Кожен соціальний інститут характеризується наявністю мети своєї діяльності, конкретними функціями, що забезпечують досягнення такої мети, набором соціальних позицій і ролей, типових для даного інституту.
Інституціональна структура - це певний упорядкований набір інститутів, що створюють матриці економічного поводження, що визначають обмеження для господарюючих суб’єктів, які формуються в рамках тієї або іншої системи координації господарської діяльності.
В економічній літературі поняття "інституціональна структура" має безліч трактувань. Часто не проводиться розходжень між дефініціями "інституціональна структура" й "інституціональне середовище".
Особливість транзитивної економіки полягає в тому, що в ній відбуваються радикальні інституціональні зміни в системі політичних, правових, економічних і соціальних відносин. Для аналізу транзитивних економік методологія інституціональної теорії здобуває особливе значення. В Україні структурні процеси, що відбуваються в суспільстві й економіці, є практично некерований і неконтрольованими, вектор інституціональних змін не визначений і не формалізований.
Інституціональний підхід припускає розгляд економіки не як статичної системи, а як динамічного процесу, що постійно трансформується.
Дослідження в теорії інституціонализма стосовно до транзитивних економік перебувають у стадії свого становлення. Інституціональна основа перехідного суспільства слабко структурована й мало вивчена. У зв’язку із цим перспективи подальших досліджень будуть укладатися в обґрунтуванні факторів, закономірностей й інституціонального механізму структурних зрушень в економіці в парадигмі нового напрямку економічної теорії – інституціональної архітектоніки.
В Україні відбувається еволюційний процес трансформації відносин приватної і суспільної власності в суспільстві і формування ефективних корпоративних відносин власності. Трансформація відносин власності визначає зміну інших економічних відносин. Формування ефективного інституту власності - це завдання, яке не знайшло вирішення у попередніх поколінь українців. Необхідно реформувати організаційні і управлінські (владні) відносини соціально-економічної системи, оскільки ці відносини є передумовами зміни відносин власності.
Держава відіграє найважливішу роль у формуванні й зміні інституціональної структури економіки тієї або іншої країни. Можна запропонувати два підходи до аналізу державної політики в рамках інституціональної дослідницької програми - екзогенний й ендогенний.
Відповідно до екзогенного підходу до дослідження державної економічної політики, основна увага приділяється позитивної (легко спостережуваної) зовнішньої залежності між певними мірами й економічними процесами, що відбуваються, причому зв’язок між інструментами й результатами проведеної політики строго каузальна. Такий підхід не передбачає спеціального аналізу внутрішніх механізмів функціонування системи, на яку спрямований вплив, а також їхня зміна. Політика держави в перехідній економіці повинна бути в першу чергу спрямована на створення умов для становлення інститутів й, отже, ефективної інституціональної структури.
У найбільш загальній формі громадянське суспільство найчастіше визначається як суспільство, відокремлене від держави (як політичного інституту), сфера недержавних суспільних інститутів і відносин. Відокремленість громадянського суспільства від держави зовсім не означає, що воно перебуває поза сферою державного впливу. У сучасному суспільстві навряд чи знайдеться така сфера суспільного чи приватного життя, яка б не зазнавала впливу з боку держави. Так чи інакше держава регулює всі суспільні відносини — від сімейних до політичних. Однак це регулювання може здійснюватися як на основі закону, який у демократичних державах є результатом суспільного консенсусу, так і шляхом довільної регламентації з боку різних державних структур і посадових осіб, нерідко всупереч суспільним інтересам. Ідея громадянського суспільства якраз і покликана обмежити таку довільну регламентацію.
Література
1. Білоконенко О.В. Історія економічних учень: Конспект лекцій. – К.: Українсько-фінансовий інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 96 с.
2. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учеб. пособие - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юрайт, 1999. - 384 с.
3. Бьюкенен Дж., Таллок Г. Расчет согласия. Логические основания конституционной демократии // Бьюкенен Дж. Сочинения. Серия "Нобелевские лауреаты по экономике". М., 1997.
4. Ванберг В. "Теория порядка" и конституционная экономика // Вопросы экономики, 1995, № 12.
5. Воронов І.О. Правова держава як предмет політологічного аналізу / І.О. Воронов. – К.: ВІРА ІНСАЙТ, 2000. – 376 с.
6. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство/ Ю. Габермас; Пер. з нім. А. Онишко. – Л.: Літопис, 2000. – 318 с.
7. Гавел В. Про громадянське суспільство // З промови // Цит. По. Демократія – це дискусія: Громадянська заангажованість у старих і нових демократіях: Посібник / Ред. С. Майерс. – 2-е вид. – Нью-Лондон, Коннектікут: Коннектікутський коледж, 1997. – 66 с.
8. Гальперин В. М. Макроэкономика. СПб.: 1994.
9. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 524 с
10. Дементьев В.В. Некоторые аспекты мотивации хозяйственного поведения в переходной экономике. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ДонГТУ Минобразования Украины, Юго-Восток, 1999.
11. Демократія – це дискусія: Громадянська заангажованість у старих і нових демократіях: Посібник / Ред. С. Майерс. – 2-е вид. – Нью-Лондон, Коннектікут: Коннектікутський коледж, 1997. – 66 с.
12. Долан Э. Дж. Макроэкономика. СПб.: 1994
13. Злобіна О., Резнік О. Громадянський простір України: ступінь ідентифікації та чинники консолідації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №2.
