Смекни!
smekni.com

Захисник у кримінальному процесі (стр. 2 из 4)

Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю, предметом і змістом якої є обставини, які змусили громадянина або юридичну особу звернутися до адвоката, а також зміст консультацій, порад, роз'яснень і інших відомостей, отриманих адвокатом під час здійснення професійних. обов'язків.

Дисциплінарна відповідальність адвоката.

Дисциплінарне провадження проти адвокатів здійснюється дисциплінарною палатою, яка створюється в кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях у складі 9 членів: п'ятьох адвокатів, двох суддів, по одному представнику від керівництва юстиції, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської місцевих держаних адміністрацій, відділення Спілки адвокатів України.

Дисциплінарна палата:

1. розглядає скарги громадян, а також окремі постанови судів, постанови, подання слідчих органів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, організацій на дії адвокатів;

2. вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і розглядає збуджені по цих питаннях справи.

3. До адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

4. попередження,

5. призупинення на термін до одного року дії посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю, а також його анулювання.

До адвоката можуть бути використані дисциплінарні стягнення не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку. Вони не можуть бути накладені пізніше шести місяців з дня його вчинення.

Через шість місяців із дня накладення стягнення дисциплінарна палата може зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката та добросовісному відношенні до виконання обов'язків.

За згодою підсудного в суді як захисники допускаються його найближчі родичі, опікуни або піклувальники.

Одна й та ж особа не може бути захисником двох або кіль­кох підозрюваних, обвинувачених і підсудних, якщо інтереси за­хисту одного з них протирічать інтересам захисту іншого.

Захисником не може бути особа, яка брала участь у даній справі як слідчий, як особа, що провадила дізнання, як проку­рор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засі­дання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивіль­ний позивач, цивільний відповідач, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок. Захисником або громадським захисником не може бути також особа, яка є родичем будь-кого зі складу суду, обвинувача або потерпілого.

Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді, коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої протирічать інтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, або коли вона бра­ла участь у справі як перекладач або понятий, а також коли в розслідуванні або в розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних відносинах

Таким чином, захисник - це особа, яка уповноважена в передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваних і обвинувачуваних (підсудних, засуджених і виправданих). Участь захисника в кримінальному процесі виступає гарантом реалізації конституційного права кожної особи на захист. Справа не лише в тому, що ми начебто повинні захищати злочинця, власне це має робити захисник, лише для того, що фактично повинні дотримуватися закону, а справа в тому, що на жаль правозастосовчі органи в особі спочатку слідчого органу, а потім в особі прокурора і суду (чи судді одноосібно) припускаються дуже вагомих помилок. Саме вагомих, бо навіть незначна помилка в розслідуванні обставин справи може серйозним чином вплинути на кваліфікацію діяння, а потім і на міру кримінальної відповідальності винного (а іноді навіть і невинного!). Це природньо, без помилок зовсім - такого не може бути, але до цього потрібно прагнути. Людині властиво помилятися, "Errare humanum est" – відомо з часів Стародавнього Риму: "Людині властиво помилятися".[5]

2. Правове становище захисника. Процесуальний порядок допуску захисника до участі в кримінальній справі.

Закон визнає участь захисника при проведенні дізнання, попереднього слідства й у розгляді кримінальних справ у суді першої інстанції обов'язковим, крім випадків добровільної відмови особи від захисника[6], причому є випадки, коли добровільна відмова від захисника не можлива[7]. Це відбувається в справах:

1. осіб, котрі підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років;

2. осіб, котрі через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі) не можуть самі реалізувати своє право на захист;

3. осіб, котрі не володіють мовою, на якій ведеться судочинство;

4. при проведенні справи про застосування примусових мір медичного характеру.

Закон передбачає участь захисника в справі за згодою і по призначенню. По загальним правилам захисник допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення і може, таким чином, брати участь у справі в стадії попереднього розслідування і у всіх судових стадіях кримінального процесу, включаючи стадію виконання вироку.

У трьох випадках захисник допускається до участі в справі до пред'явлення обвинувачення:

1. у випадку затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення - із моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування цього запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин із моменту затримання;

2. у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами в стані неосудності, а також про злочини осіб, які занедужали психічним розладом після вчинення злочину, - із моменту одержання доказів про психічний розлад;

3. у справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, - із моменту ознайомлення неповнолітнього і його батьків або осіб, які їх замінюють, із постановою про закриття справи і з матеріалами справи. У випадку поміщення неповнолітнього в приймальник-розподільник - не пізніше 24 годин із моменту розміщення[8].

Повноваження адвоката на участь у процесі повинно бути підтверджено відповідним свідченням, а також ордером про наявність угоди або доручення на участь у справі.

Згідно із ст. 48 КПК України з моменту допуску до участі у справі захисник має право:

- до першого допиту підозрюваного або обвинуваченого мати з ним побачення віч-на-віч, а після першого допиту - без обмеження їх кількості і тривалості;

- мати побачення із засудженим і особою, до якої застосо­вано примусові заходи медичного характеру;

- бути присутнім при допитах підозрюваного і обвинува­ченого, а також при провадженні інших слідчих дій, що про­водяться за їх участі або за клопотанням підозрюваного, об­винуваченого або його захисника;

- з дозволу особи, яка провадить дізнання, або слідчого брати участь і в інших слідчих діях;

- застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при оз­найомленні з матеріалами справи - з дозволу особи, яка про­вадить дізнання, або слідчого, а в суді, якщо справа розгля­дається у судовому засіданні, - з дозволу судді або суду;

- знайомитися з матеріалами, якими обґрунтовується за­тримання підозрюваного, або обрання запобіжного заходу, або пред’явлення обвинувачення, а після закінчення поперед­нього слідства - з усіма матеріалами справи;

- виписувати з матеріалів справи, з якими він ознайомив­ся, необхідні відомості;

- брати участь у судовому розгляді справи;

- подавати докази і заявляти клопотання та відводи;

- подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду;

- збирати відомості про факти, що можуть бути викорис­тані як докази у справі, зокрема, одержувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян - за їх згодою;

- ознайомлюватися на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними документами і матеріалами, за ви­нятком тих, таємниця яких охороняється законом;

- одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань.

Особа, яка провадить дізнання, і слідчий повинні своєчасно повідомляти захисника про час і місце провадження слідчих дій, що проводяться за участю підозрюваного або об­винуваченого чи за клопотанням захисника.

Якщо захисник присутній при провадженні слідчих дій, він має право ставити запитання допитуваним особам, подавати письмові зауваження з приводу неправильності або неповноти запису у протоколі відомостей про слідчі дії. Особа, яка прова­дить дізнання, і слідчий можуть відхилити поставлене захисни­ком запитання, але вони зобов’язані занести його у протокол.

Відмова захисника при провадженні дізнання, поперед­нього слідства і в судовому засіданні від захисту підозрювано­го, обвинуваченого і підсудного не допускається.

Захисник не вправі розголошувати дані, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням професійних обов’язків. Через цю обставину він не може бути допитаний.

Документи, зв’язані з виконанням адвокатом обов’язків захисника у кримінальній справі, не підлягають огляду, розго­лошенню або вилученню особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом без згоди захисника.

Не може бути внесено подання органу дізнання, слідчого, прокурора, а також винесено окрему постанову судді або ух­валу суду щодо правової позиції захисника у справі.

Якщо захисник не згоден з позицією підзахисного, він не повинен діяти всупереч його інтересам, не має права вислов­лювати своє переконання у винності підзахисного, якщо той себе таким не визнає.