Дані для розрахунку взяті з таблиці №1.
| Показники | Варіанти | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | |
| Вирати на здійснення оздоровчих заходів, тис.грн. | 22 | 18 | 20 | 16 | 17 | 23 | 19 | 24 | 28 | 15 |
| Собівартість одиниці продукції, грн. - до проведення заходів | 8 | 10 | 11 | 7 | 10 | 16 | 16 | 18 | 12 | 9 |
| - після проведення заходів | 5 | 7 | 10 | 4 | 8 | 12 | 11 | 15 | 10 | 5 |
| Випуск продукції за 1 рік тис.шт. | 15 | 23 | 20 | 25 | 10 | 13 | 30 | 15 | 27 | 13 |
Порядок розрахунку. Економічний ефект від проведення заходів щодо охорони праці слід визначити зниженням витрат живої і матеріалізованої праці та в підсумку підвищенням продуктивності праці і зниженням собівартостіта послуг. Розрахунок економічної ефективності можна виконати шляхом порівняння існуючих нормативних з фактичними матеріальними та фінансовими витратами на одиницю продукції до і після проведення заходів. При розрахунках враховують тільки ті статті, в яких відбуваються зміни у зв’язку з проведенням заходів.
Річний економічний ефект від проведених заходів щодо оздоровлення умов праці визначають за формулою:
ξн – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень на оздоровчі заходи щодо охорони праці, (дорівнює 0,08);
Кдод1 – додаткові (питомі) капітальні вкладення на одиницю продукції, грн.один.прод., визначаємо завдяки відношенню всієї суми капітальних вкладень на одиницю продукції 18000/23000 =0,78 грн.;
W – річний об’єм продукції після здійснення заходів, од.
Эг = [(10 – 7) – 0,08 • 0,78] • 23000 = 67565
Нормативний строк окупності визначаємо за формулою:
Токп.н. = = = 12,5 років
Розрахунковий строк окупності розраховують за виразом:
Токп.р. = , де
Кдод – додаткові капітальні вкладення в усю продукцію, отже:
Токп.р. = = 0,26 років
Задача № 2.
Виконати розрахунок системи загального рівномірного освітлювання світильниками з люмінесцентними лампами в приміщенні, де розташовані робочі місця з ПЕОМ.
Згідно з нормативними вимогами СНіП ІІ-4-79/85 та ДсанПін 3.3.2 007 1998 освітленість на даних робочих місцях повинна дорівнювати Е = 300-500 лк (ІІІ розряд зорової роботи).
Метод розрахунку вибирають в залежності від типу джерела світла, системи освітлювання, схеми розміщення світильників в приміщенні, орієнтації робочої поверхні обладнання у просторі.
При використанні джерел світла в системі загального рівномірного освітлювання горизонтальних робочих поверхонь для визначення фактичного освітлювання використовується метод коефіцієнта використання світлового потоку.
При використанні джерела світла в системі загального локалізованого освітлювання горизонтальних поверхонь, а також при визначенні загального рівномірного освітлення нахилених або вертикальних робочих поверхонь застосовується точечний метод. У випадку, коли приміщень мають велику площину і є багато робочих місць з різними умовами освітлювання, може бути використаний комбінований метод розрахунку.
Порядок розрахунку освітлювання методом коефіцієнту використання світлового потоку.
Загальна розрахункова формула має такий вигляд:
F = , де
F – світловий потік лампи, лм.;
Е – мінімальне нормоване освітлення, для всіх становить 300 лк.;
N – число світильників;
n – число ламп в кожному світильнику;
K – коефіцієнт запасу;
S – площа приміщення, м²;
Z – коефіцієнт нерівномірності освітлювання;
η – коефіцієнт використання світлового потоку.
Розв’язуємо формулу відносно F – світлового потоку ламп. Визначаємо число світильників та загальну кількість ламп (N • n) і підставляємо в формулу, або спочатку обираємо тип люмінесцентної лампи з її світловим потоком (F) та підставляємо це значення в розрахункову формулу. Визначаємо N та n – кількість світильників та кількість ламп в кожному світильнику.
Світильники з люмінесцентними лампами встановлюємо рядами паралельно довгій стороні приміщення або стіні з вікнами. При цьому враховуємо відношення L/h = λ , яке повинно бути в межах 1,3 – 1,5 м.
Де L – відстань між сусідніми світильниками або рядами люмінесцентних світильників, h - висота підвісу світильників над робочою поверхнею = 2,7.
Із цього співвідношення та даними показниками знаходимо значення L – відстань між світильниками (Lсв), тобто
Lсв = h • λ = 3,51 – 4,05 м.
Також знаходимо відстань крайнього ряду світильників до стін за даними λ = 0,25 – 0,3 м., тобто
Lст = h • λ = 0,67 – 0,81 м
Коефіцієнт Z – нерівномірність освітлювання приймається для люміснесцентного освітлювання 1,5.
Коефіцієнт використання світлового потоку η визначаємо співвідношенням падаючого світлового потоку на розрахункрву поверхню до сумарного потоку:
η = , де
Fс – світловий потік усіх світильників;
Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку η необхідно знайти індекс приміщення (коефіцієнт геометрії) за формулою:
i = , де
А, В – довжина, ширина приміщення,м.;
h – висота підвісу світильників,м.
i = = 1,75 м.
Також визначаємо коефіцієнт відбиття світлового потоку (з таблиці №2) від:
- стелі – ρn – 70%;
- стін – ρс – 50%;
- робочої поверхні – ρp – 10%
Розраховуємо та креслимо схему розміщення світильників в приміщенні:
N • n = ,
Е – для всіх варіантів дорівнює 300 лк.;
F – для лампи виду ЛД-65-4 (яку маємо на складі) дорівнює 3570 лм.;
К – для всіх дорівнює 1,5;
S – A • B = 14 • 7 = 98 м²;
Z – для всіх варіантів1,5
η – визначаємо по таблиці №6 згідно нашим даним коефіцієнту відбиття світлового потоку (ρn – 70%; ρс – 50%; ρp – 10%) = 0,44.
n – кількість ламп у світильнику.
Отже, N • n = = 44 лампи
N = = 22 світильника
Для освітлення використовуємо 22 світильників ЛД-65-4 на дві лампи довжиною 1514 мм та діаметром 40 мм. Розташовуємо світильники з урахуванням нормативних вимог.
Використана література:
1. Основи охорони праці. Навч.посібник. – К.2002р, В.А.Батлук, В.М.Сторожук.
2. Безпека життєдіяльності. Підручник. – К., 2000.
3. Основи охорони праці. - Львів.:Афіша, 1999. В.Ц.Жидецький, В.С.Джигирей, О.В.Мельников.