· по кожному моменту відвантаження;
· за розрахунком середньої торговельної націнки на реалізовані товари
Таблиця 2.
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку реалізації товарів
| № п/п | Зміст операції | Бухгалтерські записи | |||
| Дт | Кт | ||||
| 1. Реалізація товарів за готівковий розрахунок та за грошовими документами | |||||
| 1. | Передано товари зі складу роздрібної мережі:а) якщо облік товарів на складі ведеться за продажними цінамиб) якщо облік товарів на складі ведеться за первинною вартістю - на вартість переданих товарів за купівельними цінами- на різницю між купівельною і продажною вартістю переданих товарів | 282 | 281 | ||
282 | 281 | ||||
282 | 285 | ||||
| 2. | Відображено виручку від реалізації товарів:- за готівковий рахунок- з оплатою чеками банків- з оплатою за кредитними картками | 301 | 702 | ||
| 331 | 702 | ||||
| 333,334 | 702 | ||||
| 3. | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | ||
| 4. | Списано протягом місяця облікову вартість реалізованих товарів, тобто вартість товарів за продажними цінами | 902 | 282* | ||
| 2. Реалізація товарів дрібним оптом | |||||
| 5. | Отримано попередню оплату від покупців | 311 | 681,361 | ||
| 6. | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 643 | 641 | ||
| 7. | Проведено відпуск товарів покупцям | 681, 361 | 702 | ||
| 8. | Відображено суму ПДВ | 702 | 643 | ||
| 9. | Списано із підзвіту мат. відповідальної особи реалізовані товари за обліковими цінами | 902 | 281 | ||
| 10. | Після розрахунку торговельної націнки за реалізованими товарами визначається собівартість реалізованих товарів | 902 | 285 | ||
| Запис методом “червоного сторно” | |||||
| 11. | Визначено фінансовий результат від операції продажу | 702 791 | 791 902 | ||
4. Облік повернення товарів , уцінки товарних запасів
на кінець звітного періоду
Повернення товарів
При поверненні товарів здійснюється облік:
1. Повернення коштів покупцям Дт 704 – Кт 301, 311.
2. Сторнування нарахованого при продажу ПДВ Дт 641 – Кт 704.
3. Віднесення суми повернення без ПДВ на збитки Дт 791 – Кт 704.
4. Оприбуткування повернутих товарів Дт 281 – Кт 902, Дт 902 – Кт 791.
Уцінка товарів
В кінці звітного періоду товари підлягають переоцінці у випадку, якщо їх чиста вартість реалізації (ЧВР) не дорівнює собівартості придбання.
Якщо ЧВР менша від собівартості товарних запасів-приймається значення меншої величини Дт 946 – Кт 281.
При наступному перевищенні ЧВР над справедливою вартістю проводиться дооцінка на суму попередньої уцінки Дт 281 – Кт 716.
5. Облік витрат, пов’язаних із здійсненням торгівельної діяльності
З прийняттям ПБО 9 “Запаси”, ПБО 16 “Витрати”, нового Плану рахунків, Інструкції №291 в обліку витрат підприємств торгівлі сталися зміни. Згідно з ПБО 16 ці витрати називаються не витратами обігу, а витратами, пов’язаними з операційною діяльністю.
Витрати, пов’язані з операційною діяльністю:
1. Поділяються на адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати і групуються за 5 економічними елементами. Їх склад регламентується ПБО 16 “Витрати”.
2. Витрати за видами (адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) обліковуються на однойменних рахунках класу 9 “Витрати діяльності”. Витрати за економічними елементами обліковуються на рахунках класу 8 “Витрати за елементами”.
3. Не розподіляються між реалізованими і нереалізованими товарами, а повністю списуються на витрати періоду. Крім того, витрати, пов’язані з придбанням товарів, не відображуються у складі витрат операційної діяльності, а включаються в первісну вартість товарів.
4. У балансі не відображаються. Інформація про витрати операційної діяльності наводиться в розділах 1 і 2 Звіту про фінансові результати.
5. Спрощена методика обліку (без застосування рахунків класу 9).
