науки і техніки, адже саме цим досягаються переваги в конкуренції з
іншими фірмами. Так, наприклад, Росія пропонує своїм клієнтам
радіолокаційну станцію “Жук” НВО “Фазотрон” для винищувачів МіГ-29,
хоча цю станцію ще не прийнято до експлуатації в самих російських
військово-повітряних силах. Подібна тенденція особливо чітко
проявилася в боротьбі за перемогу в конкурсі на закупівлю Об’єднаними
Арабськими Еміратами до 80 винищувачів загальною вартістю близько 8
млрд дол. США. Цей конкурс на сьогодні вважається “угодою віку”. Росія
пропонує на конкурс удосконалені літаки Су-35 в комплексі з
найсучаснішими керованими ракетами класу “повітря-повітря” АА-12
(класифікація НАТО). Франція ж висуває зустрічні пропозиції -
винищувачі “Рафаль”, оснащені ракетами “Міка”, що є кращими
французькими ракетами класу “повітря-повітря” [43].
Оскільки чимало замовників пропонують за зброю реальні кошти (замість
отримання від продавця військових кредитів, військової допомоги або
низьковідсоткових позичок), то тепер вони можуть вимагати за свої
гроші найкращий товар, навіть якщо продавець його не пропонує.
Звичайно, нинішні замовники мають на сучасному ринку значні засоби для
купівлі саме того, що вони хочуть мати. Малайзія, наприклад, вимагала
модернізації двигунів та бортового радіолокаційного устаткування як
умови закупівлі винищувачів МіГ-29 і домоглася, врешті-решт, на це
згоди Росії.
Об’єднані Арабські Емірати також проявили характер - поставили вимогу
перед США оснастити запропоновані ними на продаж літаки F-15 та F-16
ракетами класу “повітря-повітря” AMRAAM. Замовник відверто заявив, що
відмовляється навіть розглядати пропозиції США без наявності цих
ракет. Уряд США змушений був погодитися з такими вимогами, незважаючи
на настійливі протести з боку Ізраїлю.
В окремих випадках фірми спеціально розробляють дуже складні сучасні
військові вироби саме з метою їх експорту і відтак організовують збут
таких виробів на ринку. Одна з державних південноафриканських фірм,
наприклад, розробила малопомітне покриття (дістало назву “Флоу-Чарт”)
для безпілотних літальних апаратів та крилатих ракет, призначене
виключно на експорт.
Нині на міжнародних виставках військової техніки експонуються та
пропонуються на продаж компоненти таких складних технологій, що п’ять
років тому цього не можливо було й уявити. Наведемо для прикладу
кілька таких технологій, що помітно вирізняються з-поміж інших:
- кілька варіантів динамічної броні (Росія, Україна);
- супутникова фоторозвідка (Франція, Росія, Китай, США);
- військові розвідувальні супутники (Франція);
- літак дальнього радіолокаційного виявлення (США, Росія, Ізраїль);
- системи протиракетної оборони (ПРО) театру військових дій (Росія,
Франція, Ізраїль, США);
- літаки-заправники (США, Ізраїль);
- портативні зенітні ракетні комплекси (Росія);
- технології малопомітності (Франція, ПАР, Росія, США).
Найвдалішою, на наш погляд, ілюстрацією зростаючої тенденції
пропонування дедалі більш складних систем є сфера технологій
малопомітності. В період 1991-1994 рр. Міністерство торгівлі США
видало 166 експортних ліцензій на технології, що належать до техніки
“стелс”. Передача таких технологій у ряді випадків виявилась досить
плідною. Так, наприклад, технології композитних матеріалів було надано
для створення гольф-клубів у Східній Азії. Що ж стосується інших
випадків, то тут мали місце і непередбачувані наслідки. В одній з угод
Міністерство торгівлі США спочатку затвердило, а потім відмінило
дозвіл на експорт “високоефективного радіопоглинаючого покриття” для
німецьких крилатих ракет та для “комерційного супутника” неназваної
країни [6].
Існує два важливих аспекти наведеного вище переліку складних сучасних
технологій та систем: по-перше, усі ці технології в період “холодної
війни” належали до числа таємниць можливих постачальників, а отже,
були під великою охороною; по-друге, такі технології - важливий чинник
збільшення потужності збройних сил, що має для країни велике
стратегічне значення навіть у тому разі, якщо вони отримані в
невеликій кількості.
Суттєвим сегментом світового ринку озброєння є модернізація існуючих
систем озброєння. Чимало країн через свої фінансові обмеження, замість
rncn, щоб купувати нову дорогу техніку, шукають можливі шляхи
модернізації власних військових арсеналів, вдаючись до комплексних
заходів удосконалення техніки. Такий підхід забезпечує замовникам
підвищення бойових можливостей та збільшення строків служби техніки
при досить помірних витратах коштів.
