Смекни!
smekni.com

Батьківство і материнство (стр. 3 из 3)

Наука і релігія походять з того самого начала і ведуть до тієї самої мети. Вони обидві шукають правди і взаємно себе доповнюють. Релігія веде до Бога прямо, шукаючи Творця, а наука йде до Творця посередньо, шукаючи Його крізь творіння. Великий учений, засновник квантової теорії поля Макс Планк писав: Бог для віруючих стоїть на початку, а для фізиків на кінці мислення”. Наука не може заперечувати існування Бога, проте своїми висновками вона скоріше вказує на Нього, аніж Його відкидає.

Між наукою і християнською вірою немає конфлікту. Віра допомагає науковцеві вибрати напрям в науці, який принесе користь і добро людству, а наука допомагає віруючому краще усвідомити свою віру. Св. Августин повчав: “ Вірую, що розуміти і пізнати, а розумію щоб вірити.”.

Сьогодні наука допомагає релігії звільнитись від забобонів, а християнська віра допомагає науці звільнитись від абсолютизму. Свідченням високої наукової і моральної, культури особистості, є постаті славних українських подвижників: видатних українських фізиків і громадських діячів, професор, дослідник газів і електрики І. Помой (1845-1918р) спільно з П. Кулішем переклав на нашу мову Псалми і Святе Письмо.

Висока інтелектуальність і духовність у геніїв України – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, які засвідчили нашу культуру і духовність.

На Землю йде світло:

З Місяця – 1 хв. 28 сек., Сонця - 1 хв. 19 сек., з планети Плутон ( коли вона находиться у своїй середній віддалі від Сонця ): - 5 год. 4 хв., з найближчої до нас зірки “Проскімо Центаврі” – 4 світл. роки 27 год., з центра Молочного Шляху – 47 тис. літ, з найдальшої зоряної грипи, що находиться на окраїнах т. зв. “Великої Галактики” – 220000 літ, з найближчої пазагалактичної туманності – 850 тис. літ, з найдальших до тепер відомих науці позагалактичній туманності – 140 млн. літ, “довкола простору” ( за теорією Ейнштейна) – 500 мільярдів літ.

Що думають вчені?…

Ісаак Ньотон (1643-1727) англ. фізик, математик, астроном. Засновник класичної теорії фізики. “ Чудесна будова космосу та гармонія в ньому можуть бути пояснені лише тим, що космос був створений по плану свевидячої і все могутньої Істоти. Ось моє перше і останнє слово.”

Ф.В. Гершель (1738-1822) Німецьк. Астроном, відкрив планету Уран.

“ Чим далі наука, тим більше численними та переконливими стають докази того, що існує творча і всемогутня премудрість.”

Кельвін (1824-1902) Англ. фізик. “ Потрясаючі докази мудрості і благих намірів дані нам. Вся природа свідчить про дії розкутої Волі, і ми бачимо, що всі ми залежимо від вічного Господа – Творця.”

Г.Ерстед (1777-1851) Дат. фізик. “… будь-яке грунтовне дослідження природи закінчується визнанням існування Бога.”

Сабатьє (1854-1941) франц. хімік лауреат Нобелівської премії. “Природні науки і релігію протиставляють одна одній лише люди, погано освідченні як в тому, так і в другому.”

Лівір (1803-1873) німець. хімік. “Велич і безмежну мудрість Творця може усвідомити лише той, хто навчився читати у великій книзі під назвою природа”.

Г. Медлер (1794-1874) німець. астроном. Склав першу карту місяця. “Серйозний природослівник не може заперечувати, що Бог існує .Той, хто так глибоко заглянув в майстерню Бога, хто міг в такій мір захоплюватися Божою Мудрістю не може не упуститися на коліна перед цим вищим Духом.”

Лієль Ш. (1797-1875) англ. геолог, засновник сучасної геології. “В якому би напрямку ми не досліджували всюди ми знаходимо докази існування творчого Розуму, Проведіння, Мудрості, Всемогутності.”

Маєр (1814-1888) німець. лікар, фізик. “Істинна наука та істинна філософія повинні вести до віри.”

Лезетер “Геніальними до цих пір вважали людей, що відкривають закони. То чому би не вважати геніальним Того, Хто ці закони створив?”

Паскуаль Йордан (1902 - 1980) німець. фізик, один із засновників квантової механіки. “Сучасна наука зняла перешкоди, які лежали раніше на шляху до гармонії між науковими знаннями та релігійним світоглядом. Сьогоднішні наукові знання більше не постають проти Творця.”

Флемінг (1849-1845) англ. фізик, радіотехнік. “Величезна кількість сучасних винаходів повністю зруйнували матеріалістичні уявлення... Творіння постає перед нами як думка. Але думка передбачає наявність Мислителя.”

В.Ф. Браун (1912-1987) німець.-амер. фізик. “Розповсюджена думка, що в епоху космічних польотів ми вже так багато знаємо про природу, що нам більше не потрібно вірити в Бога. Ця думка дуже помилкова. Лише нове звернення до Бога може врятувати світ від катастрофи, що насувається. Наука і релігія – це сестри, а не вороги.”

Еддігтон (1882-1946) англ. фізик і астроном. “Сучасна фізика по необхідності приводить до віри в Бога.”

