Смекни!
smekni.com

Господарська діяльність судобудівного підприємства (стр. 3 из 7)

2. Оцінка виробничої програми підприємства

Найважливішим розділом плану господарської діяльності та розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма, тобто конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно. Так

Підприємство «Океан» спеціалізується на виробництві якорів, які використовуються в судобудівництві.

Для того, щоб оцінити відповідність виробничої програми (Qф) наявним на підприємстві потужностям по виготовленню обумовленого виду продукції, необхідно віднайти потужність за показниками роботи підприємства за формулою (3.1):

Пв = N x P x Тр (шт.), (3.1)

де N – кількість верстатів, які беруть участь у виготовленні цільової продукції, одиниць;

P – паспортна продуктивність одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції (шт./год.);

Тр – річний фонд робочого часу одиниці обладнання, яке бере участь у виготовленні цільової продукції, год.

Тр = nзм x Td x Tзм x

, год.

де nзм – кількість змін;

Td – кількість робочих днів на рік, дні; Тзм – тривалість зміни, год.; Ттп -% технологічних перерв;

Тпр -% планових ремонтів.

Вихідні дані для обчислення потужності та ступеня збалансованості виробничої програми підприємства наступні: N = 15 од; Р = 24 шт./год.;

= 1 зміна; Тd = 250 днів; Тзм = 7,9 годин; Ттп = 7%; Тпр = 4,1%

Використовуючи ці дані маємо:

Тр = 1 x 250 x 7,9 x

(год.);
Пв = 15 x 24 x 1755,78 = 632079 (шт.)

Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготовленні певного виду продукції необхідно обчислити коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекс), коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт), інтегральний коефіцієнт (Кінтегр) та резерв потужності (Rn) за такими формулами (3.2 – 3.5):

Кекс =

, (3.2) Кінт =
, (3.3)

Кінтегр = Кекс x Кінт, (3.4) Rn = 1 – Кінтегр, (3.5)

де Тк – календарний фонд робочого часу за рік, який дорівнює 2041 годин.

РФ – фактична продуктивність 1 верстата/год., яка дорівнює 20 шт./год.

Отже, Кекс =

; Кінт =
; Кінтегр =0,86
0,83 = 0,72; Rn = 1 – 0,72 = 0,28.

На основі отриманих даних коефіцієнтів екстенсивного використання обладнання (Кекс = 0,86) та інтенсивного використання обладнання (Кінт = 0,83) визначений коефіцієнт інтеграції (Кінтегр = 0,72), який показує наявність запасів на підприємстві. Так як інтегральний коефіцієнт менше 1, то це означає, що підприємство недовикористовує запаси своїх ресурсів. З цього випливає, що підприємству потрібно вдосконалювати свою виробничу програму.

2.1 Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства

Запроектовану й відображену в плані підприємства виробничу програму треба економічно обґрунтувати, тобто узгодити з необхідними виробничими потужностями цього підприємства, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для цього попередньо складають баланс робочого часу одного облікового працівника, виходячи з графіка його роботи, тобто розраховують ефективний фонд роботи одного облікового працівника (Теф) за формулою (4.1):

Теф = (Дк – Дс – Дв – Двідп – Дхв – Ддо – Дцп – Дхв) x Тзм, (4.1)

де Дк – календарний період, днів; Дс – кількість часу, який припадає на святкові; Дв – кількість часу, який припадає на вихідні дні; Двідп – тривалість відпустки працівника; Дхв – відсутність працівника через хворобу; Ддо – виконання державних обов’язків; Дцп – цілодобові простої; Дув – період навчальної відпустки.

Вихідні дані для розрахунку робочого часу наступні: Дк = 366 днів; Дс = 9 днів; Дв = 104 днів; Двідп = 27 днів; Дхв = 2 дня; Ддо = 3 день; Дцп = 1 день; Дхв = 2 год.

З цього випливає, що:

Теф = (366 – 9 – 104 – 27 – 2 – 3 – 1 – 2) x 7,9 = 1722,2.


За результатами обчислення ефективного річного фонду роботи облікового працівника складається баланс робочого часу у вигляді таблиці:

Таблиця 2. Баланс робочого часу одного облікового працівника

Показники

Днів

1. Календарний фонд:

– вихідні; – святкові
104 9

2. Номінальний фонд робочого часу.