Вважається, що найбільший інтерес викликає модернізація винищувальної
авіації, особливо російських літаків МіГ-21 та американських F-5. За
оцінками представників промисловості [46], з 10 тис. раніше збудованих
Росією винищувачів МіГ-21 приблизно 2,5 тис. літаків усе ще мають
достатній запас служби планера, що робить модернізацію цих машин
економічно вигідною. Зараз французько-російський консорціум фактично
здійснює модернізацію 125-150 індійських літаків МіГ-21. Більшість із
2600 збудованих фірмою “Нортроп-Грумман” винищувачів F-5 також
вважаються кандидатами на подовження строків служби та бойових
можливостей.
Винищувачі F-5 та МіГ-21 - не єдині кандидати на омолодження. Фірма
“Локхід-Мартін”, наприклад, модернізує для Аргентини палубні
бомбардувальники, в той же час кілька фірм добиваються можливості
удосконалити і подовжити вік служби патрульних літаків військово-
морських сил. Бельгія, Данія, Голландія та Норвегія також у даний час
виконують роботи вартістю 1,85 млрд дол. США – модернізують понад 300
винищувачів F-16A/B, які сягнули середини строку їхньої служби. Фірми
“Брітіш аероспейс” та “Панавіа” здійснюють такі ж роботи вартістю 1
млрд дол. – дають нове життя 142 літакам “Торнадо”.
Керівництво Військово-морських сил США прагне залучити Німеччину та
Італію до виконання програми удосконалення американської ракети “Harm”
(High Speed Antiradiation Missle - високошвидкісна протирадарна
ракета). Виконавцям було запропоновано розпочати модернізацію ракети
“Harm” наприкінці квітня 1996 р. За заявою представників військової
промисловості США, обидві країни нібито виявили інтерес до цієї
справи, однак представники міністерств оборони Німеччини та Італії
байдуже поставились до практичного виконання цього замовлення [6].
Програма модернізації ракети передбачає поліпшення точності наведення
за рахунок удосконалення навігаційної системи, що використовуватиме
дані глобальної системи визначення місця знаходження (Global
Positioning System - GPS). Очікується, що поліпшення точності зменшить
кількість побічних руйнувань, які в останні роки перевищують межі
допустимого. Представники військової промисловості США заявили: якщо
усі три країни досягнуть, нарешті, згоди і об'єднають свої зусилля, то
виконання програми модернізації ракети "Harm" розпочнеться не пізніше
1998 р. А вже у 2000-2001 рр. ці ракети з’являться в арсеналі
озброєння військово-морських сил.
За загальними оцінками представників промисловості, модернізація
літаків може забезпечити можливість щорічної комерційної діяльності на
суму 3,75-5 млрд дол. США. Потенційна місткість ринку після закінчення
“холодної війни” стала об`єктивною причиною пропозицій декількох
(раніше в принципі не можливих) комерційних проектів. Так, наприклад,
американські, ізраїльські та російські фірми активно відстоюють власні
інтереси, при цьому кожна з них пропонує від одного до чотирьох
комплектів модернізації російських винищувачів МіГ-21. У той же час
Франція встановила на російські бойові машини піхоти-3 (БМП-3)
тепловізори переднього огляду FLIR з тим, щоб завершити угоду з
Об’єднаними Арабськими Еміратами. Україна і Бельгія об’єднуються в
експорті удосконаленого двигуна для танка Т-72, який має потужність на
25% більшу, ніж попередній варіант. Південно-Африканська Республіка, у
свою чергу, порозумілася з Польщею в роботах щодо удосконалення
системи управління вогнем (СУВ) для танка Т-72. Цей польсько-
південноафриканський проект показує, яким чином країни можуть
підвищити характеристики бойової техніки шляхом модернізації. СУВ
“Тигр”, що пропонується на ринку спільно Польщею та Південно-
Африканською Республікою, призначена для значного підвищення бойових
можливостей танка Т-72 в денних та нічних операціях з одночасним
ondnbfemml строку експлуатації машини ще на 10-15 років. Фахівці, що
займаються збутом системи “Тигр”, взагалі стверджують, що ця система
забезпечує танкові Т-72 при значно менших затратах приблизно 85%
можливостей управління вогнем порівняно з американським танком М1 та
англійським “Челленджер”.
Згідно із заявою експертів авіаційної промисловості Індії, очікується,
що запропонована Росією модернізація індійських винищувачів МіГ-21
восьмикратно збільшить їхні можливості в операціях “повітря-повітря”,
а також вчетверо - можливості літака атакувати наземні цілі.
Один з основних моментів продажу комплектів модернізації - їх
вартість. Звичайно, економія, що досягається внаслідок удосконалення
техніки, яка стоїть на озброєнні, має велике значення. Адже ціна
одного модернізованого винищувача, наприклад, може становити лише 20%
вартості нового зразка. Отже, така економія на кожному літаку вочевидь
може стати причиною анулювання угоди на машини нового покоління.
Чеські військово-повітряні сили, наприклад, мали намір придбати
ескадрилью з 24 американських літаків F-16, однак замість цього обрали
варіант модернізації 24 власних винищувачів МіГ-21, зекономивши таким