Контрольна робота з господарського права
Зміст
1.1 Поняття кредиту та кредитних відносин. Правове регулювання окремих форм та видів кредиту
1.2 Порядок відкриття та обслуговування банківського рахунку
1.3 Правові способи розрахунків
1.4 Форми розрахунків
2. Спеціальний режим господарювання
2.1 Поняття та види спеціального режиму господарювання
2.2 Особливості здійснення господарської діяльності в умовах ВЕЗ та ТПР
2.3 Концесія, як різновидність спеціального режиму господарювання
Список літератури
1. Правове регулювання кредитних та розрахункових відносин
1.1 Поняття кредиту та кредитних відносин. Правове регулювання окремих форм та видів кредиту
Термін “кредит” походить від латинського слова credo, що означає вірю.
Кредит – позичковий капітал банку в грошовій формі, який передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання.
Кредитор – суб’єкт кредитних відносин, що надає кредити в тимчасове користування іншому суб’єкту господарської діяльності.
Позичальник – суб’єкт кредитних відносин, який одержав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, оплати та строковості.
Кредитна операція – договір про надання кредиту, який супроводжується записом у банківських рахунках з відповідним відображенням у балансах кредитора і позичальника.
Кредитоспроможність – здатність позичальника у повному обсязі та у встановлений строк розрахуватися по всіх борговим зобов’язаннях.
Кредитний ризик – ймовірність не повернення позичальником основного боргу і %, що підлягають виплаті за використання кредиту у строки, встановлені в кредитному договорі.
Платоспроможність – спроможність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки по всіх видах своїх зобов’язань, що виникають в процесі його господарської діяльності.
Форми кредиту:
1. банківський;
2. комерційний;
3. бланковий;
4. лізинговий;
5. іпотечний;
6. консорціумний.
Такими формами кредитів можуть користуватись суб’єкти господарської діяльності. Фізичні особи можуть використовувати споживчий кредит і тільки в національній валюті.
Банківський кредит – кредит, який надається банками у грошовій формі на умовах, визначених кредитним договором.
Комерційний кредит – товарна форма кредиту, що відображає відносини у сфері перерозподілу матеріальних фондів у вигляді кредитної угоди між двома суб’єктами господарської діяльності.
Лізинговий кредит – відносини між юридичними особами, що виникають при оренді майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди.
Консорціумний кредит – акумуляція кредитних ресурсів як в національній, так і в іноземній валюті тимчасовими чи постійними об’єднаннями банків для кредитування великих лізингових, факторингових та інших угод чи широких програм на комерційних засадах.
Іпотечний кредит – особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.
Бланкові (незабезпечені) кредити – надаються тільки в межах власних коштів банку і надійним позичальникам, що мають стабільні джерела погашення кредиту та високий авторитет у банківських колах.
Види кредитів:
За строками використання і повернення кредити поділяються на:
-короткострокові (до 1 року);
-середньострокові(від 1 до 3 років);
-довгострокові(більше 3 років).
Виділяють прострочені і відстрочені (пролонговані) кредити.
Прострочені – кредити, не погашені в строк, встановлений в кредитному договорі.
Відстрочені – кредити, повернення яких на прохання позичальника і за згодою банку перенесено на новий строк (пролонгація; оформляється додатковою угодою до основного кредитного договору).
За характером забезпечення кредити поділяються на:
-забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);
-з гарантійним забезпеченням (банками, грошовими коштами чи майном третьої сторони);
-з іншим забезпеченням (поручительство, страховий поліс);
-бланкові, тобто не забезпечені ніякою гарантією та які видаються під імідж і довіру до позичальника.
-промисловий;
-сільськогосподарський;
-роздрібно-оптовий;
-урядовий та інші.
Щодо строків повернення:
-кредити, що погашаються одноразово (у строк, обумовлений кредитним договором);
-кредити з платежами, що погашаються в розстрочку;
-кредити, що погашаються достроково (за вимогою кредитора чи заявою позичальника);
-кредит з регресом платежів;
-кредити, що виплачуються по закінченню обумовленого періоду.
