Найважливішим завданням шкільного фізичного виховання є виховання міцних, здорових молодих людей, які повною мірою оволоділи навичками й умінням, визначеними навчальною програмою по фізичній культурі. У школі разом із секцією загальної фізичної підготовки можуть бути організовані секції з видів спорту: з плавання, тенісу і настільному тенісу, спортивної гімнастики, легкої атлетики, волейболу, гандболу, баскетболу і футболу.
Для цих видів позакласної роботи організовують фізкультурні, спортивні і туристичні гуртки. Їх організовують для школярів окремих класів, або для групи дітей, які навчаються у двох – трьох паралельних класах. Краще мати одну спортивну секцію зі всіма віковими групами, ніж декілька секцій з неповним набором вікових груп. Тоді ті діти, що займаються в секції протягом навчання у школі можуть пройти шлях від початківця до спортсмена-розрядника. (12. Стор. 249 – 250)
Палаци та будинки дитячої творчості організовують гуртки (наукові, технічні, мистецькі, спортивні тощо), творчі колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.), клуби любителів природи.
Центри і станції юних техніків проводять серед школярів роботу в галузі техніки, організовуючи гуртки радіотехнічні, авіамодельні, фотолюбителів, телемеханіки та інші.
Центри і станції юних натуралістів мають на меті виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи.
Центри та станції юних туристів організовують подорожі школярів за межі постійного проживання для відпочинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, водними, залізничними, комбінованими.
Дитячі спортивні школи готують на базі всеьічного фізичного розвитку кваліфікованих спортсменів. У таких школах працюють секції з окремих видів спорту, а в них – навчальні групи за статтю, віком і ступенем спортивної підготовки учнів.
Дитячі бібліотеки надають практичну допомогу школярам у засвоєнні ними знань з основ наук, сприяють розвитку читацьких інтересів, вихованню читацької культури, любові до книги.
Як і в позакласній, у позашкільній виховній роботі використовують масові, групові та індивідуальні форми виховання дітей.
Творчі об”єднання у цих закладах класифікуються за трьома рівнями:
Початковий – творчі об”єднання загальнорозвиваючого спрямування, що сприяють виявленню творчих здібностей дітей, розвитку їх інтересу до творчої діяльності.
Основний – творчі об”єднання, які розвивають стійкі інтереси дітей та учнівської молоді, дають їм додаткову освіту,задовольняють потреби у професійній орієнтації.
Вищий – творчі об”єднання за інтересами для юних талантів, обдарованих дітей та юнацтва.
В Україні діє три державні позашкільні заклади – еколого-натуралістичний центр, центр науково-технічної творчості, центр туризму і краєзнавства. Як науково-методична установа функціонує Національний центр естетичного виховання. Набуло поширення створення позашкільних навчально-виховних закладів нового типу: навчально-дослідницьких та творчо-виробничих центрів творчості, туризму, краєзнавства, шкіл мистецтва, спортивно-технічних шкіл, клубних закладів, театральних комплексів, соціально-педагогічних комплексів, кіноцентрів, міжшкільних клубів тощо.
За участю вихованців позашкільних закладів щороку проводять Всеукраїнські конкурси “Наукова зміна”, “Таланти твої, Україно”, виставки, олімпіади, турніри, конкурси. (№1.333-346).
Дитячо – юнацькі спортивні школи. Існують дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), і школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ). ДЮСШ готують кваліфікованих юних спортсменів, дають навики інструктора і являються методичними центрами для надання допомоги загальноосвітнім школам та іншим позашкільним закладам в організації позакласної масової спортивної роботи. (1. Стор. 128)
Спеціальні позакласні заклади. Великі можливості для організації занять так званими технічними видами спорту мають станції юних техніків. В різних гуртках станцій школярі вивчають автоматику, радіоелектроніку, телемеханіку та інші технічні предмети.
Дитячі парки. Створюється спортивна рада парку. Вона обговорює плани і проведення фізкультурних заходів, графіки чергувань на спортивних площадках, програми окремих змагань, різноманітні пропозиції з проведення масової роботи з дітьми.
