На початок періоду: К п = 1 638/728 = 2.25
На кінець періоду: К п = 2 171/780 = 2.78
Очевидно, що оборотних активів достатньо для розрахунків по короткострокових зобов’язаннях, що свідчить про захищеність кредиторів від непогашення боргів підприємством. Але треба звернути увагу на те, що за нормальних обставин підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютним показником здатності повернути борги, бо характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість.
Отже, аналізуючи фінансову звітність, доцільно використовувати коефіцієнти загальної та абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт загальної ліквідності (або коефіцієнт швидкої ліквідності, або коефіцієнт “ лакмусового папірця ”). На відміну від коефіцієнту покриття цей показник враховує якість оборотних активів, бо при його розрахунку беруть найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються через те, що вони не швидко перетворюються у гроші).
Оборотні активи Запаси Витрати
(ряд.260) - (ряд.100 … + майбутніх періодів…
ряд.140) (ряд.270 *)
К з.л. = - ------------------------------------------------------------------------
(ряд.620) (ряд.630 *)
У нашому прикладі 400 + 20 + 100 + 156
На початок року: К з.л = - ------------------------------- - = 0.93
728
На кінець року: 500 + 80 + 120 + 221
К з.л. = - ----------------------------- - = 1.18
780
Практичний досвід підказує, що коефіцієнт загальної ліквідності не повинен бути нижче 1. З наших розрахунків видно, що коефіцієнт загальної ліквідності на початок року не забезпечував ліквідності. На кінець року стан трохи покращився.
При аналізі платоспроможності слід звертати увагу на взаємозв’язок між коефіцієнтами покриття та загальної ліквідності. Якщо значення коефіцієнту ліквідності низьке, а коефіцієнту покриття високе, то це означає, що у підприємства значні матеріально-виробничі запаси, і, можливо, воно не може реалізувати свою продукцію.
Грошові кошти і поточні фінансові інвестиції визначають ту частину короткострокових боргів, що може бути сплачена негайно. Для цього розраховується коефіцієнт абсолютної ліквідності (К абс.л).
Грошові кошти
та їх еквіваленти + поточні інвестиції
(ряд.230 + ряд.240) (ряд.220)
К абс.л = - ----------------------------------------------------------
Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх
(ряд.620) періодів (ряд.630)
У нашому прикладі
Зазначимо, що у Положенні № 323 орієнтовне значення коефіцієнту абсолютної ліквідності має бути не менше 0.2 - 0.25. Як видно з наших розрахунків, на кінець звітного періоду підприємство мало можливість негайно погасити 44 % своїх короткострокових зобов’язань. В цілому коефіцієнт абсолютної ліквідності позитивно характеризує платоспроможність підприємства, бо строки погашення зобов’язань не настають одночасно.
Очевидно, що всі показники говорять про достатню платоспроможність підприємства, крім К з.л. на початок періоду.
Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Важливим показником фінансової стабільності підприємства є коефіцієнт автономії (К авт). Він обчислюється як відношення суми власного капіталу до суми активів підприємства.
У нашому прикладі:
На початок року: К авт = 2 184/3 744 = 0.583
На кінець року К авт = 2 691/4 641 = 0.579
Ці розрахунки свідчать про те, що у фінансуванні активів частка власного капіталу більша, ніж залученого. Чим вище значення коефіцієнту, тим нижчий ризик для кредиторів при укладанні договорів, видачі кредитів та здійсненні інвестиційної діяльності.
3. При аналізі фінансового стану підприємства важливо визначити, наскільки ефективно керівництво управляє активами, що довірені йому власниками підприємства.
Для оцінки управління активами підприємства використовується коефіцієнт оборотності активів (К о.а.). Він розраховується як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості активів.
7 790 7 790
К о.а = - ----------------------- - = - ---------- - = 1.86
(3 744 + 4 641): 2 4 192.5
Цей показник характеризує суму доходу (виручки), яку отримує підприємство від реалізації продукції на 1 грн, що вкладена в активи підприємства.
Особливу увагу при аналізі використання активів слід приділити управлінню оборотними активами: товарно-матеріальними запасами і дебіторською заборгованістю.
У більшості сфер діяльності необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення відповідного об’єму виробництва та продажу. З іншої сторони, надлишкові запаси ” заморожують ” грошові кошти. В управлінні запасами існує підхід, який називається “ точно в строк ”, тобто підтримування запасів на можливо низькому рівні, достатньому для виробництва.
Коефіцієнт оборотності запасів показує число разів їх поповнення за період для забезпечення поточного обсягу виробництва і продажу.
(ряд.040 ф.№ 2)
К о.з = - -------------------------------------------------------------
(Запаси на початок + запаси на кінець): 2
(ряд.100…140 гр.3 + ряд 100…140 гр.4)
Якщо цей коефіцієнт збільшується, то це означає, що запаси обертаються скоріше.
У нашому прикладі коефіцієнт оборотності запасів на початок періоду
5 540
Ко.з = - ------------------------------------ - = 5.0
(510 + 452 + 640 + 610): 2
У деяких джерелах замість величини собівартості продукції у чисельнику формули вказують чистий доход (виручку) від реалізації продукції.
