Смекни!
smekni.com

Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням (стр. 9 из 9)

З дібраного матеріалу можна зробити висновок про те, що синкретичні другорядні члени з частковим значенням шляху переміщення представлені прийменниковими конструкціями “через + знах.в.” , “крізь + знах.в.”, “мимо+ род.в.”, “повз + знах.в.”, “по + місц.в.”, рідше вживаються прийменникові конструкції “край + род.в.”, “кругом + род.в.” при відповідному лексичному наповненні підпорядковуючого компонента - дієсловах цілеспрямованого руху – та вираженні самого ДЧР іменником з конкретним значенням або просторовою семантикою, якщо береться конкретна ділянка.

Висновки

На основі проведеного дослідження можна зробити такі теоретичні і практичні висновки:

1. Традиційне вчення має свої недоліки:

1) нездатність у межах існуючої системи членів речення охопити і класифікувати всі мовленнєві елементи речення;

2) відсутність однозначних критеріїв розмежування членів речення і неможливість, виходячи з існуючих критеріїв, розрізняти члени речення в конкретних висловлюваннях;

3) відсутність опису суті означальних, об’єктних обставинних відношень, покладених в основу ДЧР.

Тому, на нашу думку, у шкільний та вузівський курс з сучасної української літературної мови потрібно ввести поняття про синкретичні ДЧР. Знання про такі структурні компоненти речення доповнюють і уточнюють окремі поняття, конкретизують їх, допомагають орієнтуватися у складних випадках аналізу речення, дають змогу правильно визначити члени речення.

2. Синкретизм у системі членів речення – це синтез в одному членові речення диференційних ознак різних членів речення, різних їх функцій. Цей синтез може бути як у плану змісту, так і в плані вираження, а також у плані змісту і в плані вираження одночасно. Потреба у вираженні особливих відтінків думки – головна умова існування синкретичних другорядних членів речення.

3. Причинами виникнення синкретичних другорядних членів речення з об’єктно-обставинним значенням є такі фактори:

1) лексико-граматичні особливості головного і залежного компонентів синкретичного поєднання;

2) синкретизм прийменника .

Функціонування другорядних членів речення мотивується комунікативно-семантичною доцільністю, потребою висловити відповідний обсяг інформації за рахунок економії мовних засобів.

4. Синкретичні другорядні члени речення з об’єктно-просторовим значенням мають місце у тих випадках, коли підпорядкований компонент синкретичної конструкції вказує одночасно і на предметність, і на обставинну характеристику. За цих умов лексичне значення іменників витісняється функціональним значенням – обставинним.

Засобами вираження синкретичних ДЧР з об’єктно-просторовим значенням є безприйменникові та прийменниково-відмінкові словоформи.

5. Синкретичні ДЧР з об’єктно-просторовим значенням місця дії, репрезентуючи широку семантику, виражаються прийменниково-відмінковими конструкціями: “в + місц.в.”, “між + оруд.в.”, “серед, посеред + род.в.”, “біля + род.в.”, “круг, навколо + род.в.”, “перед + оруд.в.”, “за + оруд.в.”, “мимо + род.в.” та інші.

6. Синкретичні ДЧР з об’єктно-просторовим значенням вихідного пункту представлені в українській мові зворотами: “з + род.в.”, “від + род.в.”, “по + місц.в.”, “з-під, з-за + род.в.”

7. Значення кінцевого пункту передають конструкції: “до + род.в.”, “у + знах.в.”, “на + знах.в.”, “назустріч + дав.в.”, “за + оруд.в.”, “за + знах.в.” та інші.

8. Синкретичні ДЧР з об’єктно-просторовим значенням шляху переміщення виражаються сполученнями: “через + знах.в.”, “крізь + знах.в.”, “мимо + род.в.”, “повз + знах.в.”, “по + місц.в.”, “орудний відмінок без прийменника”.

У мові творів П. Загребельного та О. Гончара широко використовуються синкретичні другорядні члени речення . Це є проявом тенденції до мовленнєвої економії, тобто бажанням висловити один і той же зміст меншою кількістю виражальних засобів.

Найбільшою продуктивністю відзначаються конструкції з частковим значенням місця дії (“в + місц.в.”, “на + місц.в.”, “по + місц.в.”) та частковим значенням кінцевого пункту (“до + род.в.”, “в (у) + знах.в.”). Рідше трапляються синкретичні другорядні члени речення із значенням вихідного пункту та шляху.

Таким чином, синкретичні ДЧР, широко вживані в мові творів П. Загребельного та О. Гончара, збагачують виражальні можливості сучасної української літературної мови, дозволяють стисло, емоційно висловлювати думку.


Література:

1. Андерш Й.Ф. Семантична характеристика давального відмінка в сучасній українській мові // Укр. мова і літ. в школі. –1974.-№ 10-с.34-40.

2. Аношкина Т.Е. О синкретизме членов предложения со значением принадлежности // Русский язык и лит. в школе.–1981.-№ 2.

3. Бабайцева. Система членов предложения в современном русском 0языке.-М.: Просвещение, 1988.

4. Бабайцева В.В. Изучение членов предложения в школе.-М.,1975.

5. Бабайцева В.В. Явления переходности в грамматическом строе русского языка // В сб. : Явления переходности в грамматическом строе современного русского языка.-М.,1988.-с.3-13.

