Смекни!
smekni.com

Аналіз фінансової діяльності комерційних банків (стр. 3 из 5)

До дорогих ресурсів належать:

· Строкові депозити

· Міжбанівські кредити та депозити

Збільшення зобов”язань банку оцінюється позитивно, бо це свідчить про зростання суми кредитних ресурсів.

Чим більша питома вага строкових депозитів, тим вища стабільна частина ресурсів комерційного банку. Це позитивно позначається на його ліквідності і зменшує залежність від міжбанківських кредитів.

ТАБЛИЦЯ 3:АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ЗОБОВ"ЯЗАНЬ БАНКУ
Зобов"язання банку Сума, тис.грн. Структура,%
Коррахунки банків 5000 37,2
Міжбанківські кредити 0 0
Кошти клієнтів до запитання 5284,41 39,31
Строкові депозити 3069,25 22,84
ЦП власного боргу 32,5 0,24
Інші зобов"язання 54,74 0,41
Всього: 13440,6 100

Таким чином, зобов”язання банку на 39,31% сформовані за рахунок коштів клієнтів до запитання .

Дорогі зобов”язання складають в нашому випадку 60,04%, бо, хоча ми й віднесли міжбанківські розрахунки до коррахунків банків, по суті наша філія мусить сплачувати за ними досить високі проценти, як то ми побачимо далі. Тобто, наш банк (філія) несе досить значні витрати при сплаті процентів. Частка строкових депозитів, тобто стабільна частина ресурсів банку, складає 22,84% від зобов”язань (в нашому випадку до досить стабільних ресурсів можна віднести також і міжбанківські кошти, інакше кажучи, всі дорогі ресурси – 60,04%). Наш банк має досить надійну базу кредитних ресурсів і ризик вкладення коштів в кредити не є значним.

Капітал це залишковий інтерес банку в активах з урахуванням зобов’язань. Він виконує багато функцій у щоденній діяльності і працює на забезпечення довгострокової життєдіяльності банку. Зважаючи на капітал банку, наглядові органи встановлюють нормативи, що регулюють його діяльність. Не зупиняючись на всіх складових капіталу комерційного банку, зазначимо, що для філій він складається лише з нерозподілених прибутків минулих років (тобто, чистго прибутку, не виплаченог в формі дивідендів й залишеного банком для інвестиційних цілей) та балансового прибутку за звітний рік. В нашому випадку:

Капітал = Активи - Зобов’язання

Капітал = 14448.60 - 13440.60 = 1008.00 (тис.грн.)

З них на прибуток за півроку припадає 433.61 тис. грн.

Достатність капіталу аналізують, використовуючи такі коеффіцієнти [3]:

К1 - визначає рівень капіталу в структурі загальних пасивів. Рекомендовані значення - в межах 0.15-0.20.

К2 (більш відомий як норматив достатності капіталу Н4) - співвідношення чистого капіталу та загальних активів. Значення даного показника повинно бути не меншим за 0.04.

К3 (норматив платоспроможності Н3) - співвідношення капіталу та загальних активів, зважених на ризик. Значення Н3 повинно бути не меншим за 0.08.

К4 - співвідношення чистого капіталу та зобов”язань. Передбачається, що капітал банку повинен на 25-30% покривати його зобов”язання.

в) Аналіз нормативних показників та ліквідності .

Довіра партнерів та клієнтів комерційного банку базується насамперед на їхній здатності в будь-який час в повному обсязі виконати свої зобов”язання. Отже, ліквідність, під якою розуміють спроможність банку виконувати свої зобов”язання, тобто - своєчасно і без збитків для себе погашати борги, є, поряд із платоспроможністю, найважливішим фактором фінансової стійкості банків. Правильна оцінка ліквідності та ефективне управління нею є однією з найважливіших передумов діяльності кредитних організацій. До ефективного управління ліквідністю комерційного банку слід ставитись як до фундаментальної основи фінансового менеджменту в будь-якій кредитній установі, а саме воно полягає у дотриманні такого співвідношення між активами та пасивами, за якого рівень ліквідності є достатнім для виконання банком (не на шкоду прибутковості) своїх зобов”язань перед партнерами та клієнтами. Взагалі, питання про ліквідність є дуже серйозним і ми не будемо розглядати його в цілому, обмежившись лише тим, що видається необхідним для нашого аналізу.

Рівень ліквідності оцінюється залежно від питомої ваги різних груп активів із різними ступенями ризику в загальній сумі вкладень банку. Очевидно, що стан ліквідності є обернено пропорційним до високоризикових активів його балансу. Зокрема, рівень ліківідності суттєво знижується через неспроможність клієнтів банків вчасно виконувати свої грошові зобов”язання, а також через надмірно ризикову кредитну політику банків, спрямовану на забезпечення високих норм прибутку. За низького значення частки неризикових активів до загальних, значно посилюється ризик ліквідності, що полягає у вірогідності виникнення збитків для банку внаслідок необхідності швидкої конвертації фінансових активів у платіжні засоби в зв”язку з дефіцитом наявних ліквідних ресурсів за несприятливого збігу обставин. Через це регулювання банківської ліквідності може здійснюватись шляхом зміни структури вкладень банку. При цьому залежно від рівня показників ліквідності, банк може змінювати частку високоризикових або низькоризикових активів у загальному портфелі вкладень, забезпечуючи потрібний стан ліквідності.