Якщо розділити тривалість звітного періоду (один рік) на розрахований коефіцієнт оборотності запасів, то отримаємо кількість днів, через яку слід поповнювати запаси. У нашому прикладі це 365: 5.0 = 73 дні.
4. Аналіз активів та пасивів балансу підприємства починають з аналізу динаміки валюти балансу.
Зростання валюти балансу порівняно з попереднім періодом - добрий знак, але слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Дуже добре, якщо це сталося за рахунок збільшення власного капіталу, однак над збільшенням боргових зобов’язань варто замислитися.
Зменшення валюти балансу сигналізує про деяке згортання діяльності підприємства. Але єдиного для всіх діагнозу тут поставити неможливо, причини у кожного підприємства свої. Багато залежить від того, за якими саме статтями спостерігається зменшення. Іноді це є наслідком “ чищення “ балансу, а саме - звільнення від зайвих зв’язків з іншими суб’єктами (розподіл підприємства, виділення дочірніх компаній тощо).
Динаміку змін у структурі активів і пасивів можна простежити, порівнюючи абсолютні величини кожної статті балансу на кінець і на початок періоду. Таким порівнянням підлягають також підсумкові величини за розділами. Порівнюючи показники балансу з різних розділів, можна використати найпростіші визначення платоспроможності та ліквідності.
Підприємство вважається платоспроможним, якщо його активи більші, ніж зовнішні зобов’язання. Підприємство вважається ліквідним, якщо воно здатне сплатити свої короткострокові зобов’язання за рахунок поточних активів.
Розглянемо методику аналізу активів та пасивів на прикладі ф. № 1.
1. Стан на початок періоду.
· Загальна сума активів становить 3 744 тис.грн, а зовнішні зобов’язання складають - 1 560 тис.грн (832 + 728). Отже, за визначенням, підприємство на початок періоду було платоспроможним.
· Загальна сума короткострокових зобов’язань - 728 тис.грн, а поточні активи дорівнюють 676 тис.грн (1 638 - 510-452). Отже, на початок року підприємство не було ліквідним.
2. Співвідношення у балансі на початок періоду.
· Зіставимо величину власного капіталу із загальною сумою фінансових коштів, якими користується підприємство.
Власний капітал складає 2 184 тис.грн, а загальна сума фінансових джерел, якими користується підприємство становить 3 744 тис.грн. Визначимо, яка частка з усіх джерел припадає на власний капітал: 2 184/3 744 * 100 % = 58.3 %, тобто більше половини усіх фінансових коштів, задіяних підприємством. Інша частина усіх джерел - зовнішні зобов’язання, які складають, як вже було визначено, 1 560 тис.грн. Тоді пропорція (співвідношення) власного капіталу та зовнішніх зобов’язань складається так: 2 184: 1 560. Округливши ці числа до 1 000, отримаємо приблизне співвідношення - 2.0: 1.5
3. Зміни протягом періоду.
· Валюта балансу збільшилася на 897 тис.грн (4 641 - 3 744). Проаналізуємо, за рахунок чого відбулося це загальне збільшення. Якщо розглядати пасив, то очевидно, що максимальне збільшення спостерігається у першому розділі “ Власний капітал". Його величина збільшилася на 507 тис.грн (2 691 - 2 184).
В свою чергу, серед статей першого розділу найбільші зміни відбулися по статті “ Інший додатковий капітал “ (наприклад, підприємство безкоштовно отримало від іншого підприємства необоротні активи): 621 - 230 = 391 тис.грн
· Розглянемо зміни у поточних активах. На початок періоду вони складають 676 тис.грн, а на кінець - 921 тис.грн (2 171 - 640 - 610). В свою чергу, найсуттєвіші зміни відбулися по статті “ Інша поточна дебіторська заборгованість". Її сума збільшилася у 4 рази (80: 20).
· Довгострокові зобов’язання збільшилися на 1 170 - 832 = 338 тис.грн,
тобто підприємство додатково отримало довгостроковий кредит.
· Частка власного капіталу на кінець періоду складає: 2 691/4 641 * 100 % = 58.0 %.
Це несуттєво менше, ніж на початок року (на 0.3 %), але треба слідкувати за тим, щоб не встановилася тенденція до зменшення цього показника. В іншому випадку, це буде означати поступову втрату фінансової незалежності підприємства.
· Співвідношення власного капіталу та зовнішніх зобов’язань на кінець року становить 2 691: (1 170 + 780) = 2 691: 1 950. Якщо округлити ці числа до 1 000, то отримаємо приблизне співвідношення 3: 2.
4. Стан балансу на кінець періоду.
· Очевидно, що загальна сума активів дорівнює 4 641 тис.грн, а зовнішніх зобов’язань - 1 950 тис.грн. отже, на кінець періоду підприємство теж є платоспроможним.
· Поточні активи оцінюються в 921 тис.грн, а поточні (короткострокові) зобов’язання становлять 780 тис.грн. Отже, на кінець року підприємство стало ліквідним.