Згідно з Інструкцією №291 підприємства торгівлі для обліку витрат можуть використати такі рахунки класу 8 “Витрати за елементами”: 80 “Матеріальні витрати”, 81 “Витрати на оплату праці”, 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 83 “Амортизація”, 84 “Інші операційні витрати” зі щомісячним списанням сальдо цих рахунків у кореспонденції з такими рахунками класу 9 “Витрати діяльності”: 92”Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.
Далі суми витрат, облічені на рахунках 92, 93, 94, списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”: Дт 791 – Кт 92, 93, 94.
Суб’єктам малого підприємництва дозволено для обліку витрат використовувати рахунки тільки класу 8, минаючи рахунки класу 9, зі щомісячним списанням у дебет рахунка 79 сум у частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.
1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291.
2. Облік торгівельної діяльності. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” \Н. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін. - Житомир: ЖІТІ, 2000 – 480стор.
Тема 2. Організація обліку на підприємствах
громадського харчування
1. Загальні принципи організації обліку на підприємствах громадського харчування
2. Облік типових операції діяльності підприємств громадського харчування
3. Закупівля товарів та облік складських операцій
1. Загальні принципи організації обліку на підприємствах
громадського харчування
Громадське харчування – це відокремлена галузь торгівлі, що спеціалізується на:
- виробництві харчів, тобто продукції, призначеної для негайного вживання;
- обслуговуванні процесу споживання;
- виготовленні харчових напівфабрикатів і кулінарно-кондитерських виробів;
- продажу продукції споживачам.
На підприємствах громадського харчування (ПГХ) для відображення господарських операцій водночас можуть застосовуватися як рахунки, призначені для обліку операцій у торгівлі (субрахунки рах. 28), так і суто виробничі рахунки (20, 23, 24, 25, 26 тощо).
Можна виділити такі основні частини собівартості:
- витрати виробництва;
- витрати обігу;
- витрати споживання (обслуговування).
У сфері громадського харчування головним валовим показником є товарооборот.
Роздрібний товарооборот – це, як правило, обсяг продажів напівфабрикатів власного виробництва, а також кулінарних та кондитерських виробів іншим підприємствам.
Другим важливим показником у сфері громадського харчування є показник валової продукції громадського харчування, який розраховується як сума реалізованих торгових націнок.
Уся продукція громадського харчування складається з:
- продукції власного виробництва;
- купованих товарів.
Кулінарні вироби та напівфабрикати, придбані на стороні для подальшого продажу без додаткової обробки, також повинні обліковуватись як куповані товари.
Власні напівфабрикати, кулінарні, кондитерські вироби, а також куповані товари підлягають обліку у вагових одиницях, а обідня продукція – поштучно, в асортиментному розрізі страв.
Рах. 285 доцільно вводити тоді, коли виписується остання видаткова накладна. На підприємствах громадського харчування, незалежно від кількості складських, виробничих і торгових приміщень, організація зберігання , виробництва і продажу зводиться до однієї із трьох схем:
1) якщо зберігання, виробництво і продаж зосереджені в одному приміщенні, то рах. 285 вводиться в облік одразу при оприбуткуванні товарів;
2) якщо товари, напівфабрикати і харчова сировина спочатку оприбутковуються на склад, а потім в міру потреби видаються для приготування страв, то рах. 285 може бути введений або при оприбуткуванні на склад, або на етапі передачі у виробництво;
3) якщо товари, напівфабрикати і харчова сировина спочатку оприбутковуються на склад, а потім в міру потреби видаються в буфет чи іншу роздрібну точку, щоб звідти готові до вживання вироби передати особі (бригаді), яка обслуговує відвідувачів, то рах. 285 може бути введений на будь-якому етапі переміщення товарів.
Формування валового прибутку (збитку)
Враховуючи велику незручність застосування на підприємствах громадського харчування такого поширеного методу оцінки товарів (продукції), за яким до їх роздрібної ціни передчасно, ще до моменту продажу, додається ПДВ, подаються такі схеми бухгалтерських проведень з формування фінансового результату, які цілком відповідають вимогам наших національних стандартів бухгалтерського обліку запасів.
Дуже часто на одному і тому ж підприємстві громадського харчування може одночасно відбуватися як пільгове, так і не пільгове харчування. Прикладом може слугувати шкільна їдальня, де харчуються як учні школи, так і сторонні особи.