ПЛАН
Вступ.
1. Розвиток елементів інфраструктури ринку і їх значення.
1.1. Фондова біржа.
1.2. Біржа праці.
1.3. Товарна біржа.
2. Сутність і значення товарних бірж в ринковій економіці України.
2.1. Види товарних бірж в Україні.
2.2. Значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні.
3. Механізм функціонування товарних бірж в Україні.
Висновки.
Список літератури.
Вступ
Вже не одне сторіччя епіцентром ринкової економіки виступають біржі. За довгі роки їхнього успішного функціонування накопичено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для нашої країни.
Перехід України до ринкової економіки зажадав не тільки зміни існуючого ринку, але і створення нових ринків, не властивих системі планової економіки. Це призвело до зміни традиційних і утворенню нових форм торгівлі, послужило об'єктивною основою відродження в Україні товарних бірж.
Найбільш масштабним завданням економічної активності держави в ринковому господарстві є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Одним із найважливіших напрямків цієї діяльності є регулювання збалансованості попиту і пропозиції на національному ринку України.
Існує чимало проблем, пов'язаних з регулюванням ринку. У даній роботі розглянута така актуальна проблема розвитку національного ринку України, як нестабільність на товарному ринку, обумовлена відсутністю нормативно-законодавчої бази й іншими складностями.
У роботі поставлено низку завдань, а саме:
· Розглянути розвиток елементів інфраструктури ринку та їх значення для сучасної економіки України на прикладі фондової біржі, біржі праці, товарної біржі.
· Розглянути види та механізм функціонування товарних бірж на Україні.
· З’ясувати значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні.
Значну увагу зосереджено на тому, що створення товарних бірж в Україні сприятиме стабілізації товарного ринку і економіки в цілому.
Актуальність обраної теми полягає у тому, що на сучасному етапі біржа є невід'ємною частиною української економіки, яка формує оптовий ринок, шляхом організації і регулювання біржової торгівлі, що підтверджує світовий досвід діяльності біржових інститутів.
1. Розвиток елементів інфраструктури ринку і їх значення
1.1. Фондова біржа
Проголошення Україною політичної й економічної незалежності, відмова від централізованого керування і планування призвели до рішучих змін у структурі національної економіки. Перехід до ринку неможливий без нагромадження капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, роздержавлення економіки шляхом приватизації. Ці процеси роблять надзвичайно необхідним створення ринку цінних паперів і головного його інституту - фондової біржі. У цьому напрямку вже зроблені рішучі кроки - із січня 1992 року почала діяти Українська фондова біржа, на основі якої організований Український фондовий союз.
Фондова біржа - організований ринок для торгівлі стандартними фінансовими інструментами, створюваний професійними учасниками ринку цінних паперів для взаємних оптових операцій.
Фондова біржа - це кращий ринок, створюваний для кращих цінних паперів (найбільшими, що користуються довірою і фінансово стійкими) посередниками, що працюють на фондовому ринку.
З організаційно-правової точки зору фондова біржа являє собою фінансову посередницьку установу з регламентованим режимом роботи, де відбуваються торгові операції між продавцем і покупцем фондових цінностей за участю біржових посередників по офіційно закріплених правилах. Ці правила встановлюються як біржовим (Статут біржі), так і державним законодавством. Варто мати на увазі, що фондова біржа як така і її персонал не укладають угод із цінними паперами. Вона лише створює умови, необхідні для їхнього здійснення, обслуговує ці угоди, зв'язує продавця і покупця, надає приміщення і т.д. [2,43].
Ознаки класичної фондової біржі:
· біржа - централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі (наявність торгової площадки);
· існування процедури відбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають визначеним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітенту, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражене коливання цін, можливість гарантій поставки і т.д.);
· існування процедури відбору кращих операторів ринку в якості членів біржі; наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;
· централізація реєстрації угод і розрахунків по ним;
· встановлення офіційних (біржових) котирувань;
· нагляд за членами біржі (із позицій їхньої фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).
Управляють біржею загальні збори її членів. У організаційному відношенні біржа включає звичайно такі структурні підрозділи:
· адміністрація біржі;
· реєстраційне бюро;
· котирувальна комісія;
· служба інформаційного забезпечення;
· експертна група;
· біржовий арбітраж;
· рекламне бюро;
· бюро економічного аналізу;
· брокерська служба;
· служба технічного забезпечення.
