Д - кількість днів, відпрацьованих одним робочим за рік;
Т - середня тривалість робочого дня, годин;
В г - середньогодинний виробіток продукції одним робочим, грн.
Таблиця 1 - Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції
| № з\п | Назва показника | Умовне позна-чення | План | Факт | Виконання плану, % | Відносне відхилення, % | Абсолютне відхилення (+, - ) |
| 1 | Валова продукція, тис.грн | ВП | 160 000 | 240 000 | 150 | 50.0 | + 80 000 |
| 2 | Середньорічна чисельність робочих, люд | ЧР | 1 000 | 1 200 | 120 | 20.0 | + 200 |
| 3 | Відпрацьовано усіма робочими за рік: днів годин | S Д t | 250 000 2 000 000 | 307 200 2 334 720 | 122.88 116.736 | 22.88 16.736 | + 57 200 + 334 720 |
| 4 | Середньорічний виробіток одного робочого, тис.грн | В р | ? 160 | 200 | 125 | 25.0 | + 40 |
| 5 | Кількість відпрацьованих днів одним робочим за рік | Д | ? 250 | 256 | 102.4 | 2.4 | + 6 |
| 6 | Середньоденний виробіток одного робочого, грн. | В д | ? 640 | 781.25 | 122.1 | 22.1 | + 141.25 |
| 7 | Середня тривалість робочого дня, годин | Т | ? 8 | 7.6 | 95 | 5.0 | 0.4 |
| 8 | Середньогодинний виробіток одного робочого, грн. | В г | ? 80 | 102.796 | 128.5 | 28.5 | + 22.796 |
Об’єкт аналізу - понадплановий випуск валової продукції на суму 80 млн.грн. Перед аналізом слід зазначити, що алгебраїчна сума впливу факторів обов’язково повинна дорівнювати об’єкту аналізу, тобто змінам результативного показника (у даному прикладі це - обсяг валової продукції). В протилежному випадку - це свідчить про припущення помилок.
Отже, 4 - факторна модель валової продукції:
Тоді за методикою способу ланцюгових підстановок:
ВП пл = 1 000 * 250 * 8 * 80 = 160 000 тис.грн
ВП умов 1 = 1 200 * 250 * 8 * 80 = 192 000 тис.грн
ВП умов 2 = 1 200 * 256 * 8 * 80 = 196 608 тис.грн
ВП умов 3 = 1 200 * 256 * 7.6 * 80 = 186 778 тис.грн
ВП ф = 1 200 * 256 * 7.6 * 102.796 = 240 000 тис.грн
Таким чином, на понадплановий випуск валової продукції на суму 80 000 тис.грн вплинули такі фактори:
а) збільшення чисельності робочих:
D ВП чр = ВП умов 1 - ВП пл = 192 000 - 160 000 = + 32 000 тис.грн
б) збільшення кількості днів, відпрацьованих одним робочим за рік:
D ВП д = ВП умов 2 - ВП умов 1 = 196 608 - 192 000 = + 4 608 тис.грн
в) зменшення середньої тривалості робочого дня:
D ВП т = ВП умов 3 - ВП умов 2 = 186 778 - 196 608 = - 9 830 тис.грн
г) збільшення середньогодинного виробітку одного робочого:
D ВП в г = ВП ф - ВП умов 3 = 240 000 - 186 778 = + 53 222 тис.грн
Разом + 80 000 тис.грн
Спосіб абсолютних різниць - одна з модифікацій елімінування.
Як і спосіб ланцюгових підстановок, він використовується для розрахунку впливу факторів на зміну результативного показника (у нашому прикладі це - валова продукція).
І хоча його використання обмежене, завдяки своїй простоті він набув широкого застосування в ЕА.
Особливо ефективно він використовується у тому випадку, якщо вихідні дані вже включають у себе абсолютні відхилення факторів.
При його використанні величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту вивчаємого фактора на планову величину факторів, які знаходяться у математичній моделі праворуч від нього, і на фактичну величину факторів, які знаходяться ліворуч від нього.
Це видно з моделі нижче.
Розглянемо алгоритм розрахунку для мультипликативної факторної моделі типу X = a * b * c *d. Маємо планові і фактичні показники, а також їх абсолютні відхилення:
D a = а ф - а пл; D b = b ф - b пл; D с = с ф - с пл; D d = d ф - d пл. (2)
Алгоритм:
D Х а = D а * b пл * c пл * d пл
D Х b = а ф * D b * c пл * d пл
D Х с = а ф * b ф * D c * d пл
D Х d = а ф * b ф * c ф * D d
Як бачимо з наведеної схеми, розрахунок базується на послідовній заміні планових значень факторних показників на їх відхилення, а потім на фактичні показники.
Використаємо спосіб абсолютних різниць для нашого прикладу.
Тоді: D ВП чр = (ЧР ф - ЧР пл) * Д пл * Т пл * В г пл
D ВП чр = (1 200 - 1 000) * 250 * 8.0 * 80.0 = + 32 000 тис.грн
D ВП д = ЧР ф * (Д ф - Д пл) * Т пл * В г пл
D ВП д = 1 200 * (256 - 250) * 8.0 * 80.0 = + 4 608 тис.грн
D ВП т = ЧР ф * Д ф * (Т ф - Т пл) * В г пл
D ВП т = 1 200 * 256 * (7.6 - 8.0) * 80.0 = - 9 830 тис.грн
D ВП в г = ЧР ф * Д ф * Т ф * (В г ф - В г пл)
D ВП в г = 1 200 * 256 * 7.6 * (102.796 - 80.0) = + 53 222 тис.грн
Разом + 80 000 тис.грн
Таким чином, спосіб абсолютних різниць дає ті ж результати, що і спосіб ланцюгових підстановок. Тут теж треба слідкувати, щоб алгебраїчна сума змін факторів дорівнювала величині загальної зміни результативного показника.
Далі розглянемо спосіб відносних різниць, який теж використовується для вимірювання впливу факторів на зміну результативного показника. Він простіший за ланцюгові підстановки, що за певних обставин робить його дуже ефективним. Особливо, коли вихідні дані включають вже розраховані раніше відносні відхилення показників в % або в коефіцієнтному вигляді.
Розглянемо методику розрахунків для мультиплікативної моделі виду:
Х = а * b * c
Спочатку необхідно обчислити відносні відхилення факторних показників:
а ф - а пл b ф - b пл с ф - с пл
D а % = - ---------- - * 100; D b % = - ---------- - * 100; D с % = - --------- - * 100
а пл b пл с пл
Тоді відхилення результативного показника за рахунок кожного фактора обчислюється таким чином:
Х пл * D а % (Х пл + DХ а) * D b % (Х пл + DХ а + D Х b) * Dс %
DХ а = - -------------; D Х b = - ------------------------; D Х с = - -----------------------
100 100 100
Згідно цьому правилу, для розрахунку впливу першого фактору необхідно планову (базисну) величину результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора і результат поділити на 100.
Для розрахунку впливу другого фактору треба до планової величини результативного показника додати зміну його за рахунок першого фактору і тоді одержану суму помножити на відносне відхилення другого фактора і результат поділити на 100.
Вплив третього фактору обчислюється аналогічно.
Розглянемо цю методику на нашому прикладі:
ВП пл * D ЧР % 160 000 * 20 %
D ВП чр = - ------------------ - = - -------------------- - = + 32 000
100 100
(ВП пл + D ВП чр) * D Д % (160 000 + 32 000) * 2.4 %
D ВП д =---------------------------------- - = - ------------------------ - = + 4 608
100 100
(ВП пл + D ВП чр + D ВП д) * DТ % (160 000 + 32 000 + 4 608) * ( - 5) %
D ВП т = - ----------------------------------- - = - ------------------------------ - = - 9 830
100 100
(ВП пл + D ВП чр + D ВП д + D ВП т) * DВ г %
D ВП в г = - ---------------------------------------------------------------
100
(160 000 + 32 000 + 4 608 - 9 830) * 28.5 %
D ВП в г = - ------------------------------------------------------------ - = + 53 222
100
Як бачимо, результати розрахунків ті ж, що і при використанні попередніх способів. Спосіб відносних різниць зручно використовувати, коли треба розрахувати вплив великого комплексу факторів (8 - 10 і більше). Тоді на відміну від попередніх способів значно скорочується кількість розрахунків.
1. Поняття інформації, економічної інформації. Вимоги до інформації.
1. Класифікація джерел аналізу.
2. Перевірка інформації. Етапи організації аналітичної роботи на підприємстві.
3. Аналітичні функції підрозділів підприємства.
4. Документальне оформлення результатів аналізу.
1. Глибина і результативність ЕА залежать від обсягу, своєчасності та якості використаної інформації.
Інформація - це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. Економічна інформація відображає процеси і явища господарської діяльності підприємства, зокрема, в умовах ринкової економіки. ЕА не обмежується тільки економічними даними, а використовує технічну, технологічну та іншу інформацію.
Вимоги до інформації:
аналітичність - вся економічна інформація незалежно від джерел надходження повинна відповідати потребам аналітика, тобто забезпечувати аналітичну роботу у необхідних напрямках з максимальною деталізацією, яка у цей момент необхідна аналітику. Саме тому вся система інформаційного забезпечення повинна удосконалюватися та застосовувати нові форми накопичення та зберігання даних (комп’ютерна техніка);
об’єктивність - необхідна для ефективності зроблених на основі інформації висновків, а інакше розроблені аналітиками рекомендації можуть нанести збитки підприємству;
єдність - мається на увазі однаковість, єдність інформації, яка надійшла з різних джерел. З цього можна зробити висновок про необхідність усунення дублювання інформації;
оперативність - інформація повинна поступати до аналітика якомога швидше. Цьому також сприяє використання комп’ютерів;
раціональність - інформація має бути найбільш повною при мінімальних витратах на її збирання, зберігання та обробку.
Крім цих вимог існують такі: повнота інформації; своєчасність; різнобічність; доброякісність; корисність.
Звісно, що всі ці вимоги до інформації повинні діяти у системі, бо, якщо якась з вимог не виконується, вся інформація може втратити сенс. Наприклад, інформація може бути своєчасною, доброякісною та інше, але для конкретного підприємства нецікавою, тоді втрачається корисність інформації. Або інший приклад, підприємство отримало доброякісну, корисну та інш. Інформацію (про можливого майбутнього партнера - постачальника), але несвоєчасно (його вже “ перехопив “ інший виробник). Така інформація теж нецікава для підприємства.