Таким чином, лістинг - це система підтримки ринку, що створює сприятливі умови для організованого ринку, дозволяє виявити найбільше надійні і якісні цінні папери і сприяє підвищенню їхньої ліквідності.
У нашій країні лістинг поки не робить значного впливу на оцінку якості цінного паперу, як із погляду інвестора, так і емітенту.
Значення фондової біржі для ринкової економіки виходить за рамки організованого ринку цінних паперів. Фондові біржі зробили переворот у проблемі ліквідності капіталу. Переворот полягав в тому, що для інвестора практично стерлися різниці між довгостроковими і короткостроковими вкладеннями коштів. Цілком реальні побоювання омертвити капітал стримували підприємницький запал. Але в міру розвитку операцій на фондових біржах склалося становище, коли для кожного окремого акціонера інвестиції (інвестований в акції капітал) мають майже такий же ліквідний характер, як готівка, тому що акції в будь-який момент можуть бути продані на біржі.
1.2. Біржа праці
Біржа праці – елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення[7,172].
Біржа праці виконує такі функції:
1. Облік непрацюючих, у тому числі безробітних. Це дозволяє оцінити стан ринку праці, визначити фактичну і потенційну пропозицію робочої сили. Крім того, реєстрація безробітних дає можливість визначити осіб, що претендують на одержання допомоги по безробіттю.
2. Облік незайнятих робочих місць і визначення перспектив створення нових. Інформація роботодавців про потреби в трудових послугах дозволяє судити про попит на робочу силу на ринку і прогнозувати його динаміку.
3. Надання послуг по працевлаштуванню, фахової орієнтації робітникам, що звільнюються і незайнятому населенню, з одного боку, і надання допомоги підприємствам, організаціям, установам і іншим роботодавцям у підборі необхідних робітників, з іншого.
4. Організація навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації в системі служби зайнятості, а в разі потреби - здійснення кваліфікаційної експертизи. Непрацюючий тривалий час можуть піддаватися додатковій перевірці перед відправленням на роботу з метою підтвердження рівня і кваліфікації.
5. Участь у прогнозування ринку праці і розробці програм зайнятості. Ухваленню рішення про початок підготування робітників за тим або іншим фахом досить часто передує проведення інфраструктурними інститутами досліджень потреб ринку в цих робітниках[3, 222].
Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю як державна організація. Поряд з державними біржами праці існують і платні приватні агентства (контори), що є посередниками в галузі праці, а також посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та ін.
Біржі праці історично виникнули в умовах масового попиту на однотипні трудові послуги. А в період промислової революції кінця XVII - початку XIX сторіччя через біржі праці проходив масовий прийом на роботу некваліфікованих або низькокваліфікованих робітників.
В нашій країні біржі праці вперше з'явилися після лютого 1917 року і проіснували до 1930 року[3, 222]. Це були недержавні установи, утворювані на паритетних основах підприємцями і профспілками. Займалися біржі реєстрацією і працевлаштуванням безробітних.
Оскільки в сучасних умовах відбулися істотні зміни на ринку праці (масові набори практично відсутні, відбувається індивідуальний відбір робітників), змінилася і діяльність посередницьких організацій. З 1991 року основними посередницькими інститутами на ринку праці України виступають центри зайнятості. Діяльність центрів зайнятості дозволяє зменшувати соціальну напругу. Через них держава здійснює соціальну підтримку безробітних.
1.3. Товарна біржа
Товарна біржа – комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об’єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої – укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо[7, 172].
Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані значними партіями по зразках або технічному описі. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Всі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно одна від одної. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; проте, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.
Стосовно до наших умов до складу основних функцій товарної біржі повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу, котирування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна діяльність.
Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямований на врегулювання відношень по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.
Біржа виконує функції збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.
На початку дев'яностих років у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося біля 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйони доларів, що складає 25% їх валового національного продукту. На них реалізується понад 60 найменувань продукції. У країнах із розвитою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їхнього прибутку є: засновницькі і пайові внески і відрахування організацій, що утворять біржу; прибутки від надання послуг членам біржі й іншим організаціям; виручка від інших надходжень.
Членами біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичні особи, а також фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі. Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різноманітних біржових виборах і брати участь у роботі комітетів. Крім цього, члени біржі проходять програми навчання і перепідготовки, одержують всебічну біржову інформацію і можуть користуватися бібліотечним і інформаційним центрами. Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість підприємств і організацій-претендентів. Голосування проводиться після оцінки фінансового стана претендента. Члени біржі зобов'язані внести вступний внесок, що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі. Прийом нових членів біржі здійснюється загальним збори засновників і членів біржі. Члени біржі сплачують щорічний членський внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків або посильних.
Основними внутрішніми документами, що регламентують діяльність біржі, виступають Статут біржі і Правила біржової торгівлі. У Статуті відбиті всі основні положення, що визначають внутрішню структуру біржі, взаємовідносини членів біржі й інших учасників торгів; організаційно-правову форму біржі.
Розрізняють дві категорії членів біржі:
· повні члени - із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі;
· неповні члени - із правом на участь у біржових торгах у відповідній секції і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах членів біржі і загальних зборах членів секції біржі.
У деяких біржах існує інститут відвідувачів. Вони діляться на постійних і разових. Постійні відвідувачі вносять річну плату за вхід на біржу, разові - за кожне відвідування.
Органи управління біржі включають три основних рівня, що відповідають широті кожного з них.
Вищим органом являються Загальні збори учасників-членів біржі, що виступають деякою мірою законодавчим органом.
Виконавчі функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.
Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюються Статутом товарної біржі.
Політика біржі провадиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів. Члени комітетів працюють без відповідної оплати. Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки по функціонуванню бірж.
Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними являються такі 5 комітетів, що існують практично на кожній біржі.
До складу підрозділів біржі входять:
· Контрольний комітет - веде спостереження за діловою активністю на біржі, розміром відкритої позиції, а також за тим, як йде ліквідація контрактів із термінами постачання, що минають.
Схема управління біржею
· Арбітражний комітет - судовий орган біржі, призначає арбітрів для вирішення суперечок між членами, а також у випадку звертання клієнтів - не членів при виникненні суперечок між ними і членами біржі.