- проводити поточний ремонт гуртожитків (крім приміщень, що перебувають у відособленому користуванні громадян);
- забезпечити збереження майна громадян, яке знаходиться у відведених їм приміщеннях, хоч це майно, крім грошей і дорогоцінностей, не було особисто здано на збереження гуртожитку;
- проводити виховну, культурно-масову і фізкультурно-оздоровчу роботу в гуртожитку. Наймач має право:
- користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку та комунально-побутовими послугами;
- обирати раду гуртожитку і бути обраними до її складу, брати участь у культурно-масовій та фізкультурно-оздоровчій роботі, в обговоренні питань організації побуту в гуртожитку і вносити свої пропозиції щодо поліпшення цієї роботи;
- вимагати своєчасної заміни обладнання, меблів, постільних речей та іншого інвентаря, що стали непридатними, а також усунення недоліків у культурно-побутовому обслуговуванні;
- при проживанні у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, мають право вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей. Вселення інших членів сім'ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.
Наймач зобов'язаний:
- використовувати надану жилу площу відповідно до її призначення;
- забезпечувати схоронність приміщень, обладнання й інвентаря;
- додержувати правил суспільного співжиття і правил внутрішнього розпорядку гуртожитку;
- зберігати чистоту й порядок у жилих приміщеннях, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування;
- ощадливо витрачати теплову й електричну енергію, воду і газ;
- суворо додержувати правил пожежної безпеки при користуванні електричними, газовими та іншими приладами й обладнанням;
- брати участь у благоустрої й озелененні прилеглої до гуртожитку території, охороні зелених насаджень, обладнанні, ремонті і належному утриманні спортивних та дитячих майданчиків;
- поточний ремонт приміщень, які перебувають у відособленому користуванні громадян (побілка стелі, побілка, фарбування або обклеювання шпалерами стін, фарбування радіаторів, віконних рам з внутрішнього боку, підвіконників, дверей та вбудованих шаф і антресолей, вставляння шибок, фарбування або покриття лаком підлог, ремонт електропроводки), провадиться за рахунок мешканців;
- своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги;
- при вибутті з гуртожитку здати все майно, що рахується за ними. При не здачі вказаного майна або його псуванні той, хто вибуває з гуртожитку, відшкодовує заподіяні збитки.
Наймачам гуртожитку забороняється:
- провадити самовільно переобладнання й перепланування приміщень;
- захаращувати предметами домашнього вжитку балкони, пожежні проходи, коридори, сходові клітки й запасні виходи;
- зберігати в жилих приміщеннях, на сходових клітках, балконах легкозаймисті й горючі рідини, вибухонебезпечні матеріали та речовини, що забруднюють повітря;
- установлювати без дозволу керівництва гуртожитку тимчасові електронагрівальні прилади для додаткового обігрівання приміщень;
- кидати в сміттєпровід великогабаритні предмети, не-загашені недопалки й сірники, виливати рідини;
- у період з 23 до 7 години включати на підвищену гучність телевізійну, магнітофонну і радіоапаратуру, грати на
музичних інструментах та створювати інший шум, що порушує спокій громадян;
- самовільно переселятися з одного приміщення в інше.
Специфічною умовою договору найму житла у гуртожитку є те, що воно не підлягає обміну, приватизації, розділу, бронюванню і здаванню в піднайм.
5. Припинення договору найму житла і виселення із гуртожитків
Житлові права громадян, що мешкають у гуртожитках, суворо охороняються і гарантуються чинним законодавством. Особа, що мешкає в гуртожитку, не може бути в односторонньому порядку позбавлена права користування ним без наявності на те законних підстав. Договір найму житла у гуртожитку припиняється у випадках:
- припинення роботи або навчання, у зв'язку з якими було надано таке жиле помешкання;
- знесення будинку чи переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також, якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
- систематичного псування жилого приміщення або використання його не за призначенням, чи систематичного порушення правил суспільного співжиття, що робить неможливим для інших проживання із ними, а міри попередження і впливу виявилися безрезультатними;
- позбавлення батьківських прав, якщо їх спільне проживання із дітьми, по відношенню до яких вони позбавлені батьківських прав, визнано неможливим.
Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.
Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
У разі знесення будинку чи переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, тим, кого виселили, надається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення (сім'ї - кімната в гуртожитку для проживання сімей, а одинокому, який проживає в кімнаті, що перебуває в його відособленому користуванні, - така ж кімната).
Громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу України.
З гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено:
1) інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісті при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;
2) осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитку, не менше як десять років;
3) осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників;
4) пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померлого працівника, якому було надано жилу площу в гуртожитку; інвалідів праці І і II груп, інвалідів І і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;
5) одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.
Громадян, які самоправне зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Відповідно до чинного законодавства України виселення громадян із гуртожитків провадиться в судовому порядку.
Помешкання, будучи оформлене як гуртожиток, перестає бути таким, якщо воно використовується не як гуртожиток, а як звичайна житлова площа місцевими органами або відомствами.
2. Безоплатне користування житлом
Договір безоплатного користування житлом
Договір безоплатного користування житлом - це угода, у силу якої одна сторона зобов'язується передати або передає жиле приміщення в безоплатне користування іншій стороні, а остання після закінчення терміну дії договору зобов'язана повернути його. Договір безоплатного користування житлом може бути як самостійним, так і похідним від договору найму.
У цивільному праві договір безоплатного користування має й другу назву - позичка. Але в зв'язку з тим, що на практиці термін «позичка» застосовується часто і до відношень цілком іншого роду, наприклад, говорять про видачу банком позичок на індивідуальне житлове будівництво. Таке застосування термінів призводить до помилкового ототожнення безоплатного користування і позички. Зазначимо, що при висвітленні даного питання мова йтиме тільки про позичку в точному розумінні цього слова, тобто про надання майна (житла) в тимчасове безоплатне користування.
Ціль договору позички житла - забезпечити надання жилої площі в тимчасове безоплатне користування.
Суб'єкти договору безоплатного користування - позичкодавець і позичкоодержувач.
Позичкодавець - це особа, що надає житло у користування. Ним виступає власник житлового помешкання або особа, уповноважена законом чи власником на це. Так, наприклад, ст. 98 ЖК України передбачає, що наймачі жилого приміщення і проживаючі разом з ним члени їх сімей можуть по взаємній згоді укладати договір позички житла.
Громадянин, що бере участь у цьому договорі в якості позичкодавця, повинен мати дієздатність, тому що передача в безоплатне користування майна підопічних не припускається навіть за згодою опікунів.
Юридичні особи можуть бути позичкодавцями, якщо виконання таких функцій не протирічить меті їх створення. Наприклад, власник будинку надає своїм працівникам у безоплатне користування квартири.