Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовують у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути недостача цих матеріалів або суттєвий брак часу при виробництві.
Якщо всі перелічені вище заходи не дають змоги виробити необхідну кількість продукції через недостачу основних матеріалів, підприємство переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції, і Їх слід відносити до категорії вимушених.
Проте на підприємствах іноді трапляються такі випадки, коли ці зрушення викликані зовсім іншими причинами, однак маскуються під недостачу матеріалів і незадовільне постачання. Це потребує від аналітиків особливої пильності та об'єктивності. Слід також додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матеріально-технічного постачання. За вимогою адміністрації робітники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, починають "вишукувати" додаткові незамовлені матеріали, а в цей час основний процес постачання здійснюється без належного контролю.
У табл. 7.3. наведено всі показники для обрахування впливу факторів з боку постачання та використання матеріалів. Спрощений розрахунок передбачає визначення впливу тільки двох факторів, таких як:
1) зміна кількості використаного металу на виробництво основної продукції
(-40 т) • 2 = -80 шт.;
2) зміна матеріаловіддачі
+0,5 • 960 т = +480 шт.
Разом +400 шт.
Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дію наступних чотирьох факторів:
а) вплив понаднормативного залишку металу на початок року
+60 т • 2 = +120 шт.;
б) вплив зміни надходження металу за рік у порівнянні з планом
+40 т • 2 = +80 шт.;
в) вплив зміни залишку металу на кінець року (зворотний вплив)
(-20т) • 2 =-40 шт.;
г) вплив непланового використання металу на інші потреби (зворотний вплив)
(-120т) • 2=-240шт.
Разом -80 шт.
Ці розрахунки можна виконати з використанням показника норми витрат на одиницю продукції так:
Таблиця 7.3. Дані для аналізу використання матеріальних ресурсів
| Показник | За планом | Фактично | Відхилення |
| 1. Обсяг виробництва продукції, шт | 2000 | 2400 | +400 |
| 2. Залишок металу на початок року, т | 100 | 160 | +60 |
| 3. Надійшло металу за рік, т | 940 | 980 | +40 |
| 4. Використано металу — | |||
| всього, т | 1000 | 1080 | +80 |
| У тому числі: | |||
| на виробництво основної продукції | 1000 | 960 | -40 |
| на інші потреби | — | 120 | +120 |
| 5. Залишок металу на кінець року, т | 40 | 60 | +20 |
| 6. Норма витрат на одиницю продукції, т | 0,5 | 0,4 | -0,1 |
| 7. Вихід продукції з 1 т металу, шт. | 2 | 2,5 | +0,5 |
I) (-40): 0,5 = -80 шт.;
У тому числі у складі першого фактора:
а) 60 : 0,5= +120 шт.;
б) 40 : 0,5 = +80 шт.;
в) - (20) : 0,5 = -40 шт.;
г) - (120) : 0,5 = -240 шт.
Разом - 80 шт.
Всього 400 шт.
Відповідно до виконаних розрахунків резерви виробництва становлять 280 шт. (240 + 40), або 14% плану виробництва (280 : 2000 • 100). Виконаємо ще один розрахунок впливу факторів з використанням вартісних показників. Припустімо, що вартість одного виробу становить 900 грн., 1 т металу — 800 грн., загальні витрати інших матеріальних ресурсів за планом становлять 160 тис. грн., а фактично — 232 тис. грн.. Тоді згідно з даними табл. 7.3 можна скласти табл. 7.4 і виконати такі розрахунки факторів, як:
1) зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції
40 • 1,875 = +75 тис. грн.;
2) зміна матеріаловіддачі порівняно з планом 0,285 • 1000 = +285 тис. грн.
Разом +360 тис. грн. Другий варіант розрахунків з використанням показника матеріаломісткості продукції:
1) зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції
40 : 0,5333 = +75 тис. грн.;
2) зміна матеріаломісткості продукції порівняно з планом (зворотний вплив) –
(-0,0704) • 2160 тис. грн. : 0,5333 = +285 тис. грн.
Разом +360 тис. грн. Дані цієї таблиці свідчать про те, що поліпшення використання матеріалів порівняно з планом дало змогу підприємству здійснити додатковий випуск. Згідно з розрахунками впливу факторів цей випуск становив 285 тис. грн., або 79% усього понад планового обсягу продукції (285 : 360 • 100).
