від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі повторного порушення встановленого порядку застосування електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи) чи товарно-касової книги, виявленого протягом календарного року після попередньої перевірки;
від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування зіпсованого електронного контрольно-касового апарата (комп'ютерної системи)
У разі здійснення суб'єктами підприємницької діяльності торгівлі товарами або іншими товарно-матеріальними цінностями, які не оприбутковані по обліку, вартість цих товарів з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності стягується за рішенням органів державних податкових інспекцій до місцевого бюджету відповідного рівня у безспірному порядку.
У разі не виставлення суб'єктами підприємницької діяльності
цінників на товар, що продається, (прейскурантів на послуги,
що надаються), або використання цінників та прейскурантів,
що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є валютою України, а також, якщо ці суб'єкти підприємницької діяльності не мають ліцензій, які видаються Національним банком України на здійснення операцій з іноземною валютою, до них застосовується фінансова санкція
у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
за кожний не виставлений цінник на товар (прейскурант на послугу) або виставлений цінник на товар (прейскурант на послугу) в іноземній валюті або в інших одиницях. За рішенням органів державних податкових інспекцій ці кошти стягуються до місцевого бюджету відповідного рівня у безспірності порядку.
З громадян - суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції за порушення, передбачені, частинами другою та третьою цієї статті, стягуються до Місцевого бюджету відповідного рівня за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів.
Посадові особи та працівники торгівлі (громадського харчування та сфери послуг підприємств і організацій усіх форм власності за порушення порядку проведення розрахунків із споживачами, передбаченого цим Законом притягуються Головною державною податковою інспекцією України та їх органами на місцях до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Державний комітет України у справах захисту прав споживачів, Державна інспекція з контролю за цінами Міністерства економіки України, Міністерство внутрішніх справ України та їх органи на місцях складають адміністративні протоколи і передають їх на розгляд Головної державної податкової інспекції України та її оганами на місцях для застосування адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.
2. Характеристика торгового підприємства.
За формою власності торгові підприємства бувають:
а) приватні – підприємства що засновані на власності майна окремих громадян з правом найму робочої сили. До них відносять:
- індивідуальне майно однієї особи;
- сімейні;
б) колективні – це підприємства що ґрунтуються на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного підприємства або громадської організації;
в) державні – їх майно є власністю держави;
г) спільні – засновані на базі обєднання різних власників;
За належністю стартового капіталу підприємства бувають:
а) національні – капітал належить підприємству своєї країни;
б) закордонні – у формі філіалів;
в) змішані – підприємства двох або більше країн;
За метою і характером діяльності підприємства бувають:
а) комерційні – з одержанням прибутку;
б) некомерційні – благодійні (медичні, освіта);
Меблі торгового залу.
Господарюючий суб'єкт повинен забезпечити покупцям зручні умови для ознайомлення, вибору, та примірки взуття. Для цього торговельні зали обладнаються банкетками та ослонами, підставками, дзеркалами, килимками, ріжками. Інформація про розміри взуття надається в метричній та штихмасовій системах нумераціях. Продавець повинен пропонувати покупцю приміряти обидві півпари взуття.
Продаж взуття в торговельних підприємствах де відсутні умови для примірювання, забороняється. Працівники повинні мати співвідношення розмірів взуття. В торговельному залі на видному місці обов'язково вивіщується інформація про гарантійні терміни взуття, що є в продажу.
Класифікація торговельного устаткування (меблів):
1. По способу установлення:
- пристінні;
- острівні;
- настінні;
- вбудовані;
2. За товарним профілем:
- спеціалізовані;
- універсальні;
3. По конструкції:
- нерозбірні;
- збірно-розбірні;
- секційні;
4. По призначенню:
- для розміщення товару;
- для демонстрування зразків товарів;
- для підготовки товарів до продажу;
- для зберігання товару;
- для розрахунку з покупцем;
Торгові меблі повинні відповідати таким вимогам:
- бути зручним і безпечним у експлуатації;
- мати стандартні розміри і складатись із збірних елементів;
- бути зручним для огляду та вибору товарів;
- мати достатню площу для забезпечення раціональної викладки товару;
- бути міцним і не дорогим при виготовленні;
- відповідати санітарно-гігієнічним і естетичним вимогам;
Меблі для торгових залів: гірки, стенди, шафи, прилавки, касові шафи.
