Черевички – закривають тильну поверхню стопи, з берцями не вище лодошек і приспособленням для втримання їх на нозі .Можуть бути з союзкою,пряжками, застібкою-блискавка.
Туфлі – взуття з верхом не повністю закриваючим тильну поверхню стопи.Для туфель характерний складний покрій і декоративна обробка.
Сандалі – взуття сандального методу кріплення, без підкладки,з перфорацією і просічками, з одним чи двома ременями і набойкою.
7. Маркування, умови зберігання , вимоги до якості.
Маркування взуття передбачає наявність інформації:
Найменування підприємства-виготівника, його адреси, товарного знаку, артикула, розміру, повноти,сорту, позначення нормативного документа.Маркувальні дані розміщують безпосередньо на товарі.В окремих випадках допускається їх розміщення на ярликах або інших деталях кожної півпари.На індивідуальній упаковці кожної пари взуття зазначається дата випуску.
На ходовій поверхні взуття кожної півпари шкіряного взуття вказують його розмір і повноту, ана підкладці у верхній частині взуття проставляють:розмір, повноту,артикул, фасон, дату випуску, номер стандарту,сорт.Товарний знак(марку підприємства) наносять на вкладені устілки, напівустілки, підпятники.
Взуття зберігають в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі + 15+20 С і відносній вологості повітря 50-70%.
При зберіганні коробки і ящики з взуттям розміщують на відстані не менше 0 2м від стін і підлоги; 0 5м від електричних ламп; 1м – від приладів опалення.Взуття в коробках складають на стелажах на висоту не більше восьми рядів, а без коробок – не більше пяти рядів з прокладкою із картону між рядами.Взуття без коробок укладають каблучною частиною однієї півпари на гомілкову частину іншої.Шкіряне взуття забороняється зберігати навалом.Розпаковане взуття потрібно оберігати від дії прямих сонячних променів.
Основними умовами дотримання яких забезпечує належне зберігання товарує:
- температура повітря;
- відносна вологість повітря;
- належні освітлення і вентиляція;
- захист товарів від прямих сонячних променів;
- виконання санітарно-гігієнічних заходів;
- потрібно берегти товари від гризунів і молі.
Вимоги до якості взуття.
По якості взуття перевіряють так: беруть пару взуття носками від себе, а підошвами вниз і зєднують півпари внутрішніми сторонами .Натискають великим пальцем на носки, перевіряють їх пружність, щільність шкіри, правильність і симетричність розташування деталей.Нахиляють півпари носком вниз і оглядають висоту задників, правильність положення задніх швів, щільність прилягання каблуків до підошви і відповідність кольору каблука кольору заготівки.Розвертають півпари, зєднавши їх задниками, перевіряють порність взуття за висотою берців і задників а також за висотою каблука.Оглядають бокову, зовнішню поверхню взуття, звернувши увагу на якість швів, щільність прилягання підошви до верху взуття. Повертають півпари вниз задниками, підошвою догори і перевіряють правильність кріплення підошви, насадки каблука, маркування розміру на підошві. Повертають півпару підошвами одну до одної в вертикальному положенні носками догори і перевіряють парність підошв за довжиною, товщиною і шириною. Тоді оглядають зовнішню бокову поверхню, якість строчки, перевіряють пружність взуття в геленочній частині, для чого беруть вправу руку задню частину півпари, а в ліву передню, і згинають підошву , перевіряючи її гнучкість і міцність кріплення з деталями верху. І перевіряють правильність і чіткість маркування на внутрішніх деталях взуття (артикул, розмір, номер стандарту, сорт).Після цього опускають праву руку всередину півпари і перевіряють внутрішню поверхню взуття ,з'ясовують відсутність бугрів, цвяхів, зморщок .
Коли все це перевірено викладають взуття на робоче місце.
8.Продажа шкіряного взуття і обслуговування покупців.
На взуття гарантійний термін обчислюється з початку відповідного сезону:
- зимового асортименту – з 15 листопада до15 березня;
- весняно-осіннього асортименту – з 15 березня до 15 травня; з 15 вересня до 15 листопада;
- літнього асортименту – з 15 травня до 15 вересня.
Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення касового чека, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює. Стосовно товарів на які гарантійні терміни не встановлено, споживач має право пред'явити вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців. При виявленні недоліків протягом гарантійного терміну споживач має право на:
- безкоштовне усунення недоліків або відшкодування витрат на їх усунення;
- заміну на аналогічний товар належної якості;
- зменшення купівельної ціни;
- замінну на такий же товар іншої моделі з урахуванням купівельної ціни.
Продавець зобов'язаний прийняти товар неналежної якості і задовольнити вимоги споживача. Споживач має право обміняти непродовольчий товар неналежної якості на аналогічний, якщо товар не підійшов за кольором, розміром протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі. Обмін товару проводиться якщо він не був у користуванні і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, ярлики а також товарний чи касовий чек.
При продажі товару з гарантійним терміном використання продавець зобов'язаний зробити відмітку в технічному паспорті чи в гарантійному талоні, вказавши: № магазину, назву виробу, його серійний номер, термін гарантії, дата продажу, ставлять свій підпис, і печатку магазину.
Обслуговування покупців.
Беруть праву півпару взуття у праву руку, опустивши носок , цим дають можливість покупцю оглянути перед півпари. Повертають півпару носком праворуч для показу внутрішньої сторони півпари.Повертають півпару носком ліворуч для показу зовнішньої сторони півпари.Дають покупцю в руки для огляду одну із півпар.
Якщо взуття на середньому чи високому каблуці тоді беруть півпару взуття за підошву, вказівним пальцем підтримуючи каблук,опустивши носок вниз, піднявши задник, дають покупцю в руки для огляду одну із півпар.
Показуючи взуття , дають консультацію про його властивості, матеріал, з якого воно виготовлено, моду, ціну, якість, виробника, засоби догляду, та умови зберігання. Пропонують покупцю взуття середньої вартості, стежать за його реакцією, залежно від неї пропонують дорожче чи дешевше взуття.
Консультація має бути вичерпною, короткою та переконливою. Також нагадують покупцю про те, що він має право впродовж 14 днів у цьому магазині обміняти якісне взуття, яке не підійшло за розміром, повнотою, кольором, на інше ,при наявності касового чека.
9. Рекламна діяльність в магазині .
Умовою правильної організації рекламної діяльності є визначення її ефективності. Не знаючи ефективності реклами, не можна правильно оцінити її роль у торговельній діяльності, вибрати потрібні засоби рекламування, передбачити відповідні витрати.
Ефективність окремих рекламних засобів, заходів визначається її економічними результатами, ефектом психологічного впливу на людину, кількістю населення, охопленого рекламою.
Під економічною ефективністю реклами розуміють економічний результат, який може бути виражений в тому, що прибуток від зростання товарообороту, завдяки впливу реклами, повинен перевищувати суму витрат на неї.
У планах рекламної роботи роздрібних торговельних підприємств передбачають рекламування конкретних товарів і торговельних послуг, що їх надають магазини покупцям, рекламні засоби і строки проведення заходів. За основу цих планів беруть плани роздрібного товарообороту, дані конюктурних досліджень по вивченню попиту, відомості про товарні запаси, про контингент населення( до якого буде звернена реклама), звіти про рекламну роботу за попередній період.
Визначаючи ефективність реклами, треба мати на увазі, що її вплив на збільшення продажу товарів не можна обчислити точно бо на товарооборот впливають також якість товару, рівень цін, товарні фонди і асортимент, розвиток мережі магазинів, їх спеціалізація.
Основні методи за допомогою яких визначають ефективність психологічного впливу реклами – це спостереження, опитування, експеремент. Методом експерименту психологічний вплив реклами вивчають в умовах, штучно створених експериментатором. Застосовують різні комбінації реклами і порівнюючи реакції покупців, вибирають найбільш вдалу. Метод експерименту можна поєднувати з опитуванням і спостереженням.
Список використаної літератури.
1.Збірник нормативних документів.1997р.
2.Л.С.Осташенко. Товарознавство взуття .1990р.
3.И.П.Кардашиди ; В,Н.Мишустин. Не продовольчі товари.1985р.
4.А.В.Валяєва. Взуттєві товари. 1986р.
5.Н.І.Бабенко; Л.В.Жарікова; Н.П.Ломакіна. Інтегрований курс підготовки
продавця не продовольчих товарів.