4) технічним станом, якістю ремонтів і догляду за устаткуванням;
5) іншими причинами.
Таблиця 7.2. Дані для аналізу використання основних засобів.
| Показники | За планом | Фактично | Відхилення (+,-) |
| 1.Обсяг товарної продукції, тис. грн. | 1320 | 1323 | +3 |
| 2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. 3. Виробничі площі, м2 | 660 | 696,3 | +36,3 |
| 4. Кількість верстатів, шт. | 75 | 80 | +5 |
| 5. Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік ,6. 3 них у першу зміну | 150000 100 000 | 132300 94500 | -17 700 -5500 |
| Розрахункові показники | |||
| 7. Фондовіддача (рядок 1 : рядок 2) | 2,0 | 1,9 | -0,1 |
| 8. Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік (рядок 5 : :рядок 4) | 2000 | 1653,75 | -346,25 |
| 9. Випуск продукції на одиницю площі, грн./м2 (рядок 1 : рядок 3) | 100 | 105 | +5 |
| 10. Середньорічний виробіток одного верстата, грн (рядок 1 : рядок 4) | 17 600 | 16 537,5 | -1062,5 |
| 11.Середній виробіток за 1 верстато-год, грн.(рядок 1 :рядок 5) | 8,8 | 10,0 | +1,2 |
| 12.Коефіцієнт змінності (рядок 5 : : рядок 6) | 1,5 | 1,4 | -0,1 |
| Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продукції за даними, наведеними в табл. 7.2 І. З використанням величини основних фондів зміна величини виробничих основних фондів 36,3 • 2 = 72,6 тис. грн.; зміна фондовіддачі - (-20,1) • 696,3 = -69,63 тис. грн. |
| Разом +3,03 тис. грн. II. З використанням виробничих площ 1) зміна виробничих площ (-600) • 100 = -60,0 тис. грн.; |
| 2) зміна випуску продукції в розрахунку на одиницю площі 5 • 12 600 = 63,0 тис. грн. |
| Разом 3,0 тис. грн. III. З використанням кількості верстатів зміна кількості верстатів 5 -17,6 = 88 тис. грн.; 2) зміна середньорічного виробітку одного верстата (-1062,5) - 80 = -85 тис. грн. |
| Разом. 3,0 тис. грн. IV. З використанням відпрацьованого часу зміна кількості відпрацьованих годин (-17 700) • 8,8 = -155,76 тис. грн.; зміна виробітку за 1 верстато-годину: 1,2 • 13 200 = 158,76 тис. грн. |
| Разом 3,0 тис. грн. Те саме, але з трьома факторами можна подати так: зміна кількості верстатів 5 • 2000 • 8,8 = 88 000 грн.; зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік , (-346,25) • 80 • 8,8 = -243 760 грн.; 3) зміна середнього виробітку за 1 верстато-годину 1,2 • 1653,75 • 80 = 158 760 грн. |
| Разом +3000 грн. Зведення резервів, тис. грн. Підвищення фондовіддачі до планового рівня 69,63 Доведення виробничих площ до планового рівня 60,0 Підвищення середньорічного виробітку одного верстата до планового 85,0 Більш повне використання часу роботи верстатів 155,76 5. Доведення часу роботи кожного верстата до запланованого рівня 243,76 |
| Всього 243,76 |
Примітка. Оскільки всі резерви, крім другого, дублюють один одного, то слід брати тільки найбільший. Зменшення обсягу продукції за рахунок площ (екстенсивний фактор) не може бути резервом у разі виконання плану виробництва.
8. Аналіз забезпеченості і використання матеріальних ресурсів на підприємстві
Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання
Обов'язковою умовою стійкого виробничого процесу е своєчасне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Цими питаннями на підприємстві займається спеціальний підрозділ — відділ матеріально-технічного постачання, складські й транспортні служби. Значну увагу приділяють цьому плановий і технічний відділи, головні адміністратори підприємства.
У процесі аналізу необхідно дати оцінку, наскільки підприємство було в цілому забезпечене необхідними основними й допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з'ясувати причини і визначити винних осіб, якщо по будь-яки» позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.
Однією з причин може бути недбале складання плану постачання, внаслідок чого мають місце пропуски потрібних матеріалів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас допускаються прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. За допомогою аналізу слід з'ясувати, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підприємства.
Після цього треба проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання і дотримання передбачених угодами термінів виробництва та ритму. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов'язань. Це дає змогу уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними є також важливим фактором нормального забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.
Мета аналізу — показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення.
Певним показником у цій справі можуть бути суми штрафних санкцій, які подало підприємство своїм постачальникам для покриття збитків внаслідок порушень постачання. Доречно вивчити і "коефіцієнт корисної дії" цих санкцій, якість юридичного обґрунтування і супроводження. Взагалі юридичний бік процесу постачання, юридична підтримка договірних стосунків — дуже важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі.
Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів
Певна неритмічність, а також недопостачання можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів матеріалів та інших ресурсів. Отже, такі запаси виконують функцію амортизатора в постачанні.
При аналізі дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміки Їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, що розраховуються по групах і окремих видах матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошове, а й натуральне (дні запасу) вираження.
Незаповнення нормативів може спричинити неритмічність виробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, оскільки потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів.
Основними причинами відхилень від нормативів є:
• зміна суми вступних, складських запасів для виробництва;
• відхилення, пов'язані з надходженням ресурсів на підприємство;
• зміна обсягів випуску продукції;
• зміна норм витрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції;
• асортиментно-структурні зрушення у виробництві;
• недоліки в плануванні, обліку і зберіганні сировини й матеріалів;
• прорахунки в обчисленні нормативів тощо. Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, поліпшення стану Їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів.
Аналіз використання матеріальних ресурсів
Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією Їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та Їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задовільному матеріальному постачанні.
Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або зворотного до нього показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремих виробах. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат, ї нарешті, концентрують увагу на пошуку причин зміни цих показників і можливих резервів економії. В процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.
Аналіз виконання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є безперечно головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, слід урахувати, що основними причинами, які зумовлюють поступове Їх зниження, є:
а) конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощення;
б) вдосконалення технології виробництва;
в) повторне використання відходів виробництва;
г) коригування рецептур;
г) зменшення частки кінцевого браку продукції;
д) зміна якості матеріалів (сировини), що споживається, а також продукції, що виробляється;
е) інші.
Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування дає змогу запобігти зайвим затратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.
При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Проте у переважній більшості випадків мають місце так звані вимушені заміни, які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Вони або зумовлені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані потребою здешевлення виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обґрунтовані, внаслідок чого найчастіше шкодять виробництву — погіршують якість виробів, а отже, репутацію фірми. Тому при великій кількості замін матеріалів слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів, зокрема організації й управління на підприємстві.