6. Бабайцева В.В. Зоны синкретизма в системе членов предложения современного русского языка // Филологические науки.-1983.-№ 5-с.35-42.

7. Бабайцева В.В. Переходные конструкции в синтаксисе. -Воронеж, 1967.-с.391.

8. Белошапкова В.А. Современный русский язык: Ситаксис.-М.:Высшая школа, 1977.-248с.

9. Ващук В.О., Моренець В.В. Неузгоджені означення, виражені іменниками у непрямих відмінках // УМЛШ.-1965.-№ 1-с.18-24.

10. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. - К.: Наукова думка, 1987.-с.231.

11. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. - К.: Либідь, 1993.

12. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. -К.: Наукова думка, 1980.

13. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. -К.: Наукова думка, 1988.

14. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. - К.: Наукова думка, 1983.

15. Дубова О.А. Другорядні члени речення з синкретичними означально-обставинними ознаками // Мовознавство.-1989.-№6.

16. Жигилій Н.В. Дієслівно-іменні словосполучення на вираження просторових відношень.: Дис. канд. філолог. наук. - К., 1974.-220с.

17. Жовтобрюх М.А. Синтаксичні конструкції з прийменником по // Укр. мова та література в школі.-1986.-№ 8-с.51-55.

18. Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского языка (Монография).-М.: Наука, 1982.

19. Іваненко З.І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення. - Київ - Одеса: Вища школа, 1981.-142с.

20. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові.-К.: Вища школа, 1986.

21. Іваницька Н.Л. Зумовленість синтаксичної структури двоскладного речення валентністю дієслова-присудка // Мовознавство.-1985.-№ 1-с.39-49.

22. Йова А.І. Прийменникові конструкції в СУЛМ: Дис. канд. філолог. наук.-Сімферополь, 1963.-316с.

23. Коваленко Р.О. Синоніміка прийменниково-відмінкових конструкцій об'єктного значення // Граматичні аспекти укр. мови. -К.: КДПІ, 1985.-с.88-94.

24. Кодухов В.И. Общее языкознание. -М., 1974.

25. Колесников О.А. Про поняттєві сфери термінів "синкретизм" та "омонімія" // Мовознавство. -1990.-№ 2-с.27-31.

26. Кротевич Є.В. О связях слов. -Львов: Изд-во Львов. ун-та. -1959.-с.4.

27. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис. -К.: Радянська школа, 1965.

28. Кучеренко І.К. Лексичне значення прийменника // Мовознавство. -1973.-№ 3-с.12-23.

29. Лингвистический энциклопедический словарь. -М.: Сов. энциклопедия, 1990.-685с.

30. Мельничук О.С. Історичний розвиток функцій і складу прийменників в українській мові // Слов'янське мовознавство. -К., 1961.-Вип.3-с.124-194.

31. Овсяников-Куликовский Д.Н. Синтаксис русского языка. -2-е изд.-СПб., 1912.

32. Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении. -М., 1914.

33. Плющ М.Я. Відмінок у семантико-синтаксичній структурі речення. -К.: КДПІ, 1978.-107с.

34. Слинько І.І. Другорядні чи поширюючі члени речення.// Мовознавство. -1990.-№ 2-с.3-7.

35. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Я. Синтаксис СУМ. -К.: Вища школа, 1994.

36. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис /за ред. І.К.Білодіда. -К.: Наукова думка, 1972.-515с.

37. Фурашов В.И. О второстепенных членах предложения // Русский язык в школе. -1977.-№ 4-с.94-96.

38. Чеснокова Л.Д. Семантические типы членов предложения с двойными отношениями. -Ростов-на-Дону, 1973.-104с.

39. Чеснокова Л.Д. Синкретизм в сфере членов предложения // Филологические науки. -1988.-№ 4-с.41-47.

40. Чоник Я.М. Зони атрибутивності у сфері простого речення: семантика і засоби вираження: Дис. канд. філолог. наук. -К.: 1991.-195с.

41. Шахматов А.А. Синтаксис русского языка. -Л.: Учпедиз., 1941.-с.19.

Список умовних скорочень:

О.Г. - Олесь Гончар

П.З. - Павло Загребельний

ДЧР - другорядні члени речення


Додаток

У дипломній роботі зібрано і проаналізовано синкретичні ДЧР з об'єктно-просторовим значенням. Оскільки в межах просторового значення виділяються певні різновиди (місця, шляху, вихідного та кінцевого пунктів переміщення), то одержані дані схематично мають такий вигляд:

Прийменниково-відмінкові конструкції на вираження синкретичних ДЧР з об'єктно-обставинним значенням Скільки конструкцій нараховує Який % становить від загальної кількості
всього 100%

а) із значенням місця

"в + місц.в."

"на + місц.в."

"над + місц.в."

"по + місц.в."

"біля + род.в."

"між + оруд.в."

"у + род.в."

"перед + оруд.в."

"під + оруд.в."

"за + оруд.в."

"серед, посеред + род.в."

"круг, коло + род.в."

"мимо + род.в."

та інші

б) із значенням вихідного пункту

"з + род.в."

"від + род.в."

"з-під, з-за + род.в."

"по + місц.в."

в) із значенням кінцевого пункту

"на + знах.в."

"до + род.в."

"у + знах.в."

"за + знах.в."

"за + оруд.в."

"назустріч + місц.в."

та інші

г) із значенням шляху