Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
—відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
—відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
—стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу,отриманого внаслідок порушення;
—виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
—заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження,вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушеннятощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторськогоправа і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушенняцих прав;
—вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката.
ВИСНОВОК
Авторське право і суміжні права охороняють права автора твору, створеного в результаті творчої інтелектуальної праці. Вони стосуються особливих форм творчості, що мають відношення головним чином до засобів масових комунікацій – не тільки до друкованих публікацій, а йдо радіо- та телепередач, прокаиу фільмів, комп’ютерних систем збереження та відтворення інформації.
Авторське право охороняє форму вираженя ідеї, а не самі ідеї. Як тільки ідеї втілюються в матеріальний носій, виникає правова охорона форми твору– розташування слів, нот, знаків. В об’єктивному змісті авторське право являє собою сукупність правових норм, що регулюютьвідношення з приводу створення і використання творів, літератури, мистецтва. У суб’єктивному змісті авторське право – це особисті немайнові та майнові права, що належать особам, котрі створили твори науки, літератури, мистецтва.
Права, які стосуються виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення прийнято називати “сміжними правами” тобто правами в галузях, суміжних з авторським правом.
Для того, щоб навчитися вчасно виявляти у своїй продукції, розробках створювані при цьому об'єкти інтелектуальної власності, необхідно набути певних знань у зазначеній сфері. Це дасть можливість одержати не тільки право на охорону інтелектуальної власності в країні та за кордоном, а й перетворити її у особливо конкурентоспроможний на ринку товар, нерідко дуже дорогий і високоприбутковий, в разі правильного його використання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України. – К., - 1996р.
2. Цивільний кодекс України.
3. Закон України “Про авторське право і суміжні права”