- підвищення надійності постачань.
Стратегічне управління на Комбінаті перед усім підпорядковано розробленню його продуктово-збутової стратегії , тобто стратегії маркетингу , яка на даний час спрямована на розширення свого ринку збуту та закріплення своїх ринкових позицій за допомогою впровадження нової політики якості випускаємої продукції. Будь-який “портфель” підприємства не може бути сформований раз і назавжди. Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції , що її виготовляє підприємство , а це , в свою чергу , потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції , яку має випускати підприємство , щоб забезпечити її збут , виробництво виступає тим фактором , який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог.[11.]
Критерії вибору стратегій можнa поділити на дві оснoвні групи.
Ринкові :
- місткість ринку ;
- прогноз попиту (розвиток/скорочення) ;
- загальне положення на ринку (конкурентна позиція) , частка ринку ;
- рівень цін і прибутковості в галузі ;
- наявні та можливі конкуренти , прогноз у розвитку конкуренції ;
- наявні та можливі товари-замінники ;
- можлива тривалість “життєвого циклу” товару ;
- вплив сезонних та інших циклічних факторів на попит ;
- характер і міцність бар'єрів входу/виходу ;
- доступність та рівень якості постачання необхідними компонентами ;
- комерційна ефективність наявних і запланованих до випуску товарів ;
- ефективність роботи каналів розподілу та збуту.
Виробничі :
- можливі обсяги виробництва ;
- потреба в інвестиціях (обсяги та терміни) ;
- рівень і терміни окупності проектів ;
- рівень патентного захисту (товару, технології, способу виробництва) ;
- імовірність конкурентоспроможного конструкторсько- технологічного розв'язання проблем виробництва та використання товару ;
- можливий рівень витрат на : експериментальну стадію ; модернізацію та реконструкцію діючого виробництва і на створення або придбання нового виробництва ;
- перелік можливих складностей технічного , фінансового , кадрового й іншого характеру та способи їхнього подолання ;
- рівень ефективності виробництва при реалізації продукції за конкурентоспроможною ціною.
Стратегія концентрації (“стратегічного фокусування”) , що широко використовується Комбінатом на даний період , на одному напрямку діяльності тісно пов'язана з реалізацією загальної конкурентної стратегії — лідирування на основі зниження витрат.
Таким чином , основними напрямками цінової стратегії Комбінату являються підвищення конкурентоздатності його продукції при формуванні ціни на цю металопродукцію за допомогою підвищення її якості , а також виявлення резервів зниження собівартості. При цьому важливим чинником у створенні цінової стратегії являється вплив таких цінових факторів , як змінення цін на сировину , попиту на металопродукцію , що встановлюється на ринках СНД і світовому ринку , поведінка конкурентів та вплив політики держави на металургійну галузь виробництва.
Розділ 3. Обгрунтування методики антикризового управління підприємством КДГМК “Криворіжсталь” в умовах невизначеності ринкового середовища.
3.1 Аналіз впровадження змін обсягу і структури виробництва товарної продукції підприємства на його цінову стратегію.
Метою даного розділу являється аналіз впровадження змін обсягу і структури виробництва товарної продукції підприємства на його цінову стратегію в обгрунтуванні методики антикризового управління підприємством КДГМК “Криворіжсталь” в умовах невизначеності ринкового середовища.
Обсяг виробництва товарної продукції та його змінення на протязі певного періоду являється основною складовою стратегії підприємства.Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції, що її виготовляє підприємство, а це, в свою чергу, потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції, яку має випускати підприємство, щоб забезпечити її збут, виробництво виступає тим фактором, який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог. Крім того , треба враховувати , що будь-які різкі зміни у виробництві супроводжуються падінням обсягів виробництва , а іноді потребують зупинки виробничого процесу (тимчасово , для переобладнaння або зовсім , у разі впровадження нової продукції) , тому у продуктових стратегіях найчастіше використовують еволюційний підхід до їхньої зміни.
Це відбивається в оцінках рівня ризику щодо нових продуктових стратегій. Ризик підвищується , коли в одній стратегії планується до освоєння “новий продукт та новий ринок”. За оцінками І. Ансофа розподіл імовірностей досягнення запланованих обсягів реалізації може бути таким (табл. 3.1).[3].
Таблиця 3.1.