14. История экономических учений: Учебник для экон. спец. вузов / Рындина М.Н., Василевский Е.Г., Голосов В.В. и др. – М.: ВШ, 1983.
15. История экономических учений. Учебник для экономических специальностей ВУЗов. 1985 г.
16. История экономических учений: Учебное пособие. Автономов В. 2007г
17. История экономических учений: (современный этап): Учебник / Под общ. ред. А.Г. Худокормова. М., 1998
18. История экономических учений. Учебное пособие под ред. В. Автономова, О. Ананьина. М., 2000..
19. Кант. И. Сочинения: в 6-ти т. – М.: Мысль, 1965, – т.4. – ч.2. – 478 с
20. Капелюшников Р.И. Экономическая теория прав собственности (методология, основные понятия, круг проблем). М., 1990.
21. Корнійчук Л.Я., Татаренко Н.О. Історія економічних учень: Підручник. – К.: КНЕУ, 1999. – 564 с.
22. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: підручник .-К.: "Вища школа". - 1997.
23. Колот А. Розвиток виробничої демократії як чинник удосконалення соціально-трудових відносин // Україна: аспекти праці. – 2001. - № 6
24. Кравченко Н.В. Принципи формування ефективного власника у процесі ринкових перетворень // Академічний огляд. – 1999. - № 2. .
25. . Кравченко Н. Світові тенденції і національні особливості трансформації відносин між управлінням і працею в господарських організаціях // Збірник наукових праць. – Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – 2000. – Вип. 25 .
26. Лебедева Н.Н. Цивилизационная форма хозяйствования: институциональные основы// Экономическая теория на пороге ХХI века-3. - М.: Юристъ, 2000.
27. Лищишин О. Основи ринкової економіки. Курс лекцій. Львів:. – 1994.
28. Лойберг М.Я. История экономики: Учебно-методическое пособие. / Инфра-М. 2002 г
29. Макєєв В. Визначення поняття "ринок" і "ринкові відносини" // Економіка України. – 1997. - №2.
30. Макконел К.Р. , Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми, політика. М.: Республіка. - 1992.
31. Маршалл А. Принципы политэкономии. 1980 г.
32. Мэнкью Н. Г. Макроэкономика. М.: 1994.
33. Мешко І.М. Історія економічних вчень: Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки: Навч. посібник. – К.: ВШ, 1994.
34. Мороз А.М. Банківська енциклопедія. К.: Ельтон. – 1993
35. Мочерний С.В. Основи економічної теорії.-Т.: АТ"Тарнекс". - 1993.
36. Ніколенко Ю. Основи економічної теорії.Ч.1.-К.: "Либідь". - 1994.
37. Нестеренко А.Н. Экономика и институциональная теория / РАН. Ин-т экономики, Ин-т междунар. экон. и полит. исслед.; Отв. ред. Л.И. Абалкин. - М.: Эдиториал УРСС, 2002. - 415 с
38. Николаева Л.А., Черная И.П. Экономическая теория: Учебно-методическое пособие. / ВГУЭС, 1999 г.
39. Новичков А.В Экономическая теория (Политическая экономия): Учебное пособие для вузов.- ИТК Дашков и К, 2007.
40. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики.- М.: Фонд экономической книги "Начала", 1997.
41. Овчинников Г. П. Макроэкономика. СПб.: 1993.
42. .Озерникова Т. Принуждение к труду в переходной экономике // Вопросы экономики. – 2003. - №9.
43. Олейник А. Институциональная экономика: Учебное пособие. М., 2000.
44. Основи демократії: Посібник / За заг. ред. А. Колодій; Редкол.: Д. Перлін, В. Андрущенко, В. Волович та ін.; Кол. авт.: М. Бессонова, О. Бірюков, С.С. Бондарчук та ін; М-во освіти і науки України; Акад. пед. наук України. Ін-т вищ. освіти; Укр.-канад. проект "Демократ. освіта". – К.: Вид-во "Ай Бі", 2002
45. Паніна Н. Чинники національної ідентичності, толерантності, ксенофобії та антисемітизму в сучасній Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – №4.
46. Полтерович В.М. Институциональная динамики и теория реформ // Эволюционная экономика и "мэйнстрим". М.: Наука, 2000.
47. Сакс Дж. Макроэкономика. Глобальный подход. - М.: 1996.
48. Суспільно-політичні реформи: Навч. посіб./ Л.В. Гонюкова, М.М. Логунова, М.І. Пірен та ін. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 199 с.
49. Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. праць Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України/ За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва; Редкол.: В.М. Князєв, Н.Р. Нижник, А.М. Пойченко, В.А. Ребкало. – К.: Вид-во УАДУ, 2001.
50. Хрестоматия по экономической теории. / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с.
51. Экономика: Учебник. Издание 3-е, переработанное и дополненное. Под редакцией доктора экономических наук профессора А. С. Булатова. , - М: ЮРИСТЪ, 1999
52. Экономическая теория. / Сост. Николаева Л.А., Черная И.П.. - Вл.: ВГУЭС, 2000.
53. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки, "отношенческая" контрактация. СПб., 1996.
54. Шаститко А.Е. Неоинституциональная экономическая теория. 2 изд., перераб. и доп. М., 1999.
55. Ходзінський К. Сучасний стан праці в Україні та проблеми її інтенсивності // Економіка України. – 2004. - № 8.