Смекни!
smekni.com

Охорона авторського права та суміжних прав в Україні (стр. 6 из 7)

Права організації мовлення.Організації мовлення нале­жить виключне право на використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання винагороди за таке використання. Виключне право на використання передачі мовлення означає право організації ефірного або кабельного мовлення дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

1) записувати передачу;

2) відтворювати запис передачі, за винятком випадків, коли запис передачі було здійснено зі згоди організації ефірного мовлення і відтворення передачі здійснюється з тією ж метою, для якої було зроблено її запис;

3) одночасно сповіщати в ефір передачу іншій організації ефірного (кабельного) мовлення;

4) сповіщати передачу по кабелю (в ефір);

5) публічно сповіщати передачу з місця з платним входом.

Обмеження прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.Вільне використання виконань, фоног­рам і програм мовлення, їх фіксація, відтворення, передача в ефір і по проводах, доведення до загального відома іншим способом без згоди виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення та без виплати винагороди можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством сто­совно обмежень майнових прав авторів творів науки, літератури і мистецтва.

Вільне використання виконання, фонограм і програм мов­лення допускається за умови, що таке використання не за­подіє їм шкоди, не обмежить необгрунтованим способом за­конних інтересів виконавців, виробників фонограм і органі­зацій мовлення.

Використання фонограм, опублікованих із комерційною метою.Без згоди виробників фонограм, опублікованих із комерційною метою, і виконавців, записаних на таких фоно­грамах, але з виплатою винагороди допускається:

1) публічне виконання фонограм;

2) передача фонограм в ефір;

3) передача фонограм по проводах.

Збір, розподіл і виплата винагороди здійснюється однією із організацій, що управляє майновими правами виробників фонограм і виконавців на колективній основі на підставі до­говору між цими організаціями. Винагорода розподіляється між виробником фонограми і виконавцем порівну, якщо дого­вором не передбачено інше.

Договором між користувачем фонограми або об’єднанням таких користувачів, з одного боку, і організаціями, що управ­ляють майновими правами виробників фонограм і виконав­ців – з другого, встановлюється розмір винагороди і порядок її виплати.

Запис організаціями ефірного мовлення виконань або передач із метою короткострокового використання. Без згоди виконавця, виробника фонограми і організації мовлення інші організації мовлення мають право здійснювати записи виконання або передачі і відтворювати такі записи з метою короткострокового використання за таких умов:

1)попереднього одержання організацією ефірного мовлен­ня дозволу на сповіщення в ефір виконання або передачі, щодо яких здійснено короткострокове користування або від­творення такого запису;

2) виготовлення запису і його відтворення здійснюється організацією ефірного мовлення за допомогою власного обладнання і для власної передачі;

3) знищення такого запису на умовах, передбачених щодо короткострокового використання творів.

Строки чинності суміжних прав.Майнові права вико­навців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Права виробників фонограм діють протягом 50 років після першого опублікування фонограм, а якщо публікації фонограми не було, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису. Права організацій мовлення діють протягом 50 років після першої передачі в ефір або по проводах.

Початок перебігу зазначених строків починається 1 січня року, що наступає за роком першого виконання, запису фоно­грами чи першої передачі в ефір чи по проводах.

До спадкоємців виконавця і правонаступників виробників фонограм і організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання фонограми, передачі в ефір і по проводах, а також право на одержання винагороди в межах частини строків чинності права, що залишилися.

Особисті немайнові права виконавця у спадщину не пере­ходять. Проте спадкоємці мають право захищати авторство на об’єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому посяганню на об'єкт, що може за­шкодити честі і репутації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

III. Захист авторського права і суміжних прав

Захист майнових і особистих немайнових прав авторів, виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення здій­снюється нормами різних галузей права – кримінального, адміністративного, цивільного. Але найчастіше застосо­вуються цивільно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав. Порушення прав автора можуть бути пов’язані зпорушенням його майнових інтересів або тільки особистих прав. Випуск у світ твору без зазначення імені автора, зі змінами, самовільно здійсненими видавництвом, постановка драматичного твору зі змінами без схвалення автора, перекру­чення твору – все це порушення особистих прав без мате­ріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати за­доволення його порушених інтересів.

При захисті прав авторів значну роль відіграє спеціальний орган виконавчої влади – установа у сфері інтелектуальної власності. Ця установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:

—реалізує моніторинг застосування і додержання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;

веде облік організацій колективного управління після їх реєстрації, здійс­нює нагляд за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу;

—здійснює, посередництво у переговорах і при розв’язанні конфліктів міжорганізаціями колективного управління, а також між цими організаціями і суб’­єктами авторського права і (або) суміжних прав;

—організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру мінімальної винаго­роди і її розподілу між авторами та іншими суб’єктами авторського права і (або)суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові Міністрів України;

—забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) контрольними марками;

—організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які сто­суються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;

—забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних ре­єстрацій авторського права;

—організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторськогоправа і суміжних прав;

—забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони автор­ського права і суміжних прав;

—представляє інтереси України з питань охорони авторського права і су­міжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства таінші;

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права ав­тора на твір, здійснюється установою у сфері інтелектуальної власності відповід­но до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.

Види порушень авторського права і суміжних прав. Законом передбачено випадки, що дають підстави для судового захисту авторського права і су­міжних прав:

1) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові правасуб’єктів авторського права і суміжних прав;

2) піратство у сфері авторського права і суміжних прав –опублікування,відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі ком­п’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мов­лення;

3) плагіат –оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужоготвору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

4) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають автор­ське право і суміжні права, примірників творів (у тому числі комп’ютерних про­грам і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

5) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і су­міжних прав;

6) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з ме­тою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

7) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміж­них прав чи особи, яка здійснює таке управління;

8) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розпов­сюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав ви­лучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Способи цивільно-правового захисту. Особи, авторські та суміжні права яких порушені, можуть: вимагати від порушника визнання та поновлення своїх прав; звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи ство­рюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної шкоди; подавати позови про відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним автор­ського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; вимагати припи­нення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав; вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інфор­мації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задія-них у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об’єк­тів суміжних прав; вимагати прийняття інших передбачених законодавством за­ходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав.