Обговорювання використовується тоді, коли ви намагаєтесь організувати обмін думками чи вирішування проблем, а не просто викладання фактів. Воно не дає добрих результатів у дуже великих групах. Слухачі мають мати вже деякі знання щодо даного предмета і скласти свою думку з цього приводу.
Вам треба з"ясувати, який з цих методів найбільш відповідний з точки зору:
- цілі заходу;
- кількості слухачів;
- відведеного часу;
- змісту курсу (лекції);
- приміщення та технічних засобів;
- ваших власних умінь - чи можете ви використовувати один метод краще, ніж інший.
На цій стадії знову треба звернутися до ваших завдань і обдумати ціль цього заходу. Що це:
- викладення інформації;
- навчання практичним навичкам;
- обмін думками, обговорювання чи "продаж" ідеї;
- або поєднання цих цілей?
3. Підготовка структури виступу
Після того, як ви вирішили, що ви збираєтесь викладати та який метод використовувати, вам треба привести матеріал до системи. Будь-яке повідомлення може бути поділено на три частини:
- вступ;
- головна частина;
- висновки.
Вступ. Правильний початок дуже важливий для вас та ваших слухачів. Аудиторії буде легше, якщо з перших кроків вони будуть знати:
- хто ви (це визначить, чому саме ви проводите лекцію);
- про що ви збираєтесь доповідати, ваші цілі та завдання;
- чому цей предмет є суттєвим для них;
- яким буде план заняття, включаючи:
основні теми;
час для запитань слухачів;
чи будуть роздані додаткові посібники (щоб можна було вирішити, чи треба вести записи);
чи будуть використовуватися які-небудь наочні посібники;
- скільки часу відведено для вашої промови;
- чи будете ви проводити індивідуальні консультації після лекції.
Головна частина. Головна частина лекції дає детальні довідки про
предмет вивчення вашим слухачам. Вона також допомагає їм зрозуміти та запам'ятати інформацію так само, як і використовувати чи звертатись до неї коли потрібно.
- підбийте підсумки після кожного пункту плану;
- залучіть та поставте запитання, коли дозволяє ситуація;
- використовуйте наочні посібники, щоб пояснити, внести
різноманітність;
- наведіть суттєві та відповідні приклади. Висновки. Метою цієї частини є:
- дати аудиторії можливість поставити питання, щоб прояснити якісь
незрозумілі положення чи розвинути 'їх; - зробити підсумки, щоб допомогти слухачам запам"ятати головні
пункти вашого виступу; - висунути на перший план найбільш суттєві повідомлення відносно ваших слухачів.
3. Стисле письмове викладення.
Наступним кроком буде письмове викладення матеріалу таким
чином, щоб ви могли користуватися ним лід час вашого викладання. Існує чотири основних способи, як це зробити:
1. Напишіть дослівно як одну довгу промову.
2. Напишіть на аркуші паперу "заголовки", тобто назви тем чи
параграфів.
3. Напишіть основні питання як підказки на окремих картках
4. Зробіть схематичні записи, які ви можете розвинути чи змінити під час викладання.
Кожен з цих способів має свої переваги та недоліки щодо типу конкретного викладання. Важлива також ваша індивідуальна схильність.
Перевагиістотний, якщо промова буде досконалою щодо мови | Недолікивідокремлює лектора, який втрачає візуальний контакт з аудиторією |
Цей метод полягає в тому, що ви записуєте тільки назву кожного пункту викладання, без подальшого записування
Перевагидопомагає запам'ятати головні пункти сприяє натуральній промові | Недолікипотребує дуже ретельної підготовки може випустити деякі необхідні вам деталі |
Тут ви записуєте заголовки та декілька опорних слів чи фраз, що допоможуть вам згадати всі основні питання.
Перевагибільше інформації для активізації пам'яті не кидаються в очі слухачам | Недолікиможе випустити деякі необхідні вам деталі |
| Переваги сприяє натуральній промові | Недоліки можливо, включає дуже багато інформації, за якою нелегко простежити |
Підсумки. Гарне викладання починається з планування.
Пам'ятайте: Відбирайте та упорядковуйте - поділіть інформацію на "необхідне", "бажане", "можливе" та викресліть решту.
Метод - вирішіть, який з методів найбільше підходить до цього викладання: лекція, практичне заняття чи семінар.
Структура - сплануйте структуру викладання, розподіліть матеріал на:
- вступ;
- головну частину;
- висновки.
