3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;
4) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;
7) у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;
8) у разі перешкоджання працівникам Антимонопольного комітету України у виконанні ними повноважень, передбачених пунктами 4, 5 і 7 цієї частини, залучати працівників органів внутрішніх справ для застосування заходів, передбачених законом, для подолання перешкод;
9) залучати працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування;
10) залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;
11) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
12) визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;
13) вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;
14) надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;
15) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
16) звертатись та одержувати від компетентних органів інших держав необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень;
17) надавати компетентним органам інших держав інформацію у випадках та порядку, передбачених законом;
18) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.
2. Види кодових систем
Створення комп’ютерних інформаційних систем міжнародного бізнесу значною мірою визначається уніфікацією та стандартизацією її складових. Класифікації та кодуванню техніко-економічної інформації відводиться особлива роль через те, що вони є засобами, які забезпечують взаємний обмін інформацією між людиною і ЕОМ.
Класифікація та кодування — дві невід’ємні частини одного процесу переведення різноманітної інформації з природної мови на стандартизовану, тобто впорядкування і взаємоув’язка різних інформаційних повідомлень.
Кодування товарів — технічний прийом, який дозволяє уявити об’єкт, що класифікується, у вигляді знаку або групи знаків за правилами, встановленими конкретною системою.Мета кодування товару – систематизація об’єктів шляхом ідентифікації, ранжирування і присвоєння умовного позначення (коду), за яким можна знайти і розпізнати будь-який об’єкт серед багатьох інших. Код — система умовних символів, які застосовують для передачі повідомлень каналами зв’язку, включаючи комп’ютерні канали.Сукупність правил і методів кодування класифікаційних групувань і об’єктів класифіка ції заданої кількості називається системою кодування.
Кодова система класифікації створюється для того, щоб подати інформацію у зручній для її збору формі, передачі та опрацювання форми з метою пристосування закодованої інформації до опрацювання на комп’ютері. Код має свою структуру — умовне позначення складу і послідовності розміщення знаків у ньому, яка складається з таких елементів: алфавіту, підстави, розряду і довжини. Розрізняють цифровий, буквений, буквено-цифровий і штриховий алфавіт коду. Кодуванню підлягають товари, підприємства, організації, країни світу і території, установи, митниці й митні режими, валюти країн, види транспорту тощо.
Штрихове кодування інформації - це система даних про товар, записаних у вигляді штрихів та проміжків між ними. Переваги цього методу полягають у забезпеченні підвищеної точності техніко-економічної інформації та збільшенні швидкості її обробки.Носієм інформації в штрих-кодах є відносна ширина темних і світлих смуг. У структурі коду штрихи позначаються цифрою "1", а проміжки - "0".Інформацію зчитує світловий промінь. Штрихи поглинають світло, а проміжки його відбивають. У такий спосіб світловий промінь трансформується в електричні імпульси, придатні для сприймання відповідними засобами обчислювальної техніки. Існують міжнародні, національні та локальні коди.
Розрізняють наступні види кодових систем:
1. Західнонімецька система BAN .
2. Європейська система EAN.
3. Американська система UPC.
4. Японська система Carla Code.
Західнонімецька система BAN. Ця система введена в ФРН у 1968 році і є вдосконаленою формою колишньої ідентифікації. Символ коду складається з 8 цифр:
1,2 цифра містять інформацію про вид товару,
3 - номер товарної групи;
4 - номер асортиментної групи;
5,6,7 - порядковий номер товару;
8- номер проби.
ХХ Х Х ХХХ Х
У такому вигляді BAN застосовується тільки для позначенняспоживчихтоварів.
Систему EAN прийнято 1977 року . Складається з цифрових та штрихових позначень, які нараховують 8 або 13 цифр:
1,2,3 ( або 1,2) - країна-виробник;
4,5,6,7 (або 3,4,5) - номер виробника;
8,9,10,11,12 (або 6,7) - номер асортименту;
13 (або 8) - контрольний індекс.
Система EAN базується на трьох основних технологіях:
Ідентифікаційні номери (коди EAN) ідентифікують товари, послуги і розташування та слугують як ключі доступу до інформації;
Штрихові коди EAN дозволяють автоматизувати введення, відображення та зчитування як ідентифікаційних номерів, так і іншої інформації стосовно товарів.
Стандарт EAN для EDI-EANCOM забезпечує електронний обмін даними (документами)між діловими партнерами в стандартизованому форматі.
Коди EAN
00-13 США і Канада 626 Іран
20-29 Внутрішнє застосування 64 Фінляндія
30-37 Франція 690-692 Китай
380 Болгарія 70 Норвегія
383 Словенія 729 Ізраїль
385 Хорватія 740-745 Гватемала, Сальвадор,
387 Боснія-Герцоговина Гондурас, Нікарагуа,
400-440 ФРН Коста-Ріка, Панама
45-49 Японія 750 Мексика
460-469 Росія 759 Венесуела
471 Тайвань 76 Швейцарія
474 Естонія 770 Колумбія
475 Латвія 773 Уругвай
477 Литва 775 Перу
480 Філіппіни 777 Болівія
482 Україна 779 Аргентина
484 Молдова 780 Чилі
485 Вірменія 784 Парагвай
486 Грузія 786 Еквадор
487 Казахстан 789 Бразилія
489 Гонконг 80-83 Італія
50 Великобританія 84 Іспанія
520 Греція 850 Куба
528 Ліван 858 Словаччина
529 Кіпр 859 Чехія
531 Македонія 860 Югославія
535 Мальта 869 Туреччина
539 Ірландія 87 Нідерланди
54 Бельгія та Люксембург 880 Південна Корея
560 Португалія 885 Таїланд
569 Ісландія 888 Сінгапур
57 Данія 890 Індія
590 Польща 893 В'єтнам
594 Румунія 899 Індонезія
599 Угорщина 90-91 Австрія
600-601 ПАР 94 Нова Зеландія
611 Марокко 977 Періодичні видання (ISSN)
613 Алжир 978-979 Книжки (ISBN)
622 Єгипет 980 Квитанції
625 Йорданія 99 Купони
Систему UРC введено у США і Канаді у 1973 році і булапристосована до системи роздрібної торгівлі. Символ коду позначається 12цифрами, так як префікс країн у цій системі завжди складається з 2-х цифр.Кожне число утворюється двома світлими пропусками. Ширина між ними вимірюється за допомогою сканера.
Символ коду UPC складається з 2-х частин - лівої і правої. Кожна частина має форму прямокутника. Елементи лівої частини являють собою дзеркальне відображення правою. Світла смугаозначає 0, темна - 1. Прочитання символу відбуваєтьсяза допомогою руху променя світла фотоелемента, який повинен бутиспрямований під кутом 180°, щоб охопити обидві сторони символу.
Код UPC буває 3-х видів:
- UPC - A - містить 11 інформаційних та 1 контрольний знак. Призначений для кодування продовольчих і непродовольчих товарів, продаються через супермаркети