відділеннях
| Назва приміщення | Температура, °С | Кратність | повітрообміну |
| + | — | ||
| Процедурні рентгенодіагностичні, проце-дурні рентгенотерапії, флюорографічні, роздягальні | 20 | 3 | 4 |
| Рентгеноопераційні | 22 | 12 | 10 |
| Стерилізаційні | 18 | — | 3 |
| Процедурні рентгеностоматологічні, кім-нати управління, фотолабораторії | 18 | 3 | 4 |
| Кімнати лікарів, персоналу | 20 | — | 1,5 |
| Мікроскопні | 18 | — | 3 |
| Кімнати особистої гігієни | 25 | 3 | 5 |
| Комори і матеріальні | 18 | — | 1,5 |
| Шлюзи в боксах | 20 | 5 | 5 |
Примітка: Відносна вологість повітря в рентгенівських кабінетах повинна становити 30 — 80%.
Таблиця 3
Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
| Назва приміщення | Джерело освітлення | Освітленість |
| Рентгеноопераційна, процедурні рентгенодіагностичні | л.р. | 200 |
| Передопераційні, процедурні рентгенотерапевтичні | л.р. л.л. | 150 300 |
| Флюорографічні кабінети, рентгеностоматологічні | л.р. л.л. | 100 200 |
| Оглядові кімнати | л.р. л.л. | 200 500 |
| Кімнати лікарів, персоналу | л.р. л.л. | 150 300 |
| Генератори | л.р. л.л. | 50 100 |
| Сховище рентгенівської плівки | л.р. л.л. | 30 75 |
| Комори запасних частин, інструментів, білизни | л.р. | 30 |
Примітка: л.р. — лампи розжарювання; л.л. — люмінесцентні лампи.
Рентгенофлюорографічний апарат. Для того, щоб випромінювання рентгенівської трубки поширювалось переважно у необхідному напрямку, в теперішній час застосовуються трубки з захисним свинцьовим кожухом, який обмежує витік, так званого невикористаного випромінювання. Потужність дози рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати 36 мР/год на відстані 1 м від фокуса трубки в будь—якому напрямку.
При рентгеноскопії робочий пучок рентгенівських променів спрямований і у бік рентгенолога. Для захисту останнього пучок слід спрямувати на екран з просвинцьованого скла, розмір якого повинен бути таким, щоб він перекривав всі сполучення пучка променів, які проходять через хворого.
Дані щодо фізико—технічних умов роботи рентгенодіагностичної апаратури у безперервному режимі представлені в табл. 4.
Таблиця 4
Фізико-технічні умови роботи рентгенівської діагностичної
апаратури у безперервному режимі
| Назва апарата | Анодна напруга | Робоче наван-таження мА |
| Рентгенофлюорографічний апарат | 100 | 4000 |
| Рентгенодіагностичний апарат з рухомим столом—штативом і столом для знімків | 100 | 2000 |
| Рентгенодіагностичний апарат з рухомим (і нерухомим) столом, інша апаратура для просвічування та прицільних знімків | 100 | 1000 |
| Рентгенівський комп’ютерний томограф | 100 | 200 |
| Рентгеномамограф | 50 | 1000 |
| Рентгенодіагностичний дентальний апарат | 50 | 200 |
| Панорамний томограф, апарат для панорамної рентгенографії | 90 | 200 |
Під час проектування, а також у процесі експлуатації рентгенівських кабінетів, розрахунковий метод оцінки умов праці застосовується виключно для визначення ефективної товщини екранів та обгороджень. Для цих розрахунків визначають спочатку кратність послаблення у залежності від величини анодного току і відстані між фокусом та захисним екраном або огородженням. Потім за спеціальною таблицею, у залежності від розрахунку даних кратності послаблення і напруги, при якій працює рентгенівська трубка, знаходять необхідну товщину захисту з свинцю. Якщо для захисного екрану або обгородження використовується інший матеріал, його товщину знаходять за таблицею свинцьових еквівалентів відповідних матеріалів. Так, наприклад, згідно з таблицею свинцьових еквівалентів свинцевий екран товщиною 2,7 мм відповідає екрану з цеглини товщиною 31 см. Отже, цегляна стіна між рентгенологічним кабінетом і суміжним приміщенням повинна мати товщину не менше 31 см.
Радіологічне відділення, як правило, поділяють на відділення для дистанційної променевої терапії та відділення для застосування закритих і відкритих радіофармацевтичних препаратів.
Відділення для дистанційної терапії (телегамматерапії). Відділення оснащено установкою «Агат—1». Радіоактивний кобальт знаходиться у контейнері, расташованому в самому апараті. В зв’язку з тим, що g—випромінювання має велику проникаючу здатність, указаний контейнер не забезпечує повного поглинання g—випромінення. Тому g—аппарат в рабочому стані являє собою певну небезпеку для осіб, які знаходяться у приміщенні процедурної кімнати. Потужність дози, яку створює g—апарат при закритому затворі, не повинна перевищувати 3 мР/год на відстані 1 м від кожуха апарату. Під час перезарядки приладу та ряду інших обставин потужність дози може досягти значно більш високих величин. Тому хворого попередньо навчають, як він повинен лягати, обкреслюють колом ділянку, яка підлягає опроміненню з таким розрахунком, щоб укладка хворого не займала понад 2 хвилини На період здійснення опромінення хворого випромінювач автоматично висувається з контейнера і радиаційна небезпека, звичайно, збільшується.
Установлені такі розрахункові граничні рівні опромінення для різних категорій опромінюваних (за протипроменевим захистом) — 1,4—2,8 мР (140 мкЗв)/год. (для категорії А: 1,4 — у разі постійного перебування персоналу протягом усього робочого часу, 2,8 — у разі роботи не більш, як 18 год, на тиждень). Граничні рівні опромінення за умови безпосередньої роботи працівників з джерелами іонізуючого випромінювання: для персоналу лабораторії радіонуклідної діагностики (категорія А) — 3,4 мР (340 мкЗв)/год, для інших працівників (категорія Б) — 0,12 мР (12,0 мкЗв)/год.
Для забезпечення радіаційної безпеки головним є улаштування стаціонарного захисту та оптимальний вибір місця розміщення радіолонічного відділення і, насамперед, приміщень процедурних. Проектування стаціонарних захисних пристроїв здійснюється виходячи з розрахункових гранично допустимих рівнів випромінювання, які встановлені для зовнішньої поверхні радіаційного захисту або для фактичних робочих місць. Розрахунок слід проводити, зважаючи на максимально допустиму для даного приміщення активність радіонукліда (табл.5).
Таблиця 5
Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
| Приміщення | Група | Максимально допустима активність, мкКі | ||
| РФП | І клас | ІІ клас | ІІІ клас | |
| Приміщення для зберігання радіоак-тивних відходів, приймання РФП, про-цедурні, фасовочні, мийні, радіометричні, | А | > 10 | До 10 | До 0,01 |
| інші приміщення, у яких можуть постійно | Б | > 100 | До 100 | До 0,1 |
| перебувати джерела іонізуючого випромі- | В | > 1000 | До 1000 | До 1,0 |
| нювання | Г | > 10000 | До 10000 | До 10 |
| Інші приміщення лабораторії радіонук-лідної діагностики | Незалежно від групи РФП і класу робіт — 0,1 | |||
Примітка: РФП — радіофармацевтичні препарати
Спостереження за поведінкою хворого здійснюється за допомогою телевізійних установок. Дверні пройоми необхідно робити у вигляді лабірінта з бетонних стін, які перешкоджають виходу разсіяного випромінювання. Двері покривають листковим свинцем товщиною не менш, ніж 3 мм. Двері з кімнати управління в процедурну повинні бути забезпечені пристроями для автоблокування таким чином, щоб виключити можливість її відкривання під час работі g-апарата.