1.2 Порядок відкриття та обслуговування банківського рахунку
Умови функціонування банківського рахунку закріплені в договорі, який укладається між банками та учасниками розрахунково-касових операцій. За договором банківського рахунку банк зобов’язаний відкрити підприємству (клієнту) поточний та інші рахунки, зараховувати на них кошти, що надходять клієнту та від клієнта; за дорученням клієнта, а в передбачених законодавством випадках без доручення, списувати відповідні суми з рахунку клієнта для зарахування їх на рахунки отримувачів; приймати від клієнта та видавати йому або за його дорученням готівкові кошти.
В договорі встановлюється плата за користування послугами банку у вигляді періодичної фіксованої плати та/або у визначеному розмірі для конкретної операції ( у відсотковому % відношенні до суми платежу).
Поточні рахунки відкриваються в національній та іноземній валюті. Депозитні рахунки відкриваються суб’єктам господарювання на певний період і на умовах узгоджених в депозитному договорі. Проведення розрахунків та видача наявних коштів з депозитних рахунків забороняється.
Для відкриття суб’єктом господарювання рахунку в банку необхідні такі документи:
1) заява встановленого зразка;
2) належним чином завірені свідоцтво про державну реєстрацію та установчі документи;
3) документи про взяття на облік в податкових органах, пенсійному фонді України, органах соцстраху;
4) довідка про статистичні коди;
5) наказ (протокол зборів засновників) про призначення директора та головного бухгалтера, картка зі зразками підписів та печатки та інше.
1.3 Правові способи розрахунків
Розрахункові правовідносини – урегульоване правом особливе коло сукупних відносин процедурного характеру, що дозволяють здійснити передачу-отримання грошових коштів в різновид них майнових зобов’язаннях.
Готівкові розрахунки – спосіб здійснення розрахунків, при якому платіж проводиться паперовими грошима або металевою копійкою.
Безготівкові розрахунки – спосіб прийому-передачі грошового еквіваленту без участі готівкових грошей, тобто шляхом банківських переказів певної суми з рахунку платника на рахунок отримувача.
Розрахунковий документ – документарна вказівка виконана в паперовій чи електронній формі відповідно до державних стандартів, яка містить необхідну інформацію для здійснення суб’єктами господарювання безготівкових операцій.
Реквізити розрахункових документів, особливості їх оформлення, обробки та захисту регламентуються НБУ.
4. Форми розрахунків.
Форми готівкових розрахунків обумовлені правилами документарного оформлення готівкових розрахунків в господарських операціях.
Розрахунки з використанням реєстратора розрахункових операцій – форма готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при якій підтвердження розрахункових операцій проводиться із застосуванням належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного в фіскальний режим роботи реєстратора з роздрукуванням касового чека або інших розрахункових документів.
Розрахунки з використанням розрахункової книжки – форма готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при якій у випадках неможливості використання реєстраторів розрахункових операцій (поломка, ремонт, розрахунки в гірських населених пунктах і інші), фіксація розрахункових операцій проводиться з використанням належним чином оформленої, пронумерованої та зареєстрованої книжки, яка містить номерні розрахункові квитанції, що видаються платнику.
Розрахунки з використанням витратно-касового ордеру – форма готівкових розрахунків, при якій видана готівкових коштів з каси підприємства оформляється витратним касовим ордером.
Розрахунки з використанням природно(прибутково)-касового ордеру – форма готівкових розрахунків, при якій внесення готівкових коштів в касу підприємства оформляється приходним касовим ордером з видачею особі, яка внесла готівку відривної квитанції, що підтверджує факт внесення коштів.
Розрахунки з використанням товарного чеку – форма готівкових розрахунків, при якій у випадках, визначених законодавством України суб’єкт господарювання проводить операції без використання реєстратора і розрахункових книжок, але на вимогу покупця оформляє товарний чек, який підтверджує факт проведеної операції.
Форми безготівкових розрахунків визначають та обумовлюють механізм розрахункової операції.
Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:
Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина – вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт чи послуг. Нижня частина – доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, перерахувати належну суму коштів з його рахунку на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.