Маркс Планк (1858-1947) німець. фізик, засновник квантової теорії лауреат Нобелівської премії в 1928 році. “З якого боку ми б не дивилися, між релігією і наукою немає ніякого протиріччя. Саме в найбільш вирішальних моментах тут спостерігається повна згода. Вони не суперечують одна одну – як багато думають сьогодні – а доповнюють її і обумовлюють одна одну. – Бог для віруючого знаходиться на початку шляху, для фізика – в кінці.”

Що думають поети і філософи.

Джордж Ньюман (1801-1890) англ. кардинал. “От бачиш розум тобі говорить: Бог повинен існувати. Як інакше би виник цей чудесний Всесвіт? Він не міг створити сам себе.”

Жан Кальвін (1509-1564) французько-швейцарський реформатор. “Спочатку ми признаємо Бога як нашого Творця, який підтримує нас Своєю десницею, направляє нас Своєю прозорливістю, живить нас Своїм Милосердям і обдаровує всякою благодаттю.”

Аристотель (384-322 рр. до р. Х.) грецький філософ. “Хоч ми і не бачимо, Бог проявляє Себе через свої творіння. ”

Ф.М. Аруе (псевдо. Вольтер; 1694-1778) франц. філософ. “Якщо би Бога не було, Його треба було би придумати; але Він існує! Вся природа говорить про це. ”

Жан-Жак Руссо (1712-1778) франц.-швейцарський філософ. “Коли я звертаю свій погляд на всесвіт, я безмежно захоплююсь Творцем, що відкриває Себе в ньому.”

Дені Дідро (1713-1784) франц. письменник і філософ освіти. “Ока, крила метелика достатньо, що відкинути аргументи безбожника.”

Імануіл Кант (1724-1804) німець. філософ. “Дві речі захоплюють мене тим більше, чим більше я до них приглядаюся: зоряне небо над нами і моральний закон в нас.”

Сенека (4 рік до р. Х. – 65 по Р.Х.) римський філософ. “Будь-якій людині дане зерно віри в Бога. І брешуть ті, які говорять, що вони не вірять в існування Бога, бо ж вночі, або, коди вони залишаться самі, вони сумніваються в цьому.” “Заперечуючий Бога подібний до того, хто заперечує сонце; сонцю це не шкодить, воно світить далі.”

Твердження, що Шевченко атеїст є абсурдним, злісним наклепом на нього, бо звертаннями до Бога буквально рясніє весь “Кобзар”. У текстах для читання в “Букварі” Т.Г. Шевченка теж є чимало матеріалів релігійного змісту, уривків із псалмів та молитов. Цікавився великий митець і релігійним малярством, сам малював на євангельські теми (“Христос благословляє хліб”, “Апостол Петро.”)

Великий поет жодного разу не заперечував існування Бога.

“Молітесь Богові одному,

Молітесь правлі на Землі,

А більше на Землі нікому

Не поклонітесь...”

Близько 400 років тому англійський філософ Ф.Бекон писав: “мале знання відводить від Бога, велике приводить до Нього.”

Мусимо визнати, що даючи “мале знання” завдяки атеїстичному вихованню в школах і вузах десятиліттями в школах СРСР спустошували людські душі, позбавляли змалку основи духовного життя мільйони людей. Тут доречно згадати рядки Т.Г. Шевченка:

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

А то залізете на небо:

“І ми не ми, і я не я

І все те бачив і все знаю,

Нема ні пекла, ані раю

Немає й Бога, тільки Я!”

І. Франко теж був людиною віруючою і часто в своїх поезіях звертався до Творця.

“Христа нас знаменем хрестили,

Ростем під знаменем хреста

З хреста пливуть всі наші сили

І віра наша пресвята.”

Молитва.

Все упованіємоє

На тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердія твоє

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю.

Святая сила всіх святих,

Пренепорочная, благая!

Молюся, плачу і ридаю:

Воззри, пречистая, на їх,

Отих окрадених, сліпих невільників.

Подай їм силу

Твойого мученика сина,

Щоб хрест – кайдани донесли

До самого, самого краю.

Достойно літая, благаю.

Цариц неба і землі!

Вонми їх стону і пошли

Благий конець о всеблагая.

А я, незлобний, воспою,

Як процвітут убогі села,

Псалом і тихий і веселий

Святую доленьку твою.

Ірина Дибко

Скільки думок линуло і лине,

Боже до Тебе!

Скільки імен Тобі дали мільйонні уста!

Скільки ж очей у сльозах

задивлялись у небо,

Скільки Тебе на землі

у досаді шука?

Скільки (без ліку!) пророків,

вождів і жерців

Людство віками вело манівцями.

Тільки народ научити

ніхто з них не вмів,

Щоби Бога збагнули вони не страхом,

а серцями...

Аж Христос научив: “Кличте Господа

“Отче наш...”

Він єдиний Творцем є життя на землі.”

Тож скажіть чи таки захотів Він,

щоб аж

Син Його в таких муках вмирав на хресті...

На горі Голгофі.

Вже довершилась жертва любові,

Останню каплю крові Спас пролляв.

Опали довгі пекла окови,

А Він: “Все совершилось” прошептав.

І задрижала з жалю землиця,

Аж сумно стало за Творцем своїм Христом,

Туга сповила люблячих лиця

За Сином Божим предвічним Добром.

І сумно стало. Тихо довкола,

Лиш легкий вітрець усюди шепта:

За тебе, за тебе сину-доню

Так страшно, так дуже Бог пострадав.