Управління підрозділами.
Управління підрозділами полягає в цілеспрямованій роботі командира взводу (відділення, танка) щодо підтримання бойової готовності взводу (відділення, танка), підготовки його до бою і керівництва ним під _ час виконання завдань, які поставлені. Основою управління є рішення командира.
Командир взводу (відділення, танка) несе повну одноособову відповідальність за бойову готовність, підготовку взводу (відділення, танка), озброєння і техніки до бою та успішне виконання бойового завдання в установлені терміни, а також за виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу. Він завжди повинен знати, де знаходяться, яке завдання виконують, в чому мають потребу підпорядковані йому відділення, екіпажі, обслуга (солдати, сержанти) і який їх морально-психологічний стан.
В бою командир взводу (відділення, танка) зобов'язаний стежити за ходом бою, вести розвідку противника, своєчасно ставити завдання підлеглим, уміло використовувати всі вогневі засоби, а також результати вогневого ураження противника.
Бій командир взводу (відділення, танка), як правило, організовує на місцевості, а якщо це неможливо — по карті (схемі, на макеті місцевості). В цьому випадку бойові завдання відділенням (танкам) і приданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період заняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку). Порядок "роботи командира взводу (відділення, танка) залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу.
Командир взводу, одержавши бойове завдання, з'ясовує його, оцінює обстановку, приймає рішення, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію, бойове забезпечення і управління, підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою, потім перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання і в установлений час доповідає про це командиру роти.
Під час з'ясування одержаного завдання командир взводу повинен зрозуміти завдання роти і взводу, які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.
Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів; стан, забезпеченість і можливість взводу та приданих підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, час доби та їхній вплив на підготовку і ведення бою.
У рішенні командир взводу визначає способи виконання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману), завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам та вогневим Засобам і організацію управління.
Під час проведення рекогносцировки командир взводу на місцевості вказує орієнтири, положення противника І найбільш можливий характер його дій, уточнює завдання відділенням (танкам) та інші питання, які пов'язані з використанням місцевості в бою (місця позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, загороджень і проходів в них, маршрут висування взводу і місця спішування механізованих відділень).
У бойовому наказі командир взводу указує:
орієнтири;
склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;
завдання роти і взводу;
об'єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;
бойові завдання відділенням (танкам), приданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізованого взводу, крім того, — завдання безпосередньо підпорядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим);
час готовності до виконання завдання;
своє місце і заступника.
Бойовий наказ повинен викладатися коротко і гранично ясно.
Під час організації взаємодії командир взводу повинен узгодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень (танків) бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.
Організовуючи бойове забезпечення, командир взводу вказує порядок спостереження та дій особового складу під час застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї, порядок інженерного обладнання позицій, заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.
Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані та порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв'язку.
Командир відділення (танка), удержавши бойове завдання, повинен: зрозуміти завдання взводу, відділення (танка), а також завдання сусідів, нас готовності до виконання завдання, порядок і терміни його виконання; з'ясувати, де противник і що він робить, а також місце розташування його вогневих засобів; вивчити місцевість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню; визначити завдання особовому складу і віддати бойовий наказ.
У бойовому наказі командир відділення (танка) указує:
орієнтири;
склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;
завдання взводу і відділення (танка);
завдання сусідів;
завдання особовому складу: навіднику-оператору (навіднику гармати, навіднику кулемета бронетранспортера), кулеметникам, гранатометнику, механіку-водію (водію), а при необхідності і решті особового складу; командири гранатометного і протитанкового відділень, крім того, вказують завдання обслузі;
сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
час готовності до виконання завдання і заступника.
Під час постановки особовому складу завдань командир відділення повинен вказати місце кожного підлеглого в бойовому порядку (на позиції) і визначити порядок спостереження і ведення вогню.
Після віддання бойового наказу командир відділення (танка) організовує підготовку відділення (танка) для виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка, виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення (танка) до бою.
Управління вогнем є найважливішим обов'язком командира взводу (відділення, танка). Воно включає: розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку важливості і визначення черговості ураження; відбір виду зброї і боєприпасів, виду і способу ведення бою (стрільби); цілевказання, подання команд на відкри^гя вогню або постановку вогневих завдань; спостереження за результатами вогню і його коректування; контроль за витрачанням боєприпасів.
Для управління вогнем старшим командиром призначаються єдині орієнтири і сигнали. Замінювати їх забороняється. При необхідності командир взводу може призначати додатково свої орієнтири, але під час доповідей старшому командиру і підтримання взаємодії використовуються тільки орієнтири, вказані старшим командиром. Як орієнтири вибираються добре видимі місцеві предмети. При використанні нічних прицілів як орієнтири вибираються місцеві предмети, по можливості, з більшою відбивною здатністю в межах дальності дії прицілів. Орієнтири нумеруються справа наліво і по рубежах від себе в бік противника. Один з них призначається основним.
Цілевказання може здійснюватися від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямків руху (атаки) трасуючими кулями і снарядами, розривами снарядів та сигнальними засобами, а також наведенням приладів і зброї в ціль.
20. Командир взводу управляє взводом по радіо, командами, які подаються голосом, сигнальними засобами та особистим прикладом.
Командно-спостережний пункт командира взводу знаходиться: в обороні — в глибині опорного пункту; в наступі — у бойовому порядку взводу, а під час дій механізованого взводу в пішому порядку — за цепом взводу в такому місці, звідки забезпечується найкраще спостереження за противником, діями своїх підлеглих, сусідів і місцевістю, а також безперервне управління взводом.
Командир відділення управляє підлеглими командами, які подаються голосом, сигнальними засобами і особистим прикладом. Під час дій відділення в пішому порядку він завжди знаходиться в цепу відділення.
Всередині бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка командир взводу (відділення, танка) управляє діями підлеглих командами, які подаються по переговорному пристрою або голосом, і встановленими сигналами.
Доповідь старшому командиру та оповіщення сусідів і підлеглих про обстановку є найважливішим обов'язком командира взводу (відділення, танка) в бою.
У доповіді старшому командиру вказується, до якого часу, де і яке завдання виконує підрозділ, положення сусідів, склад і характер дій противника, своє рішення.
Командир взводу( відділення, танка) негайно доповідає старшому командиру: про раптовий напад противника або його появу там, де його не чекали, про виявлені загородження і зони зараження; про захоплення полонених, документів та озброєння противника; про застосування противником нових засобів і способів дій; про різку зміну дій противника (раптовий відхід, перехід до оборони, проведення контратаки); про різку зміну положення і втрату взаємодії з сусідами; про кожне рішення, яке прийняте за особистою ініціативою в зв'язку із зміною обстановки.