Тому на стадії виготовлення продукції за допомогою ФВА детально вивчається продукція, виявляються зайві витрати, проводиться усунення зайвих функцій товару і таким чином досягається зниження витрат на виробництво продукції. Основною вимогою при цьому є те, щоб продукція в результаті ФВА не втратила свого товарного вигляду. Наприклад, АО “Україна” виробляє пальта. Основна мета діяльності фірми – випускати сучасні моделі одягу, які користуються попитом на ринку, з найменшими витратами. І цього підприємство дійсно досягає за допомогою проведення ФВА на стадії моделювання та конструювання продукції. Інженер-економіст вивчає функції виробу, його вартість та вносить пропозиції щодо зниження витрат на виробництво продукції, до того ж урешті решт пальто не втратить свого товарного вигляду. Дані пропозиції можуть стосуватися заміни дорогої тканини на більш дешеву, застосування оптимальної ширини тканини, більш економного розкрою, усунення деталей, які не несуть ніякого змістового навантаження (по суті зайві) і т.д. При цьому продукція виконуватиме свою основну функцію, а підприємство матиме реальні можливості щодо зниження витрат на виробництво та збільшення прибутку.
Таким чином, ФВА являє собою ефективний спосіб виявленя резервів зменшення витрат, який полягає в пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій товару при одночасному усуненні зайвих. Його основними джерелами є конструкторсько-технологічна та нормативна документація, дані позаоблікової інформації. Розглянуті основні напрями формування трьох видів аналізу: Управлінський та фінансово-економічний види мають різні напрями, які зумовлюються метою та задачами аналізу.
Для систематизації напрямів аналізу слід виділити передусім ті з них, які однаково притаманні й управлінському, і фінансово-економічному аналізу. Ними будуть такі:
1) аналіз за часом проведення і характером прийняття управлінських рішень:
а) попередній (прогнозний) здійснюється до проведення господарських операцій і застосовується для обгрунтування управлінських рішень щодо планових завдань, прогнозування, оцінки очікуваного виконання розрахункових та планових показників, усунення небажаних результатів господарювання;
б) оперативний (ситуаційний) виконується відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації впродовж короткого періоду часу (зміна, доба, декада). Він набуває особливого значення в умовах ринкової економіки, коли виробничі та ринкові ситуації надзвичайно динамічні і потребують постійної відповідної реакції з боку керівництва підприємства;
в) ретроспективний (наступний) аналіз проводиться після здійснення господарських операцій, як правило, за даними звітності за місяць, квартал, рік і т.д. Його дані використовуються для виявлення невикористаних резервів, об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємства;
г) перспективний (прогнозний) аналіз дає можливість на основі ретроспективного аналізу вивчити тенденції та закономірності розвитку підприємства, виявити невикористані можливості, обгрунтувати економічні показники на перспективу.
Підприємство досягає значної ефективності виробництва, в першу чергу збільшення прибутку, якщо на ньому впроваджені всі вказані види аналізу, які тісно пов’язані між собою;
2) за періодичністю проведення економічний аналіз може здійснюватися:
а) за зміну, добу (щоденний);
б) за декаду (подекадний);
в) за місяць, квартал (щомісячний, щоквартальний);
г) за рік (щорічний);
3) за змістом програми аналіз може бути:
а) комплексний – вивчається вся діяльність підприємства;
б) тематичний – вивчаються окремі сфери діяльності підприємства, які найбільш актуальні на даний момент, наприклад, аналіз використання матеріальних ресурсів, використання фонду оплати праці, рентабельність капіталу;
4) за методами вивчення об’єктів аналіз поділяється на:
а) порівняльний – проводиться порівняння звітних даних з даними плану (аналізується виконання планових показників), минулого звітного періоду (вивчається динаміка показників) з даними передових підприємств, а також з даними конкурентів. Виділяють такі види порівняльного аналізу:
горизонтальний – за його допомогою розраховуються абсолютні та відносні відхилення статей (або груп статей) порівняно з початком звітного періоду, з минулим періодом;
вертикальний аналіз – використовується для вивчення структури коштів та їх джерел шляхом обчислення питомої ваги ( у відсотках або коефіцієнтах) окремих статей в узагальнених показниках, наприклад частки основних і оборотних коштів у загальній сумі коштів підприємства;
трендовий аналіз – базується на розрахунку відносних відхилень показників за ряд років від рівня базового року, для якого всі показники приймаються за 100%;
б) факторний аналіз – здійснюється з метою виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;
в) діагностичний аналіз – застосовується для з’ясування причин порушення нормального перебігу виробничого процесу, бездіяльності, які потребують додаткових коштів і часу. Наприклад, коли темпи зростання товарної продукції випереджають темпи росту обсягу продаж, це свідчить про те, що на підприємстві збільшуються залишки нереалізованої продукції. При цьому необхідно визначити причини даного явища і розробити заходи по зменшенню залишків;
г) маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) – це метод оцінки та обгрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома основними показниками: обсягом продаж (реалізації), собівартістю і прибутком, прогнозуванням величини кожного з цих показників при заданих значеннях інших;
д) економіко-статистичний аналіз – застосовується для вивчення різних масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону; проводиться статистичними органами;
є) маркетинговий аналіз – здійснюється службою маркетингу підприємства і застосовується для вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції, попиту й пропозиції, комерційного ризику формування цінової політики та ін.;
ж) економіко-матемичний аналіз – застосовується для визначення оптимального варіанта розв’язання економічних задач, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого та ефективнішого використання ресурсів. Широке застосування цього напряму економічного аналізу спостерігається у розкрійних виробництвах підприємств;
5) за користувачами аналітичної інформації аналіз може бути:
а) внутрішній – здійснюється на підприємстві для потреб управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю;
б) зовнішній – здійснюється на основі статистичної та фінансової звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами;
6) за об’єктами, що аналізуються, економічний аналіз є:
а) внутрішньоцеховий;
в) внутрішньозаводський ;
г) міжзаводський, міжфабричний
д) галузевий, міжгалузевий, регіональний, міжрегіональний.
Економічний аналіз може проводитись вручну або з використанням даних вихідної комп’ютерної інформаці.
4. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками.
Економічний аналіз – спеціальна галузь знань, становлення якої, як науки обумовлювалося об’єктивними вимогами й умовами, властивими появі будь-якої нової галузі наукових знань. Перше з них – практична потреба. Професійна маркетингова діяльність, ринкові відносини при їхній повній комерціалізації, вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають кінцеві фінансові результати, усе це вимоги, що обумовлюють необхідність наступних, поточних і перспективних аналітичних розробок.
Друга умова пов’язана з розвитком самої науки в цілому і її окремих галузях. В міру розвитку науки відбувалася і диференціяція її галузей. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціяції суспільних наук. Колись окремі форми економічного були притаманні переважно обліковим наукам: бухгалтерському обліку, статистиці. Але в міру поглиблення економічної роботи на підприємствах виникла необхідність у виділенні аналізу як відособленої системи знань, оскільки.ю облікові дисципліни вже не здатні були відповідати на усі вимоги практики.
Сформувавши в самостійну науку економічний аналіз, комплексно, системно використовує дані, а в ряді випадків способи і прийоми дослідження, властиві статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці й іншим безпосередньо зв’язаним з ним наукам.
Але дотепер немає чітко виражених границь між економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами. Найбільш тісні зв’язки існують між бухгалтерським обліком і економічним аналізом.
Бухгалтерський облік був і є основним “постачальником” економічної інформації на підприємстві. Бухгалтерський облік відбиває господарські операції в первинній документації, записі їх у регістрах синтетичного й аналітичного обліку у бухгалтерській звітності. Складання балансу допомагає проаналізувати стан господарський засобів і джерел їхнього утворення, з’ясувати, чи всі резерви використані підприємством для збільшення прибутку, з’ясувати, які недоліки гальмували господарську діяльність у минулому звітному періоді.