З огляду на важливість ліквідності для фінансової стійкості банку, проказники ліквідності віднесено до обов”язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків.

a) Норматив миттєвої ліквідності (Н5) показує співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку (ККр) та в касі (Ка) до суми коштів на поточних рахунках (Пр). Це є ступінь захищеності банку від ризику одночасного запитання коштів усіма його клієнтами (додамо, що на практиці цей показник може змінюватисьпртягом навіть короткого проміжку часу, тому при його розрахунку іноді має сенс визначати середні дані). Нормативне його значення має перевищувати 20% (до 1.01.99 - 15%).

b) Норматив загальної ліквідності (Н6) розраховується як відношення загальних активів до загальних зобов”язань банку і його нормативне значення має становити щонайменше 100%.

c) Для встановлення питомої ваги високоліквідних активів (Ва) у робочихактивах (Ра) розраховується норматив Н7, рівень якого повинен бути не нижчим за 20% (до 1.01.99 - 15%).

ТАБЛИЦЯ 4:АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ
Показники Значення Норма
Ккр+Ка (тис.грн.) 3757,3
Пр (тис.грн.) 10409,43
Н5 36,09% 15%
А (тис.грн.) 14448,6
З (тис.грн.) 13440,6
Н6 107,50% 100%
Ва (тис.грн.) 3757,3
Ра (тис.грн.) 14106,7
Н7 26,63% 15%

Як бачимо, в нашому випадку норматив Н7 складає 26,63% за норми 15%, тобто, він є зависоким, хоча й вiдповідає стандартам НБУ. Можна зробити попередній висновок, що банк неефективно використовує свої робочі акиви, тримаючи високу частку їх як відносно недохідні активи. Але не треба забувати, що таке високе значення нормативу Н7 пов”язане із врахуванням міжфілійних рахунків, тобто, розрахунків, по суті, між одним і тим самим банком. Без цих розрахунків наш норматив Н7 (як, до речі, і Н5) набуде набагато меншого значення, тому ми не можемо однозначно стверджувати про непродуктивне використання банком власних ресурсів (як буде видно, доходність банку є досить великою). В будь-якому разі, банк з точки зору ліквідності відповідає нормам НБУ.

В цілому НБУ для контроля за діяльністю банків встановив 18 економічних нормативів. Деякі з них - нормативи достатності капіталу та ліквідності - ми вже розглянули, всі ж вони такі:

Нормативи капіталу:

Н1 - капітал банку;

Н2 - мінімальнийй розмір статутного капіталу

Н3 - платоспроможність

Н4 - достатність капіталу банку

Нормативи ліквідності:

Н5 - миттєва ліквідність

Н6 - загальна ліквідність

Н7 - співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку

Нормативи ризику:

Н8 - максимальний розмір ризику на одного позичальника

Н9 - норматив «великих» кредитних ризиків

Н10 - максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих

одному інсайдеру

Н11 - максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств,

наданих інсайдерам

Н12 - максимальний розмір наданих міжбанківських послуг

Н13 - максмальний розмір отриманих міжбанківських позик

Н14 - інвестування

Н15 - загальна відкрита валютна позиція банку

Н16 - довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті

Н17 - довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті

Н18 - довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах.

Методика розрахунку обов’язкових нормативів та порядок контролю за іх дотриманням наведені в [2]. Ми ж додамо тільки, що для філій комерційних банків визначаються лише нормативи ліквідності Н5, Н6 та Н7.

г) Коеффіцієнтний аналізбалансового звіту.

Основними коеффіцієнтами для аналізу балансу комерційного банку є [2]:

§Коеффіцієнт ліквідних активів. Це коеффіцієнт виміру ліквідності, який обчислюється шляхом додання міжбанківських активів до готівки та прирівняних до неї коштів мінус міжбанківські пасиви та позички від центрального банку. Він також може розраховуватись як відсоток до загальних (або робочих - в такому разі це буде наш нормативний показник Н7) активів.

§ Коеффіцієнт співвідношення позик і депозитів. Цей коеффіцієнт визначається як відношення суми всіх активів з нормальним ризиком (дисконти, позики та авізо) до основних депозитів (включаючи депозити до запитання, термінові і ощадні депозити, за винятком короткострокових та довгострокових запозичень грошового ринку). Це співвідношення характеризує здатність банку залучати депозити для підтримки своїх кредитних операцій та його можливість давати в кредит ці депозити. Високе значення цього коеффіцієнта асоціюється з вищим ризиком, оскільки це свідчить про слабшу ліквідність та вразливість від дій кредиторів, негативні економічні умови чи наслідки відпливу депозитів. Низьке значення цього коеффіцієнта показує в кредитуванні на неможливість прийняття існуючого ризику та на імовірність збитків від кредитної діяльності в майбутньому.