За заявленими клопотаннями суд повинен винести ухвалу, а суддя - постанову. Характер розв'язання клопотання у відповідності зі ст.296 КПК повинен бути критично проаналізований захисником. Відхилення клопотань не позбавляє підсудного та його захисника права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства.
2. Участь захисника у судовому слідстві.
Судове слідство є центральною частиною судового розгляду, в ході якої детально виясняються, критично перевіряються і об'єктивно досліджуються всі зібраній по даній справі докази, на основі яких суд виносить свій вирок.
Згідно зі ст.287 КПК судове слідство починається з читання обвинувального висновку в повному обсязі, чітко, ясно, щоб він добре був засвоєний обвинуваченим, іншими учасниками процесу і всіма присутніми в залі.
Важливим елементом початку судового слідства є виявлення і вияснення відношення підсудного до пред'явленого йому обвинувачення. І від характеру відповіді залежить вся наступна позиція підсудного і вся діяльність захисника. Тут захисник повинен рішуче протестувати проти будь-яких намагань тиску на волю підсудного.
Якщо на питання про визнання себе винним підсудний не може дати чіткої відповіді, захисник з дозволу суду повинен встановити / у вигляді серії запитань/ чи визнає підсудний свою всю повноту пред’явленого йому обвинувачення, чи тільки частину. Цілком можливо, що підсудний може дати таку відповідь, яку захисник зовсім не очікував і це поставить його у складне становище, заставить його міняти план захисту. Але ні в якому разі захисник, як і суд, не може здійснювати вплив на підсудного з тим, щоб отримати бажану відповідь.
Після з'ясування цих питань головуючий з’ясовує думку учасників судового розгляду, про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження /ч. 1 ст.299 КПК/. Прокурор, як правило, зацікавлений в такій послідовності допитів, при якій спочатку будуть допитані свідки, а потім вже підсудний, що заперечує свою вину. Але захист підсудного в ряді випадків вважається доцільним саме в такому порядку, коли показання свідків слідують після показань підсудного. Захиснику в усіх випадках слід продумати такий порядок дослідження доказів, який найбільше відповідає інтересам ефективного захисту, і відшукання істини по справі. Головне, щоб захисник активно прагнув до досягнення наміченого ним порядку дослідження доказів і уміло аргументував і обґрунтовував його. А у випадках необхідності захисник вправі вже в ході судового слідства входити перед судом з клопотаннями про ті чи інші зміни в прийнятому порядку дослідження доказів в інтересах захисту прав підсудного.
3.Участь захисника в допиті підсудного.
У відповідності зі ст.300 КПК допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати в справі показання, після чого підсудного допитують прокурор, громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники і захисник.
Дача показань відбувається у вигляді вільної розповіді підсудного, яку не слід перебивати ніякими питаннями. Захисник повинен охороняти законні інтереси підсудного, часто реагуючи на кожний випадок порушення законодавства. Він повинен публічно заперечувати проти спроб заплутати, залякати підзахисного.
Захисник задає питання обвинуваченому після допиту його судом і представниками державного обвинувачення. Це в певній мірі визначає характер допиту, коло питань, що підлягають виясненню. Захисник направляє свої зусилля на вияснення усіх моментів з тим, щоб вони були висвітлені і відповідним чином аргументовані перед судом. Захисник повинен попередньо продумати і скласти план допиту і передбачити в ньому ті питання, що мають значення для справи, хоча в ході судового слідства захисник повинен вносити корективи в цей план. Особливу увагу слід звернути на якість: послідовність, своєчасність, форму, які повинні бути чіткими, короткими і зрозумілими для підсудного. Шляхом постановки додаткових запитань захисник надає справі належний напрям і перспективу.
Кваліфікований і цілеспрямований допит захисника, глибоко продумані, логічно побудовані послідовні запитання, всебічне значення обставин справи і правильна техніка допиту забезпечують успіх в досліджені поставлених захисником тактичних і юридичних задач.
4. Участь захисника в допиті свідків і потерпілого.
Правильна оцінка показань свідків складна і відповідальна задача. Необхідно детально розібратися і зрозуміти значення можливих протиріч, вияснити саме відношення свідка до обвинуваченого, наявність обставин, що впливають на психічний стан свідка і характер його показань. В цьому велика роль належить захиснику, якому слід глибоко і всебічно дослідити обставини справи, кваліфіковано допитати свідків, оцінити їх показання. Тут треба вияснити, наприклад, можливість хибних суджень про відстань, тощо, можливість невірного сприйняття слухової, зорової, іншої чуттєвої інформації.