Таблиця 7.
| Показник | За планом | Фактично | Відхилення |
| 1. Товарна продукція, тис. грн | 1800 | 2160 | +360 |
| 2. Витрати основних матеріалів металу, тис. грн. | 800 | 768 | -32 |
| 3. Витрати інших матеріальних ресурсів, тис. грн. | 160 | 232 | +72 |
| 4. Разом матеріальні затрати, тис. грн. | 960 | 1000 | +40 |
| 5. Матеріаловіддача (рядок 1 :рядок 4) | 1,875 | 2,16 | +0,285 |
| 6. Матеріаломісткість продукції (рядок 4 : рядок 1) | 0,5333 | 0,4629 | -0,0704 |
Щодо резервів виробництва продукції, то вони пов'язані з непропорційно високими витратами інших матеріальних ресурсів. При виконанні плану виробництва на 120% витрати по цій статті виконані на 145%, тому мають місце необґрунтовані витрати в сумі 40 тис. грн. (резерви собівартості), а резерви виробництва становитимуть 85 тис. грн. (40 • 1,875).
9. Аналіз собівартості продукції
Собівартість продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат з виробництва та реалізації. Розрізняють собівартість виробничу й повну, собівартість усього товарного випуску і окремих видів продукції. Залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну і фіксовану частину собівартості продукції.
Під час аналізу звичайно використовують такі показники:
1) валові затрати;
2) собівартість товарної продукції;
3) витрати на 1 грн. товарної продукції;
4) собівартість окремих видів продукції.
Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:
· оцінка виконання плану за собівартістю продукції в цілому по підприємству, а також за окремими видами продукції;
· вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових у розрізі статей, а також за окремими видами і групами продукції;
· пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.
Під час аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансово-майновий стан підприємства і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.
Оцінка виконання плану собівартості. План за собівартістю продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. В останньому випадку говорять про понад планове зниження собівартості продукції. Для вивчення собівартості продукції у динаміці більш придатний показник витрат на 1 грн. товарної продукції (З), який обчислюється за формулою:
З=
де С — собівартість товарної продукції,
Т — вартість товарної продукції в цінах реалізації,
Цей показник одночасно може виконувати роль і в певному відношенні показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо він дорівнює 80 коп. на 1 грн. товарної продукції, то це свідчить, що рентабельність виробництва становить 20 (100-80) коп. по відношенню до 1 гри. товарної продукції. Природно, цей показник залежить від зміни суми собівартості продукції. Проте він також залежить від:
• структури й асортименту продукції, що виробляється;
• рівня цін на продукцію певного підприємства на готову продукцію.
Особливих пояснень потребує фактор асортиментно-структурних зрушень, дія якого проявляється тоді, коли рівень витрат на окремі види продукції неоднаковий.
Для визначення впливу кожного з перелічених факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Вихідні дані для розрахунків наведено в табл. 8.1, з якої видно, що порівняно з первісним планом фактичні витрати зменшились на 1 коп. (91—92). Визначимо кількісний вплив різних факторів на відхилення послідовним відніманням відповідних показників:
1) зрушення у структурі та асортименті випущеної продукції
93 - 92 = +1 коп.;
2) зміна собівартості окремих видів продукції
96 - 93 = +3 коп.;
3) зміна цін на випущену продукцію
91 - 96 = -5 коп.
Разом -1 код.
Таблиця 8.1. Дані для розрахунку виконання плану собівартості
| Показник | За первісним планом | Фактично | ||
| за планом, перерахованим на фактичний асортимент і структуру виробництва | у цінах плану, але фактичної собівартості продукції | У цінах , які діяли | ||
| 1. Повна собівартість товарної продукції, тис. грн. 2. Товарна продукція, тис. грн. 3. Затрати на 1 грн. товарної продукції, коп. | 874 950 92 | 930 1000 93 | 960 1000 96 | 960 1055 91 |
Аналіз витрат за елементами і статтями. Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Елементні витрати — це однорідні за складом витрати підприємства. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати (табл. 8.2). Аналіз витрат за їхніми елементами дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріало -, фондо -, енерго - та трудомісткість виробництва).