Роль фондової біржі в економіці країни визначається, насамперед, ступенем роздержавлення власності, а точніше часткою акціонерної власності у виробництві Валового Національного Продукту . Крім того, роль біржі залежить від рівня розвитку ринку цінних паперів у цілому.
До основних функцій фондової біржі відносяться наступні:
· мобілізація і концентрація вільних грошових капіталів і нагромаджень за допомогою продажу цінних паперів;
· кредитування і фінансування державних і інших господарських організацій за допомогою купівлі їхній цінних паперів;
· забезпечення високого рівня ліквідності вкладень у цінні папери;
· поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їхніх цінах і умовах обігу;
· підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;
· вироблення правил;
· індикація стана економіки, її товарних сегментів і фондового ринку;
· котирування цін.
Фондова біржа дозволяє забезпечити концентрацію попиту і пропозиції цінних паперів, їхня збалансованість на основі біржового ціноутворення, що реально відбиває рівень ефективності функціонування акціонерного капіталу [2,33].
Котирування цін займає особливе місце в діяльності біржі, і тому розглянемо це питання докладніше. Котируванням називається встановлення ціни на біржі на основі постійної реєстрації угод, що укладаються на протязі дня. Ціни виводяться спеціальною котирувальною комісією. Метою котирувальної комісії є визначення найбільш характерної ціни для даного ринку на даний день. Відомості про котирування регулярно публікуються в котирувальних бюлетенях.
Ціна, по якій укладаються угоди і цінні папери переходять із рук у руки, називається курсом. Біржовий курс використовується як орієнтир при укладанні угод, як у біржовому, так і в позабіржовому обігу.
Слід зазначити, що біржове законодавство, як правило, не фіксує порядок визначення біржового курсу цінних паперів. Проте в залежності від принципів, покладених в основу котирування розрізняють:
· метод єдиного курсу, заснований на встановленні єдиної (типової) ціни;
· реєстраційний метод, що базується на реєстрації фактичних цін угод, попиту і пропозиції, (цін продавців і покупців).
При встановленні курсу необхідно дотримуватись певних правил:
· біржовий курс встановлюється на рівні, що забезпечує найбільшу кількість угод;
· заявки “продати по будь-якому курсу”, “купити по будь-якому курсу” здійснюються тільки з'явиться перша пропозиція ціни;
· створення заявок, що містять максимальні ціни при купівлі і мінімальні при продажі;
· заявки, у яких указуються ціни, що наближаються до максимальних при купівлі і до мінімальних при продажі, можуть реалізуватися частково;
· заявки, де зазначені ціни нижче шуканого курсу при купівлі або вище при продажі, не реалізуються[2,30].
Однієї з найважливіших функцій фондової біржі є лістинг.
Процес обігу фондових цінностей на всіх офіційно зареєстрованих фондових біржах може здійснюватися тільки з цінними паперами, що успішно пройшли спеціальну біржову процедуру, тобто лістинг - буквально “включення до списку”. Будь-якій компанії необхідно внести до списку відповідної біржі свої цінні папери, що є офіційною передумовою для пропуску до торгівлі.
До переваг лістингу і відповідно участі в біржових торгах відноситься підвищений рівень ліквідності цінних паперів, а також очевидні вигоди від явної стабільності їхньої ціни. Процес утворення фондових цінностей під постійним контролем безпосередньо регулюється самою біржею, що у такий спосіб оберігає угоди, що укладаються на торгах від появи на них елементів шахрайства і зловживання.
Інвестор, покупець цінних паперів, включених у котирувальний лист біржі, може бути упевнений, що одержить достовірну і своєчасну інформацію про компанію - емітенті і ринку її цінних паперів. Він повинний мати можливість оцінити перспективи економічного розвитку емітенту і якість його цінних паперів.
Таким чином, всякий інвестор, що вирішив укласти кошти у внесені до листів фондові цінності, разом із ними автоматично одержує і повний набір усіх переваг, що містить у собі комплекс засобів захисту, запропонований фондовою біржею. Фондова біржа, проте, не гарантує прибутковість інвестицій в акції компанії, яка пройшла лістинг.
Також компанії, внесені в такі списки, одержують велику відомість і популярність серед осіб, зайнятих у сфері інвестицій.
Біржа - це система підтримки ринкової вартості акцій. При поглинанні і злитті компаній оцінка вартості активів спирається на курсову ринкову вартість акцій, а не на книжкову, балансову. Лістинг у ряді країн є підставою для надання компанії певних більш істотних знижок при оподатковуванні.