Не слід забувати про те, що свідки можуть перебувати у ворожих відносинах і тому їх показання можуть носити необ'єктивний характер. Виявити цю обставину і показати упередженість показань свідків, їх джерел, розкрити взаємовідносини свідка з підзахисним, його зацікавленість повинен саме захисник. Захисник може заявляти клопотання про виклик в суд додаткових свідків.
Захисник бере участь також у вирішенні питання про можливість слухання справи у відсутності свідків, що не з'явились, питання про доцільність звільнення свідка від подальшої присутності в залі судового засідання. Допит свідка іноді доцільно поєднувати з представленням деяких документів, якими підтверджуються або заперечуються їх показання.
За тими ж правилами допитується потерпілий, при чому його допит відбувається раніше допиту свідків /ст.308 КПК України/.
5. Участь захисника в проведенні експертизи на суді та допит експерта.
Висновок експерта є єдиним із видів доказів, що підлягає критичній оцінці учасниками процесу в числі інших доказів по справі в їх сукупності. Але перш ніж піддавати аналізу висновок експертизи по суті, захисник повинен вияснити, чи був його підзахисний повідомлений про призначення експертизи, складі експертів, питаннях поставлених перед ними, чи була надана йому можливість відводу експерта, пропозицій про вибір свого експерта, чи брав участь підсудний при самому проведенні експертизи, чи роз'яснено йому право на клопотання про проведення додаткової або повторної експертизи, тощо. У випадку порушень процесуального порядку, захисник повинен реагувати на них шляхом різних клопотань, які можуть бути заявлені в будь-який момент судового слідства.
При оцінці висновків судової експертизи учасники процесу, в тому числі і захисник, повинен приділити велику увагу обґрунтованості висновку, науковості методів експертизи, всебічності використання доказового матеріалу, об'єктивності і логічності висновків експерта.
Захисник повинен вияснити освіту, стаж роботи, спеціальну кваліфікацію експерта з тим, щоб переконатися в його компетентності. У випадку необхідності захисник ставить питання про заміну експерта, при чому може запропонувати суду запросити експерта, вказаного ним самим або його підзахисним.
Важливим елементом участі захисника в судовому слідстві є його участь в дослідженні речових доказів і документів /ст.313 КПК/
В ході огляду речових доказів захисник, у випадку необхідності повинен ставити підсудному і іншим присутнім особам питання, пов'язані з виясненням і уточненням обставин, що виявлені при огляді. При оцінці речових доказів захисник повинен співставляти їх з іншими доказами, враховувати сукупність обставин по справі, уважно слідкувати за оцінкою речових доказів іншими учасниками процесу і робити необхідні висновки. Захиснику слід звернути увагу на всі обставини, пов'язані з дотриманнями процесуальних правил збирання, дослідження, зберігання і використання при доказуванні речових доказів, застосування науково-технічних засобів при їх виявленні і огляді, тощо. Теж саме стосується і документів. В огляді місця події захисник бере участь з тими ж цілями, що і в огляді інших доказів /ст. 315 КПК/.
6. Участь захисника в судових дебатах.
Після судового слідства суд переходить до вислуховування судових дебатів, які полягають в промовах прокурора, громадського обвинувача, потерпілого і його представника, визначення і промови цивільного позивача, цивільного відповідача, або їх представників, захисника, громадського захисника. Судові дебати - це самостійна частина судового розгляду, де його учасники в промовах і репліках аналізують, оцінюють всі докази, що були предметом перевірки і дослідження і оцінюють інкриміноване діяння з суспільної і правової точки зору, характеризують особу підсудного, висловлюють свої міркування по суті обвинувачення, з приводу доцільності тієї чи іншої міри покарання, приділяється увага причинам і умовам, що сприяли вчиненню злочину.
Підготовча робота захисника до участі в судових дебатах складається з етапів: досудового, під час судового слідства, заключного (безпосередньо перед промовою).[5]
Досудова підготовка включає в себе: а) вивчення матеріалів кримінальної справи; б) ведення досьє захисника; в) бесіда з підзахисним; д) вивчення законодавства, а також матеріалів судової практики та юридичної літератури з деяких питань; е) опрацювання лінії захисту у справі; ж) складання письмового варіанту або розглянутих тез промови.
Під час судового слідства основна увага захисника приділяється дослідженню зібраних у справі доказів в плані виявлених даних, які свідчать на користь підсудного.