У процесі аналізу вивчається склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого обладнання. Наприклад, коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з плановим, вивчати його в динаміці.
Фактори, які впливають на використання устаткування і машин:
1. Зміни асортименту продукції, а отже, і потреби в окремих видах устаткування.
2. Рівень забезпеченості матеріальними ресурсами і кваліфікованою робочою силою.
3. Технічний стан, якість ремонтів і догляду за устаткуванням тощо.
Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва є забезпечення підприємства основними фондами у необхідній кількості і ефективне їх використання.
Задачі аналізу технічного рівня розвитку підприємства:
- визначити забезпеченість підприємства основними фондами і рівень їх використання по узагальнюючим та по частковим показникам, встановити причини змін цих показників;
- розрахувати вплив використання основних фондів на обсяг випуску продукції;
- вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства;
- виявити резерви підвищення ефективності використання основних фондів.
Далі під час аналізу перевіряється виконання плану з впровадження нової техніки, введення в дію нових об’єктів, ремонту основних фондів. Також визначається частка автоматизованого обладнання. Для характеристики вікового складу і морального зношення основні фонди групуються за строком експлуатації (до 5, 5 - 10, 10 - 20 та більше 20 років).
Для характеристики технічного стану машин, обладнання, інструментів застосовують групування за технічною придатністю:
- придатне обладнання;
- обладнання, яке потребує капітального ремонту;
- непридатне обладнання, яке треба списати.
Для вивчення забезпеченості підприємства основними фондами порівнюють за окремими видами їх фактичну наявність з плановою потребою, необхідною для виконання плану з випуску продукції.
Узагальнюючими показниками, які характеризують рівень забезпеченості підприємства основними промислово-виробничими фондами, є фондоозброєність праці та технічна озброєність праці.
Показник загальної фондоозброєності праці розраховується
Середньорічна вартість ОВФ
ФО заг = - ------------------------------------------------------------------------
Середньооблікова чисельність робочих у найбільшу зміну
Показник технічної озброєності праці розраховується так
Вартість виробничого обладнання
ТО = - ----------------------------------------------------------------------------------
Середньооблікова чисельність робочих у найбільшу зміну
Темпи зросту технічної озброєності праці порівнюють з темпами зросту продуктивності праці. Бажано, щоб темпи зросту продуктивності праці випереджали темпи зросту технічної озброєності праці.
4. Суттєвим елементом інтенсифікації промислового виробництва та швидкого зростання національного багатства України є раціональне використання сировинних, паливно-енергетичних та інших МР (Матеріальних Ресурсів). Необхідною умовою виконання плану випуску продукції є повне і своєчасне забезпечення підприємств сировиною і матеріалами (далі - С. і М.) необхідного асортименту і якості. При цьому потреби підприємства можна задовольнити двома способами:
· екстенсивним - придбанням більшої кількості МР;
· інтенсивним - більш економічним використанням тих МР, що є на підприємстві.
Питаннями забезпечення МР для виробництва займається на підприємстві спеціальний підрозділ - відділ матеріально-технічного постачання (МТП), складські і транспортні служби.
Задачі аналізу забезпечення і використання МР:
· оцінка реальності планів МТП, ступеню їх виконання та впливу на обсяг продукції, її собівартість;
· оцінка рівня ефективності використання МР;
· виявлення резервів економії МР і розробка відповідних заходів по їх використанню.
Джерела інформації:
· план МТП, замовлення, договори на постачання МР;
· оперативні дані відділу МТП;
· відомості аналітичного бухгалтерського обліку про надходження, витрати та залишки МР.
В процесі аналізу слід з’ясувати причини і визначити винних осіб, якщо викрилися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва. При цьому треба розрізняти: де провина постачальників, а де недогляд якогось працівника підприємства.
При аналізі забезпеченості МР у першу чергу треба проаналізувати якість С. і М., комплектність і своєчасність постачання, а також норми, які є основою розрахунку потреби підприємства у МР. Звісно, повне і своєчасне постачання залежить від вибраних підприємством партнерів-постачальників. Тому є потреба у контролі за виконанням договірних умов постачальниками. Взагалі, юридичний бік процесу постачання - дуже важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі (які заходи вживались у разі затримок, розмір відповідних збитків та розмір штрафних санкцій тощо).
Слід мати на увазі, що виходячи з існування екстенсивного і інтенсивного способів забезпечення МР, реальна потреба у зовнішньому постачанні розраховується як різниця між загальною потребою у певному виді МР і сумою власних внутрішніх джерел її покриття (скорочення відходів С. і М., вторинне використання С., власне виготовлення М. І напівфабрикатів, економія С. і М. внаслідок впровадження досягнень НТП тощо).
Багато уваги приділяють під час аналізу стану складських запасів МР. В процесі аналізу перевіряють відповідність фактичного розміру запасів МР нормативному. Також перевіряють стан запасів С. і М. на предмет виявлення зайвих і непотрібних. Якщо якийсь МР не витрачався протягом року і більше, то його відносять до непотрібних з розрахунком загальної вартості його запасу.
В кінці аналізу забезпеченості МР вираховують втрати продукції у зв’язку з:
· недопостачанням С. і М.;
· низькою якістю МР;
· заміни МР;
· зміни цін на МР;
· простоїв через порушення графіку постачання.
У виробництві часто зустрічаються факти заміни матеріалів з метою:
· зменшення собівартості;
· підвищення надійності виробів;
· поліпшення їх зовнішнього вигляду (дизайну) тощо.
Але у більшості випадків відбуваються вимушені заміни через:
· відсутність деяких матеріалів;
· потреби здешевлення виробництва за будь-яку ціну тощо.
Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обгрунтовані, а тому найчастіше шкодять виробництву, а, отже, репутації фірми. Взагалі через нестачу МР підприємство переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо МР на складі. Так виникають асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.
5. Недоліки в постачанні МР можна до певної міри компенсувати їх економним витрачанням у процесі виробництва.
Для характеристики ефективності використання МР застосовують систему показників:
· матеріаловіддача (М в) - визначається відношенням вартості виготовленої продукції до вартості витрачених МР. Тобто М в показує, скільки виготовлено продукції з 1 грн МР.
· матеріаломісткість (М м) - визначається як відношення кількості або вартості витрачених МР до кількості (або вартості) виробленої продукції. Тобто М м показує, скільки матеріальних витрат припадає на виробництво одиниці (або на 1 грн) продукції.
· питома вага матеріальних витрат у повній собівартості продукції;
· коефіцієнт співвідношення темпів змін обсягу виробництва і матеріальних витрат - визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат. Він у відносному вираженні характеризує динаміку матеріаловіддачі.
· Коефіцієнт матеріальних витрат - відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової (на той самий обсяг випуску продукції). Він показує наскільки економно використані МР в процесі виробництва, чи нема перерозходу у порівнянні з встановленими нормами. Якщо цей коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрати МР, а якщо менше 1, то МР використані більш економно.
Показники ефективності використання МР доцільно аналізувати за формою аналітичної таб.2.
Таблиця 2 - Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів у тисячах гривень
| Показник | Минулий рік | Звітний рік | Абсолютне відхилення | |||
| План | Факт | Від плану | Від минулого року | |||
| 1 | Товарна продукція | 94 100 | 96 000 | 100 800 | + 4 800 | + 6 700 |
| 2 | Вартість переробленої сировини | 50 600 | 51 100 | 52 900 | + 1 800 | + 1 300 |
| 3 | Вартість використаних основних і допоміжних матеріалів | 24 300 | 25 600 | 26 250 | + 650 | + 1 950 |
| 4 | Вартість використаних палива і енергії | 8 370 | 8 950 | 9 100 | + 150 | + 730 |
| 5 | Підсумок матеріальних витрат | 83 270 | 85 650 | 88 250 | + 2 600 | + 4 980 |
| 6 | Вартість зворотних відходів | 3 270 | 3 650 | 4 250 | + 600 | + 980 |
| 7 | Вартість чистих матеріальних витрат | 80 000 | 82 000 | 84 000 | + 2 000 | + 4 000 |
| 8 | Матеріаломісткість (7: 1) | 0.850 | 0.854 | 0.833 | - 0.021 | - 0 017 |
| 9 | Матеріаловіддача (1: 7) | 1.176 | 1.171 | 1.200 | + 0.029 | + 0.024 |
Очевидно, що обсяг випуску товарної продукції природно супроводжується зростом матеріальних витрат. При цьому, якщо порівнювати план з попереднім роком, матеріаломісткість мала зрости, тобто для виготовлення одиниці (або 1 грн) продукції планувалося використовувати на 0.4 коп. більше МР, це незначне зростання на одиницю продукції, але навіть воно негативно впливає на діяльність підприємства. Фактично ж М м знизилася у порівнянні з планом на 2.1 коп. Це - непоганий показник, він свідчить про ефективне використання МР у виробництві. Одночасно зросла фактична матеріаловіддача, тобто на 2.9 коп. більше продукції було виготовлено з 1 грн. МР.