роль у якій займає Національний банк України [9]. 1.2.2 Особливості функціонування Національного Банку УкраїниОсобливе місце в грошовій системі займає Національний банк України. Він виконує ряд специфічних функцій:
· є емісійним центром країни, тобто в його обов'язк входять підготовка заходів і випуск державних банкнот;
· служить офіційним сховищем (скарбницею) золотовалютних ресурсів і інших скарбів країни;
· виступає «банком банків», тобто здійснює операції тільки з банками, які входять в національну кредитну систему;
· представляє інтереси України в міжнародних валютно-фінансових організаціях;
· є центром регулювання кредитно-грошовий сфери;
· виконує обов'язки «банку уряду».
На відміну від інших банківських інститутів НБУ не ставить прибутковість метою своєї діяльності, він прагне до стабільності кредитно-грошовий сфери. НБУ є автономним державним інститутом, юридичною особою, він підлеглий законодавчому органу України і працює згідно з власним статутом [12].
Сьогодні однією з головних напрямів діяльності НБ України і всієї банківської системи є робота з готівкою. Головними задачами її є проведення єдиної політики держави в галузі касових і емісійних операцій в установах НБ України, комерційних банків, методологічний напрям і аналіз організації касової роботи в банках, забезпечення готівкою потреб грошового обігу, організація інкасації, збереження і перевезення цінностей. НБУ займається дизайном грошових знаків, їх виготовленням, використанням грошей в звертанні, а також вилученням зношених паперових грошей для подальшої їх утилізації. При ведучій ролі Національного банку України в напрямі демонополізації виробництва з метою поліпшення існуючих економічних відносин сформована широка мережа банківських установ [10].
З метою регулювання готівкових операцій створені законодавча і нормативна бази. У 1994-1995 роках розроблені і затверджені Правлінням НБУ такі нормативні документи: Інструкція «По організації емісійно-касової роботи в установах банків України», «Про організацію роботи по готівковому звертанню установами банків України», «Порядок ведення касових операцій в народному господарстві України». Разом з Мінфіном, Мінекономіки і Мін’юстом України були розроблені проекти Указів Президента України, направлені на скорочення готівкового звертання, встановлення фінансових санкцій за порушення діючих правил ведення операцій з готівкою. Правління НБ України затвердило Програму комплексної автоматизації грошового обігу в Україні, яка направлена на введення сучасних банківських технологій [11].