МАТРИЦЯ “ПРОДУКТ – РИНОК”
Характеристика змінення ринку | Продукція , що виготовляється зараз. | Нова продукція , але пов'язана з тією , що виготовляється. | Цілком нова продукція. |
| Існуючий ринок | 90% | 60% | 30% |
| Новий , але пов'язаний з існуючим | 60% | 40% | 20% |
| Цілком новий | 30% | 20% | 10% |
Отже , перейдемо до аналізу змінення обсягів виробництва випускаємої металопродукції Комбінату та чинників , що вплинули на ці зміни.
Чинники, що впливають на виконання завдання по виробництву :
Виробництво чавуна.
Обсяг виробництва чавуна в порівнянні з 1998 р. знижений на 234,4 тис.тон, у зв'язку з передачею доменної печі N 8 із 04.04.1998р. в оренду. На доменних печах приріст виробництва
(1,5,7,9) склав 580 тис,тон. Проте в поточному році збільшені
втрати за рахунок поточних простоїв на 82,8 тис.тон , у тому числі за рахунокДЦ N 1 на 109,7 тис.т. Це відбулося через:
- перебої у постачанні коксом і залізорудною сировиною, простой склав 3,4% при 0,93% у 1997 р. і втрачено 108,2 тис.т. чавуна ;
- незадовільні роботи енергетичних цехів (аварії ТВД,
простой 0,61% втрати 20,8 тис.т. чавуна).
Таблиця 3.2.
Виконання плану виробництва чавуна тис.тонн.
Показники | ДЦ N 1 | ДЦ N 2 | По комбінату | |||
| до плану | до 98 р. | до плану | до 98 р. | до плану | до 98 р. | |
| 1. Зміни виробництва за рахунок тривалості: -кап.ремонтів-поточних простоїв -тихих ходів-доби роботи 2 Зміни потужності у фактичну добу.Усього: | -132 +10,7 +2 +104,9 -20,4 | -12,9 -109,7 +1,3 -750 -150,6 -720,7 | -107,4 +7,7 +70,4 -20,3 | +120,6 +26,9 -1 +339,8 +486,3 | -245,4 +18,4 +2 +175,3 -49,7 | +107,7 -82,8 +0,3 -750 +490,4 -234,4 |
Втрати на поточних простоях частково компенсовані зниженням простоїв на замінах повітряних фурм, зменшенням кількості несправного механообладнання. План завдання по виробництву чавуна в 1999 р. не виконано на 49,7 тис.т., у тому числі за рахунок надпланових поточних простоїв 245,4 тис.т. Втрати виробництва через простої через відсутність сировини і коксу в плині 1102,62 склали 182,7 тис.т.
Виробництво сталі.
Зміна обсягу виробництва по чинниках до завдання 1999 р. і до звіту 1998 р. склало (таблиця 3.3.):
Таблиця 3.3.
Зміна обсягу виробництва по чинниках до завдання 1999 р. і до звіту 1998 р. , тис.т.
Показники | ККЦ | Мартен | По комбінату | |||
| до плану | до 98 р. | до плану | до 98 р. | до плану | до 98 р. | |
| За рахунок змін: 1.Тривалості:-кап. ремонтів -простоїв 2. Середньої ваги плавок: 3. Тривалості плавок:Усього: | -25,6 +39,3 +6,3 +20 | +135,5 -327,1 +6,9 -67,5 -252,2 | +1,5 +46,8 -29 +19,3 | +6,6 -14,5 -18 -25,9 | -24,1 +86,1 -22,7 +39,3 | +135,5 -351,2 +93 -90,2 -212,9 |
Конверторний цех.
Завдання по виробництву сталі в 1999 р. виконано на 100,6%.
Стримуючим чинником у роботі цеху було забезпечення чавуном і переробці некондиційної по утриманню сірки чавуна. Простій із цієї причини склав 1420 кон/годин (3% календарного часу) , втрати 224,8 тис.т. сталі. Основні причини зниження виробництва на 252,2 тис.т. або 6,9% :
- наднормативні простої конверторів у резерві через незабезпечення чавуном ;
- зросло поточна кількість поточних простоїв через відсутність і переробки некондиційного чавуна ;
- збільшення тривалості плавки до 55,9 хв. у 1998 р. проти 54,8 хв. у 1998 р. через:
а) додаткового скачування шлаку у зв'язку з погіршенням якості шихти (частка скрапа в металобрухті збільшилася з 9% до у 1998 р.) ; через додаткового скачування шлак у зв'язку з погіршенням якості шихти (частка скрапа в металобрухті збільшилася з 9% до у 1997 р.) ; через додаткового скачиванияшлак у зв'язку з погіршенням якості шихти (часткаскрапа в металобрухті збільшилася з 9% до 14,2%) ;