Письмове викладення - запишіть вашу доповідь у вигляді повного
тексту, заголовків, упорядкованих карток чи схематичних нотаток. Хронометраж - організуйте час і відповідно пристосуйте викладення.
5. Правильний вибір зовнішнього вигляду.
Ви не можете недооцінювати того впливу, який має ваш власний
вигляд. Коли ви заходите в аудиторію, навіть ще до того, як ви заговорите, про вас вже склалася певна думка. Ця думка може базуватися тільки на тому, як ви виглядаєте. Тільки 7 % першого враження грунтується на тому, що ви кажете, 38 %-на тому, як ви говорите, 55 %-на тому, як ви виглядаєте. Це не тільки, як ви вдягнені, але як ви ходите, несете себе, які у вас манери як ви в цілому подаєте себе.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЛЕКЦІЇ
1. Наявність і зміст лекції.
2. Підготовленість викладача до лекції.
3. Зміст лекції: мета та спрямованість лекції, її виховна роль; науковий рівень лекції, наявність узагальнень, які надають лекції наукову переконливість і сувору доведеність; уміння викладача викликати у слухачів потяг до творчої оцінки наукових проблем, що розглядаються; повнота і точність визначень, що формулюються, відповідність використовуваної термінології і позначень вимогам ГОСТів; зв'язок лекції з підручником або навчальними посібниками з курсу; відповідність змісту лекції програмі і тематичному плану.
4.Структура лекції: Наявність в лекції вступу, який містить чітке формування теми лекції і постановку завдання, логічна послідовність, розподіл і взаемозв"язок окремих частин лекції, що полегшують розуміння лекції, наявність у лекції висновків, що дають змогу осмислити лекцію в цілому, виділити її основну ідею, конкретність завдання на самостійну роботу.
5. Стиль лекції: Уміння лектора чітко і ясно викладати свої думки; багатство мови лектора; уміння лектора викладати вільно навчальний матеріал без надмірної залежності від конспекту лекцій: темп викладання лекції; контакт лектора з аудиторією, вміння активізувати увагу слухачів, забезпечення можливості конспектування основного змісту лекції.
6. Забезпеченість лекції наочними посібниками і технічними засобами навчання: Наявність і якість наочних посібників, методичні прийоми їх використання, вміння аналізувати результати демонстрацій, використання технічних засобів навчання.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
1. Відповідність змісту семінарських ї практичних занять до типової і робочої навчальних програм, відображення у них розділів дисципліни.
2. Підготовленість викладача до проведення семінарських і практичних занять.
3. Зміст: Мета та спрямованість семінарського заняття, його місце в темі курсу; професійна спрямованість семінарських і практичних занять, яка забезпечує відображення особливостей відповідній спеціальності; використання наукових методів пізнання суті явищ, що вивчаються, і положень науки; розкриття на конкретних прикладах органічної єдності теорії і практики; наявність понятійного апарату, висновків з кожного питання та зв'язку з матеріалом, що вивчається.
4. Структура: Раціональне використання дидактичних доцільних форм і методів навчання, спрямованих на найбільш ефективне здійснення навчальної мети семінарських і практичних занять і забезпечуючих логічну послідовність їх побудови, використання проблемного та інших методів навчання, які формують у студентів самостійний творчий підхід.
5. Стиль: Вміння точно і обгрунтовано висловлювати свої думки мовою конкретної науки.
Розвиток продуктивного мислення студентів у перебігу обговорення проблем, що розглядаються, залучення їх у колективну пізнавальну діяльність. Створення безпосереднього контакту викладача зі студентами, вміння залучити студентів до дискусії.
6. Забезпеченість семінарських і практичних занять методичними розробками, пакетами візуального супроводження, використання технічних засобів навчання.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЛАБОРАТОРНОГО ПРАКТИКУМУ
1. Відповідність змісту лабораторного практикуму типовій і навчальним програмам.
2. Підготовленість викладача до проведення лабораторних занять.
3. Зміст: Відображення у лабораторному практикумі особливостей спеціальності. Забезпечення послідовності лабораторних занять з іншими видами навчальної роботи. Ознайомлення студентів з сучасним обладнанням і методами проведення наукових досліджень у відповідній
галузі.
4.Страктура: Запровадження в лабораторний практикум елементів наукових досліджень, використання сучасних методів планування, проведення і обробка результатів експериментів з використанням ЕОМ, виконання в рамках лабораторного практикуму завдань дослідницького характеру. Відповідність методики проведення лабораторних занять вимогам, які ставляться до прийомів і методів експериментальних дослідів.