Планові невиходи по причинах: – основні відпустки – хвороби – виконання державних обов’язків – цілодобові простої – навчальна відпустка Разом невиходів
27 2 3 1 2 35

3. Ефективний фонд робочого часу:

– в днях – в годинах
218 1722

Розрахунки облікової чисельності основних виробничих робітників (Чпр), їх заробітної плати (ЗПпр) та загальнорічного фонду зарплати виконуються за формулою (4.2) обчислюється штат основних виробничих працівників (їх облікова чисельність):

Чпр =

, (4.2)

де ТМ – повна трудомісткість виробничої програми, норма/год; Квн – коефіцієнт виконання норм виробітку.

Вихідні дані для розрахунку чисельності та заробітної плати виробничих працівників наступні:

ТМ = 571210 чол/год.; Квн = 1,15.

Використовуючи ці дані маємо: Чпр =

(осіб)

Обчисливши потрібну чисельність основних виробничих працівників, їх необхідно розподілити на погодинників, відрядників та розрахувати чисельність допоміжних працівників за такими даними: частка працівників відрядників дорівнює 35%; частка погодинників – 65% та допоміжних – 28%.

Чпр.п =

188 (осіб); Чпр.в =
101 (осіб); Чпр.д =
81 (осіб).

Заробіток виробничих працівників з погодинною оплатою слід розрахувати за формулою (4.3):

ЗПпр.п = Теф x Тст, грн.,

де Тст – годинна тарифна ставка за виконану роботу, яка для погодинників дорівнює 1,5 грн./год, а для допоміжних – 1,1 грн/год.; Теф – річний ефективний фонд роботи працівника, годин. Отже,

ЗПпр.п = 1722 x 1,5 = 2583 (грн/год.) ЗПпр.д = 1722 x 1,1 = 1894,4 (грн/год.)

Заробіток виробничих працівників-відрядників розраховується за формулою (4.4):

ЗПпр.в = N x R, грн.,

де N – виробнича програма, яка дорівнює 620880 шт.; R – відрядна розцінка за одиницю продукції, яка дорівнює 0,01 грн. Отже,

ЗПпр.в = 620880 x 0,01 = 6208,8 (грн/год.)

Допоміжні робітники оплачуються за погодинною формою оплати.


Таблиця 2.1. Розрахунок річного фонду заробітної плати основних та допоміжних робітників

Групи робітників наявна чисельність Т ставка Теф R-розцінка Тариф- ний заробіток Роз- мір пре- мії, % Сума премії Річний фонд заробітної плати
за зміну на добу
Основні робітники в т. ч. – погодин-ники – відряд-ники 188 101 188 101 1,5 - 1722 1722 - 0,01 48560,4 627088,8 12 12 5827,9 75250,6 491488,3 702339,4
РАЗОМ 289 289 1112749,2 81078,5 1193827,7
Допоміжні робітники 81 81 1,1 1722 - 153448,1 12 18413,7 171861,72
РАЗОМ
Всього робітників 370 370 1266197,3 99492,2 1365689,4

Для розрахунку загальної чисельності керівників, спеціалістів і службовців (Чк) необхідно скористатись формулою (4.5):

Чк = 0,33 x Чр, осіб,

де Чр – загальна чисельність основних та допоміжних робітників.

Чк = 0,33 x 370 = 122 (осіб)

Обчисливши загальну чисельність керівників, спеціалістів і службовців, їх необхідно розподілити на відповідні категорії, скориставшись наступними даними: частка керівників дорівнює 10%; частка спеціалістів – 70% та частка службовців – 20%.

Чк =

12 (особа); Чсп =
85 (особи); Чсл =
25 (особам).

Заробітну плату керівників, спеціалістів і службовців (ЗПк) розраховують використовуючи формулу (4.6):

ЗПк = О x Тм, грн.,

де О – місячний оклад керівника, спеціаліста чи службовця, грн/міс.; Тм – кількість відпрацьованих за рік місяців (Тм = 12).

Місяцний оклад для керівника дорівнює 805 грн., для спеціаліста – 505 грн., для службовця – 316 грн.

Використовуючи ці дані маємо: ЗПк = 805 x 12 = 9660 (грн.); ЗПсп = 505 x 12 = 6060 (грн.);

ЗПсл = 316 x 12 = 3792 (грн.).

Результати розрахунків занесені до таблиці 2.3:

Таблиця 2.3. Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців.