Смекни!
smekni.com

Форми і методи фінансового планування на підприємстві (стр. 1 из 10)

Зміст

Вступ 3

РОЗДІЛ 1. Зміст ФІНАНСОВОГО ПланУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ

ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ 5

1.1 Суть фінансового планування та прогнозування 5

1.2 Види фінансових планів13

1.3 Методика аналізу фінансового стану підприємства16

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ "БОГУСЛАВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД"26

2.1 Загальна оцінка фінансового стану ЗАТ "Богуславський

маслозавод"26

2.2 Аналіз ліквідності підприємства34

2.3 Аналіз показників фінансової стійкості підприємства36

2.4 Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності

підприємства39

РОЗДІЛ 3. ПРОГНОЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

НА 2012 РІК42

ВИСНОВКИ46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ48

ДОДАТКИ50


Вступ

Актуальність теми. В умовах переходу України до сучасної ринкової системи перед більшістю підприємств стоїть запитання, чи зможе фірма зберегти свої вкладені кошти, не говорячи про отримання більших прибутків. В наш час зміни в податковому законодавстві часто зводить діяльність підприємства до значних втрат коштів і навіть до банкрутства, тому планування фінансового стану є необхідним для кожного: починаючи від підприємця і закінчуючи корпорацією. Але, на жаль, довгострокове планування в нашій країні є не доцільним, оскільки не можливо передбачити те, що буде через півроку, не говорячи вже про 5-10 років. Тому власники підприємств повинні вчасно і оперативно реагувати на будь-які зміни: зовнішні чи внутрішні, щоб передбачити чи усунути будь-які негативні для діяльності підприємства фактори. Саме тому необхідно весь час проводити фінансове планування господарської діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження курсової роботи є господарська діяльність ЗАТ "Богуславський маслозавод", що належить до галузі виробництва молочних продуктів. Дане підприємство знаходиться в м. Богуслав.

Метою написання даної курсової роботи є зробити аналіз фінансового стану підприємства, та розробити планування фінансво - господарської діяльності на наступний період, використовуючи при цьому фінансову звітність за попередні роки.

Для розкриття суті даної теми виконуються такі завдання:

Визначити суть теоретичних аспектів і фінансового планування та організації його здійснення;

Ознайомитися з фінансовим станом підприємства, на основі якого пишеться дана курсова робота;

Провести аналіз фінансового стану підприємства за 2006-2008 роки;

Визначити недоліки чи навпаки, підкреслити позитивні моменти в аналізі фінансового стану та зробити прогнози на наступний звітний період.

Базисом аналізу фінансового стану підприємства є загальні способи пізнання такі, як аналіз - метод дослідження, що полягає в уявному розчленуванні цілого поняття на складові, виділенні його окремих частин, зв’язку між ними; синтез - з’єднання окремих частин в єдине ціле. Перехід від аналізу фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції (спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції - спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин.


РОЗДІЛ 1. Зміст ПланУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ

1.1 Сутність та принципи планування

Функціонуючи в ринковій економіці як суб’єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов’язання перед діловими партнерами, державною, власниками, найманими працівниками. Набуваючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і за своєчасне виконання фінансових зобов’язань, підприємства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначеною для формування фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовим ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного повернення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Основні фактори, що визначають фінансовий стан, - це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.

Головною метою фінансового планування є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому першочерговим завданням його є:

Загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;

Вивчення змін обсягу, структури і динаміки майна (капіталу) підприємства, зокрема - мобільних (обігових) активів, відносних показників управління активами;

Аналіз змін структури власних та залучених коштів і на основі цього оцінка рівня раціональності формування джерел фінансової діяльності підприємства та його ринкової стійкості;

Оцінка фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;

Аналіз показників керування боргами;

Оцінка платоспроможності підприємства;

Оцінка грошового потоку;

Виявлення причин утворення дебіторської та кредиторської заборгованості;

Вивчення та оцінка кредитних взаємовідносин підприємства з банками.

На основі вирішених даних завдань, проаналізувавши діяльність фірми на протязі певного періоду можна робити висновки та прогнози на наступні звітні періоди.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу і використання. При цьому визначають джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Планування як розділ економіки підприємства становить собою систему упорядкованих знань про сутність, методологію та принципи розробки планів, організацію планової роботи в підприємствах.

Планування - одна з функцій керування підприємством. В умовах ринкової економіки для підприємців планування є способом забезпечення становлення та розвитку бізнесу, воно є необхідним для приведення господарчої діяльності підприємства до відповідності з вимогою ринку.

У вітчизняній економічній науці неодноразово дискутувалося питання про необхідність планування господарчої діяльності. Особливо заперечувалось планування в ринкових умовах господарювання. "План" та "ринок" вважалися несумісними. "Ринок" сам відрегулює та вирішить всі проблеми.

З переходом до повної господарчої та юридичної самостійності підприємств та з формуванням ринкової економіки, безумовно, змінився зміст планування, призначення планів підприємств.

Значення планування полягає в тому, що заздалегідь визначаються шляхи, засоби й методи реалізації обраної стратегії діяльності підприємства. За відношенням до "стратегії" "планування на короткий термін" часу називають оперативним. Воно виступає у вигляді тактичних планів, основна ціль яких - оволодіння ефективним інструментом досягнення стратегічних цілей підприємства.

Теоретичні основи планування безперервно розвиваються і, оскільки планування - це функція управління, то по мірі змінювання принципів господарювання змінювались принципи та методи планування.

В історії економіки України відомі такі крупні зміни, як створення, а потім руйнування централізованого (із єдиного центру) планування, створення в масштабах держави індикативного планування.

Підтвердженням тому, що "планування, як одна з функцій управління, не належить тільки соціалістичній системі господарювання, є те, що в інших державах здобуло розвитку вчення про планування в масштабах держави (індикативне планування) та внутрішньогосподарське планування.

План - це документ, в якому на конкретний господарчий період відображені завдання з економічного та соціального розвитку підприємства.

Планування здійснюється на основі комплексу певних принципів та методів, їх сполучення створює наукові основи планування.

Принципи планування визначають характер та зміст планової роботи.

В даний момент немає єдності в трактуванні принципів планування.

План - повинен бути не тільки переліком основних видів робіт та послуг, що виконуються, але й передбачати використання передової технології виробничої або комерційної діяльності, забезпечувати необхідними коштами та економічними ресурсами.

Принципи планування визначають характер та зміст планової діяльності в підприємстві.

Уперше загальні принципи планування були сформульовані французьким ученим Анрі Файолем - засновником так називаної класичної адміністративної школи управління, їм було названо п'ять принципів: необхідність, єдність, безперервність, гнучкість та точність.

Принцип необхідності в плануванні означає повсюдне та обов'язкове застосування планів при будь-якому виді трудової діяльності. До того, як діяти, колектив підприємства повинен знати, чого він хоче та може.