Прилавок звичайний використовують для показу і відпуску товарів.
Прилавок-вітрина має склянну кришку і передню стінку, використовують для викладки зразків товарів. Склянну вітрину використовують для показу нових зразків товарів.
Касові кабіни призначені для розрахунків з покупцями.
Організація робочого місця.
Робоче місце продавця - це частина площі торговельного залу з торговельним обладнанням та інвентарем для викладки товарів і обслуговування покупців. Для продажу товарів раціонально організовують робоче місце продавця, що забезпечить:
- вільний підхід покупців до товарів;
- підвищення культури обслуговування покупців;
- збільшення товарообігу;
- збільшення пропускної спроможності магазину;
Залежно від улаштування торговельного обладнання робочі місця продавців поділяють на : відкриті, напівзакриті і закриті.
Відкриті робочі місця – це така організація робочого місця продавця коли товари не відокремлені лінією прилавків від покупців і площа робочих місць об'єднана з площею для покупців.
Напівзакриті робочі місця відділені від площі для покупців тумбами, між якими є проходи до товарів, доступ покупців до товарів регулюється продавцями.
Закриті робочі місця – це така організація робочого місця продавця коли продавця і товари від покупця відділяє прилавок.
На робочому місці виконують такі операції: показ, вибір товару, консультування покупців, розрахунки за товар, і його пакування.
Робочі місця продавців повинні відповідати таким вимогам:
- надати максимум зручностей покупцю для огляду товарів і примірювання;
- забезпечувати раціональну організацію праці;
- забезпечувати зберігання якості товарів;
- надати можливість зручно, красиво розмістити асортимент товарів та їхні запаси;
Для організації робочого місця важливе значення має розміщення та викладка товару. Важливу роль відіграє підготовка робочого місця до початку роботи. Підготовка робочого місця починається до відкриття магазину. До початку робочого дня перевіряють наявність і повноту асортименту товарів, поповнюють недостатній асортимент із резервного запасу, розміщують і викладають товар на обладнанні у торговельному залі. Після цього перевіряють наявність цінників і правильність їх оформлення. При оформленні цінника треба вказати відомості про товар і прикріпляють його на папір, коробку, виріб. Матеріали необхідні для пакування розміщують під прилавком. Підготовляють інвентар для продажу товару, інвентар для підрахунку вартості покупки розміщують на прилавку праворуч від продавця. Робоче місце продавця утримують в належному санітарному стані. Перед початком роботи продавець одягає спецодяг. Протягом робочого дня поліпшують викладку товару, поповнюють асортимент.
3. Приймання шкіряного взуття за кількістю і якістю.
Під час приймання товарів по кількості слід керуватися інструкцією П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю". Приймання товарів у магазині здійснює матеріально-відповідальна особа. Під час приймання товару в тарі перевіряють її цілісність і приймають товар за кількістю тарних місць, тобто перераховують ящики, коробки тощо. Під час приймання товарів за кількістю зі складу магазину звіряють фактичну кількість отриманого товару з даними супровідного документа, якою є накладна.
Перевіряють вміст кожної коробки звіряючи наявність товару з його кількістю і ціною вказаними в накладній. Після цього виконують таксування накладної, для чого перемножують кількість товару на ціну однієї його одиниці, і перевіряють відповідність суми яку отримують при таксуванні, сумі вказаній в накладній. Якщо розходжень немає ставлять підпис на накладній, підтверджуючи цим приймання товару. Якщо під час приймання була виявлена нестача, надлишки, повідомляють про це завідуючого магазином .