Створюється спортивний клуб вуличних команд. Готується проект положення, проводяться організаційні зібрання, складається план роботи. Спортивний клуб організовує гуртки або секції звидів спорту із постійних відвідувачів парку, змагання для вуличних команд.
В дитячих парках можна також успішно організовувати заняття туризмом.
Одноденні прогулянки за містом. Визначається маршрут, за два – три дня проводиться запис бажаючих прийняти участь. Напередодні походу дітей (бажано разом з батьками) збирають, Визначають між ними обов'язки, перевіряють спорядження.
Екскурсії по видатним місцям свого району, міста: на будівництва, спортивні стадіони, місця військових подій і т.д.
Туристичні табори. Вони можуть організовуватись як в самому парку (особливо, якщо парк знаходиться на околиці міста), так і за містом.
При дитячих парках створюються туристичні клуби школярів. Рада клубу, яка складається із школярів, самостійно планує і проводить всю роботу. Щорічно організовується оздоровчий табір.
Прогулянки, екскурсії, походи. Прогулянки, екскурсії і походи мають велике навчальне і виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм та його традиціями.
Ці заходи сприяють вдосконаленню навиків у ходьбі, бігу і іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють набуттю навиків самообслуги, поведінки і орієнтації на місцевості тощо. Велику роль вони відіграють в створенні і зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби.
Прогулянки, екскурсії і походи найчастіше проводяться пішки, зимою можуть використовуватися лижі. Прогулянки бувають ігрові, прогулянка з трудовим завданням, спортивна прогулянка, прогулянка-екскурсія, прогулянка перед сном.
В походах, на відміну від екскурсій, об’єднується виконання пізнавальних завдань з умовами життя в походах (приготування їжі, подолання перешкод, які зустрічаються в будь-якому поході, тощо).
Для найбільш фізичнопідготовлених учнів з дозволу лікаря підчас літніх канікул можуть проводитися дводенні походи з ночівлею.
Під час канікул організовують спортивно – оздоровчі, оздоровчо – трудові і туристичні табори. (1. Стор. 145 – 148)
Дитячі екскурсійно-туристські станції. Їхня мета – допомагати школам і позашкільним закладам в проведенні екскурсійної, туристичної роботи.
Основною формою організації навчальної роботи є гурткові заняття. Гуртки створюються за різними видам пізнавальної підготовки (географічної, геологічної, історичної, біологічної), а також за видами туризму (пішохідному, велосипедному, гірському).
Спортивні площадки і клуби. Фізкультурні споруди, в залежності від умов, можуть бути досить простими (звичайні ігрові площадки для дітей і підлітків) чи спортивного типу (тенісні корти, футбольні поля та інші).
Фізкультурні ігрові дитячі площадки оздоблюються гіркою, качелями, каруселлю, низькою перекладеною, “гігантськими кроками”.
Спортивні площадки зазвичай пристосовуються для ігор в баскетбол, волейбол. На них також можна грати в футбол, ручний м'яч, бадмінтон, малий теніс. Якщо дозволяє місцевість, влаштовується бігова доріжка і місця для стрибків. Площадка огороджується дротяною сіткою, обсаджується кущами.
Найкращою формою організації громадської роботи з дітьми (на стадіонах), як показав досвід, є створення спеціального дитячого містечка. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми в дитячому містечку стадіону проводиться в формі занять з загальної фізичної підготовки. В кожній групі по 25-30 чоловік.
Спортивна робота в містечку проводиться згідно програм дитячих спортивних шкіл. Заняття проводяться 2-4 рази на тиждень.
Спортивні стадіони, так само як і парки, можуть організовувати заняття і змагання з вуличними командами, які належать до цього району. Стадіон може проводити, наприклад, змагання з футболу.
3. 2. Дитячі та юнацькі організації.
За час існування незалежної України виникли такі дитячі та юнацькі організації: “Пласт”, “Сокільський доріст”, “Курінь” та ін. На принципово нових політичних засадах стала працювати піонерська організація.
Український Пласт – складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту.
Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою вмховних методів і на ідейних засадах Пласту, що спираються на пластову присягу, пластовий закон і ,Три Головні Обов”язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.
“Сокільський доріст” – національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України.
Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій “ Сокола ” , українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій.